В Ладижині створено комісію по декомунізації міста
28-08-2015, 15:19. Автор новини: lada_info
У Ладижині стверено комісію з виконання закону про декомунізацію.
"Комісія буде роз'яснювати положення закону, комісія буде приймати побажання від членів громади і ця комісія буде акумулювати в собі ті можливі негативні моменти, які обов'язково буде у зв'язку із перейменуванням вулиць",- зазначив міський голова Ладижина Валерій Коломєйцев під час засідання виконавчого комітету 26 серпня.
Мова поки не йде про кількість та нові назви вулиць, а лише створюється комісія, яка буде над цим питанням працювати, кажуть чиновники.
Нагадаємо, 21 травня цього року в Україні набув чинності пакет декомунізаційних законів, якими передбачено ввення заборони на публічне заперечення злочинного характеру цих тоталітарних режимів, заборона публічного використання і пропаганди їх символіки. До 21 листопада місцева влада повинна визначитись із новими назвами вулиць, площ, географічних об’єктів назви яких підпадають під закон про декомунізацію.
Що слід перейменовуватиДо назв, які слід перейменовувати належать ті, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки.
Також підлягають зміні найменування, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них. Назви які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України.
Скільки платити за перейменування
Як зазначає фахівець Інституту національної пам’яті, історик Олександра Зінченко, після перейменування вулиць жодні документи не треба змінювати негайно.
- Цей закон не містить жодних крайніх термінів зі зміни документів – чи місця прописки, чи то якихось інших документів. Якщо якась юридична чи фізична особа колись прийде змінювати свої документи, то вона прийде тоді, коли їй захочеться, і сплатить тільки державне мито за переоформлення цих документів, а не тому, що йому треба всюди змінити назву вулиці. Наприклад, штамп про реєстрацію місця проживання у паспорті коштуватиме 85 копійок. Жодних спеціальних відміток ніхто і ніде не має ставити.
За словами Олександра Зінченка, назва просто змінюється в реєстрі і протягом 10-20 років всюди буде певний паралелізм – у списку вулиць значитиметься стара і нова назва.
- Це зроблено для того, щоб не було зайвих витрат. Ніхто під час війни не хоче платити зайві кошти. Тому законодавці зробили все, щоб зміни відбулися максимально дешево. А всі міфи, які виникають про субсидії і т.д., це просто вигадки, ними просто лякають. Причому, ці «лякалки» з’являються як на місцевому, так і на всеукраїнському рівні. Була вже інформація про те, що вказівні таблички для вулиць дорогі. Начебто в Києві зміна однієї таблички коштуватиме 1000 гривень. Але хочу сказати, що це не декомунізація, це корупція. Не може металева табличка розміром 80х20 із фарбованим написом коштувати 1000 гривень. Це відмивання коштів.
Якщо ладижинці не перейменують свої вулиці
За українським законодавством, якщо через півроку після вступу в дію законів про декомунізацію ( до 21 листопада 2015 року) ладижинці зі своїми депутатами не визначаться, як саме вони перейменують вулиці, ця ініціатива переходить у розпорядження міського голови. Якщо протягом місяця він не виконує свої функції з перейменування, можливість назвати вулиці Ладижина перейде до обласної адміністрації. Якщо ще через місяць і вони не впораються, вся інформація подається до Кабміну, який і перейменує ладижинські вулиці за поданням Інституту національної пам’яті.
Повернутись назад