Ставка на тверезість. Лист з Хорватії
15-02-2014, 19:41. Автор новини: lada_info
Фруктовою горілкою ракією в Хорватії пригощають тільки туристів, а місцеві жителі використовують її лише для технічних потреб, надаючи перевагу легким винам. До того ж всі вони за кермом, пише журналіст Евеліна Гурницька.
Неодмінно вирушайте до Хорватії на машині або автобусним туром. Літаковий комфорт не замінить вражень, які збираються в дорозі, – контрастна Словаччина з величною Братиславою, мальовничі Австрійські Альпи і колоритна Словенія. Також можна поїхати прямо, через Угорщину, країну терпкого вина, гострого м'ясного супу бограча та оздоровчих термальних басейнів.
І ось, нарешті, Хорватія, щира й автентична, зі своїми традиціями і колоритом. Наприклад, якщо ви запитаєте у гіда про що-небудь, що здасться йому незручним, він не стане розігрувати дипломата, а просто скаже, як відріже. Спочатку від цього відчуваєш легкий шок, а потім, поміркувавши, подумаєш, що така прямолінійність гідна поваги.
Втім, хорвати запам'яталися мені не тільки правдорубами. Не чужа для них турбота про власне здоров'я: зокрема, в їхньому раціоні в обов'язковому порядку присутній мед, а в деяких випадках це мед з часником, що не просто дуже смачно, а й дуже корисно. Тут люблять і цінують здорове харчування, а хорватський овечий сир не тільки туристичний сувенір з обов'язкової програми, а й традиційна складова сніданку в місцевих сім'ях. Те саме стосується інжиру, який у цій країні росте буквально всюди.
Всіма цими продуктами щедро пригощають, і в цьому сама суть хорватів – з якою любов'ю вони підносять іншим плоди своєї праці. При цьому жодної тіні меркантильності на їхніх обличчях ви не побачите.
Жителям Хорватії є чим пригостити своїх гостей – сходіть хоча б на дегустацію вишневих, анісових, апельсинових і лимонних наливок. І якщо вже мова зайшла про алкоголь – знаменита ракія приваблює хіба що туристів, а самі хорвати вважають цей напій занадто міцним і нерідко використовують його під час миття вікон та для інших побутових потреб.
І справа тут не тільки в градусі, а й у тому, що в цій країні практично всі (так, саме всі) за кермом і тому не можуть дозволити собі випити навіть трохи. І поки турист радіє своїй відпустці з чарочкою міцної вишневої наливки в руках, істинний хорват задовольняється бевандою – вином, змішаним з мінералкою.
Прихильність хорватів до автомобілів легко пояснити їхньою природною лінню: тут сідають за кермо, щоб з'їздити за якоюсь дрібницею в магазин, який лише в п'яти хвилинах ходьби від дому. Дійсно, навіщо ускладнювати собі життя, тим більше якщо майже в кожній сім'ї є по два автомобілі.
Втім, справжні цінності Хорватії аж ніяк не матеріальні, а сімейні. До того ж місцеві жителі вирізняються релігійністю. У країні 90% католиків і 10% протестантів. Як сказала одна моя знайома, яка переїхала сюди з України, хорвати цінують життя, і за це життя їх любить.
Мабуть, саме через ментальні особливості і специфіку національного характеру тут не прийнято обтяжувати один одного своїми невдачами, і справа навіть не в правилах хорошого тону – просто ці люди по-справжньому живуть у своє задоволення, а ті, які живуть біля моря, ще й не надто кудись поспішають.
Місцеві жителі демонструють разючу постійність – чи то власній дружині, чи то політику. Приміром, тут донині згадують добрим словом Йосипа Броза Тіто, який очолював Югославію з кінця Другої світової війни до самої своєї смерті, протягом 35 років.
Броза Тіто особливо цінують за те, що йому впродовж десятиліть вдавалося зберігати мир і єдність його суперечливої країни, а також за тонку політичну гру, завдяки якій Югославія була найбільш «антирадянською» і вільною країною так званого соцтабору. Тому донині Броз Тіто – гордість нації, про нього говорять і його по-справжньому люблять.
Взагалі хорвати, готові говорити про все і на будь-які теми, воліють не згадувати про війну. Звичайно, ваш гід досить поверхово зупиниться на деяких моментах, але якщо турист все таки запитає про якісь події, внаслідок яких Югославія розпалася, а заразом поцікавиться в цьому контексті відносинами сербів і хорватів або навіть сербів і боснійців, йому буде непереливки. Тому не варто ставити такі питання з порожньої цікавості: відповіді на них для хорватів донині болючі, і це стосується навіть дуже юних людей, які війни не бачили.
Щоб зрозуміти взаємини хорватів і сербів, досить прогулятися в Хорватії по книгарнях і постаратися знайти твори відомого сербського письменника Мілорада Павича. Його книг ви не знайдете. Ніде.
Цей матеріал опубліковано в № 5 журналу Корреспондент від 7 лютого 2014 року.
Повернутись назад