Deprecated: preg_replace(): The /e modifier is deprecated, use preg_replace_callback instead in /home/ladafm/domains/lada.fm/public_html/engine/modules/show.full.php on line 348 Lada.FM > Версія для друку > Як живе найстарший активіст затриманий під час Майдану?
Lada.FM > rss, СУСПІЛЬСТВО, Євромайдан > Як живе найстарший активіст затриманий під час Майдану?

Як живе найстарший активіст затриманий під час Майдану?


21-11-2014, 22:12. Автор новини: lada_info
Найстаріший революціонер Майдану, 72-річний Микола Пасічник з Ладижина став відомим на всю країну після його арешту «беркутівцями». 

Тоді його показали по багатьох каналах телебачення. У день Соборності України, 22 січня, дід приїхав у столицю. Каже, кожного року на це свято приходить на Софіївську площу. Цього разу мав намір взяти участь у святковій ході. Час її проведення перенесли з 11-ї на 16-у годину. Пан Микола пішов на Майдан. Там спілкувався з людьми. Раптом  почув оголошення по гучномовцю, що на Грушевського «Беркут» прорвав оборону мітингувальників і їм потрібна допомога. Добровольці поспішили  за вказаною адресою. Слідом за ними пішов наш земляк. Там йому і дісталося від «Беркута». Діда вдарили палицею по голові і непритомного затягли в «автозак».  Коли прийшов до тями, побачив, що поруч з ним козак Гаврилюк,  той само, якого на морозі роздягли «беркутівці» і збиткувалися над ним, пише "20 хвилин".

Пана Миколу тримали під вартою в Оболонському слідчому ізоляторі Києва. Його звинувачували  в тому, що нібито у сумці знайшли пляшки з «коктейлем»  Молотова. Насправді там був великий кусень сала. Дід привіз гостинець синові, який проживає у Києві. Пізніше віддав сало міліціонерам у СІЗО. Через деякий час тримання під вартою, коли здоров’я чоловіка погіршилося, майданівці добилися  заміни тримання під вартою на домашній арешт. А вже після перемоги Майдану нашого земляка виправдали у суді. Микола Пасічник тривалий час лікувався у Києві, дали про себе знати удари міліцейською палицею по голові. Дотепер ходить до лікарів. Уже в рідному Ладижині.

- Недавно лікувався  у Вінниці у госпіталі для інвалідів, - каже пан Микола. – Там гарні умови, гарне ставлення до пацієнтів. Трохи підлікувався. Але головні болі не стихають. Та й «стіклоріз» став проявлятися. Що це таке? Це я так склероз називаю. Відбив мені «беркутівець» пам'ять, щоб його руки не боліли. Однаково ні про що не шкодую. І щоб зараз знов стала потреба йти захищати правду, то навіть на милицях поповз би.
На запитання, чи не марно постраждав, дід Микола каже, що він стояв не за Порошенка, а за рідний народ, за його кращу долю.

- Президент думає, як за нього голосувало багато людей, то тепер він може забути про них, - каже співрозмовник. – Як посадили на трон, так і турнуть. Очевидно, він цього ще не усвідомив. Згадайте, що він зробив, щоб наших не оточили під Іловайськом? Всі тоді волали, що захисників міста беруть у кільце. А президент на це відповідав, що хтось панікує. Він слухав свого ставленика Гелетея. Так само було з оточенням 32 блокпоста. Казав, що це надходять повідомлення не від бійців, а десь з Донецька. Як потім жорстоко розстріляли наших молодих кращих синів під Іловайськом. І що Верховний Головнокомандувач, яким є наш гарант, хоча б пальцем кивнув на генералів, які так бездарно керували військами? Можливо, Порошенко вже забув про це. Але люди не забули. Все одно колись спитають за біль і сльози тих, кого він не хотів почути у ті трагічні дні. І за Майдан спитають. Рік минає, а нікого не вивели на чисту воду. А ви ж, пане Порошенко, ставали на коліна перед фотографіями  Небесної сотні. То чому ж нікого дотепер не покарано за смерті кращих синів України? Чому дали можливість втекти від правосуддя підозрюваному Садовнику? І за це теж ніхто не покараний. Поки в країні буде безкарність злочинів над людьми, доти не буде довіри ні президенту, ні владі.

Дід Микола дуже хотів би приїхати на річницю Майдану. Але каже, ціни кусаються. «Туди сто злиднів і назад сто злиднів - для мене це дорого».  Старому палець в рот не клади – он як образно назвав нашу гривню? Найбільше шкодує, що не ті роки, інакше зараз був би на передовій. На запитання, в який загін пішов би, відповідає, що найбільше довіряє «Правому сектору». З його бійцями готовий хоч на край світу.

- Якщо моя крапля поповнила море Майдану, то я радий від того, -  каже Микола Пасічник. – Радію, що бачив багато молоді. Радітиму також з того, якщо моя історія трохи розбудить земляків у Ладижині і вони не на словах, а на ділі відстоюватимуть гідне життя у рідній державі.

У діда Миколи на голові «оселедець». Каже, таку зачіску  зробив давно, ще коли президентом став Янукович. Щоб показати йому, що в Україні  не перевелися козаки. Майдан, який скинув Януковича, підтвердив, що в народу справді  є ще козацький дух. 

Повернутись назад