Тисяча чорних кульок: справжнє життя починається тоді, коли ми з коханими
10-08-2015, 17:51. Автор новини: trkpk
Кілька тижнів тому я приготував собі каву, взяв ранкову газету і сів послухати радіоприймач. Переключаючи канали радіостанцій, я раптом зупинив свою увагу на оксамитному голосі одного старого. Він щось казав про "тисячу кульок". Я зацікавився, збільшив гучність і відкинувся на спинку крісла.
- Добре, - сказав старий, - можу посперечатися, що ви дуже зайняті на роботі. Учора, сьогодні, завтра. І нехай вам платять добре. Але за ці гроші вони купують ваше життя. Подумайте, ви не проводите цей час зі своїми коханими і близькими. Нізащо не повірю, що вам потрібно працювати увесь цей час, щоб звести кінці з кінцями.
Ви працюєте, щоб задовольнити ваші бажання. Але знайте, що це замкнуте коло - чим більше грошей, тим більше хочеться і тим більше ви працюєте, щоб одержати іще більше. Потрібно зуміти в один момент запитати себе: "А чи дійсно мені так потрібна та чи інша річ, наприклад, нова машина?" І заради цього ви готові пропустити перший танцювальний виступ вашої чи дочки спортивне змагання вашого сина?
Дозвольте мені розповісти дещо, що реально допомогло мені зберегти і пам'ятати про те, що головне в моєму житті. І він почав пояснювати свою теорію "тисячі кульок":
- Дивіться, в один прекрасний день я сів і порахував. У середньому людина живе 75 років. Я знаю, деякі живуть менше, інші більше. Але живуть приблизно 75 років. Тепер я 75 множу на 52 (кількість тижнів у році) і виходить 3900 - стільки неділь у вас у житті. Коли я задумався про це, мені було п'ятдесят п'ять.
Це означало, що я прожив уже приблизно 2900 неділь. І в мене залишалося тільки 1000. Тому я пішов у магазин іграшок і купив 1000 невеликих пластикових кульок. Я засипав їх усі в одну прозору банку. Після цього щонеділі я витягав і викидав одну кульку. І я помітив, що коли я робив це і бачив, що кількість кульок зменшується, я почав звертати більше уваги на справжні цінності цього життя.
Немає більш сильного засобу, аніж дивитися, як зменшується кількість відпущених тобі днів! Тепер, послухайте останню думку, якою я хотів би поділитися сьогодні з вами, перед тим як обійняти мою кохану дружину і сходити з нею на прогулянку. Цього ранку я витяг останню кульку з моєї банки...
Тому кожен наступний день для мене - подарунок. Я приймаю його із вдячністю і дарую близьким і коханій тепло і радість. Знаєте, я вважаю, що це єдиний спосіб прожити життя. Я ні про що не шкодую. Було приємно з вами поговорити, але мені потрібно поспішати до моєї родини. Сподіваюся, ще почуємось! ...
Я задумався. Дійсно, було про що подумати. Я планував ненадовго з’їздити сьогодні на роботу - потрібно було робити проект. А потім я збирався з колегами по роботі сходити в клуб.
Натомість я піднявся наверх і розбудив мою дружину ніжним поцілунком.
- Прокидайся, кохана. Поїдемо з дітьми на пікнік.
- Любий, що що трапилось?
- Нічого особливого, просто я зрозумів, що ми давно не проводили разом вихідні. І ще, давай зайдемо в магазин іграшок. Мені потрібно купити пластикові кульки...
Повернутись назад