Ніколи не критикуйте себе, - радить автор книг із самозцілення Луїза Хей
7-02-2016, 21:25. Автор новини: trkpk
Психологія Луїзи Хей будується винятково на любові. І, насамперед , на любові до себе. Це дуже важливо - любити себе! Тоді світ повертається до тебе усміхненим обличчям! У своїх книгах Луїза Хей радить завжди ретельно задумуватися над тим, що ми говоримо, адже це збувається.
Луїза Хей. У що я вірю: Життя дуже просте. Що ми даємо, те ми й одержуємо! Ми самі - джерело власних переживань, оточуючої реальності і всього іного в ній. З іншого боку, встановивши гармонію і баланс у себе, у своїй свідомості, ми те ж саме починаємо знаходити у житті.
*Точка сили знаходиться тут і зараз - у нашій свідомості.
*Усі, включаючи мене, несуть повну відповідальність за всі події у своєму житті, інайкращі, і найгірші . Кожна наша думка буквально діє наше майбутнє.
*Сили всесвіту ніколи не засуджують і не критикують нас. Вони приймають нас такими, які ми є. А потім віддзеркалюють наші переконання автоматично.
*Люди, що заподіяли нам страждання, були такими ж заляканими, як ви зараз.
*Ми формуємо свої переконання в дитинстві, а потім рухаємося по життю, відтворюючи ситуації, що відповідали б нашим переконанням.
*Минуле назавжди зникло. Це факт, і туту нічого не вдієш. Однак можна змінити наші думки про минуле. Як, одначе, нерозумно карати самих себе в даний момент тільки за те, що хтось скривдив вас давним-давно.
*Ми повинні зробити для себе вибір звільнення самих себе і пробачити усіх без винятку, особливо самих себе. Нехай ми не знаємо, як пробачати, але треба сильно цього захотіти.
*Як тільки людина захворіє, їй треба пошукати у своєму серці когось, кого треба пробачити.
*Коли ми любимо себе, схвалюємо свої вчинки і залишаємося самими собою, наше життя стає настільки прекрасним, що і словами не вимовиш.
*Самосхвалення і самоприйняття - ключ до позитивних змін у нашому житті.
*Ніколи, ні за яких обставинах не можна критикувати себе.
*Любити себе - значить святкувати сам факт існування своєї особистості і бути вдячним Богу за подарунок життя.
*У кожному із нас дотепер живе трирічна дитина, якій страшно, котра хоче тільки трохи любові.
*Усе, що ви даєте, ви одержуєте назад.
*Для того, щоб змінити іншого, потрібно насамперед змінитися самому. Потрібно змінити хід своїх думок.
*Чим більше я тримаюся за яке-небудь твердження, тим для мене ясніше, що саме від цього твердження мені треба звільнитися.
*Якщо щось у нашому житті легко для нас, то це - не уроки, це те, що ми вже знаємо.
*Найбільший опір у нас через страх - страх перед невідомим.
*Якби не було переконання, то не було б і його прояву.
*"Я хочу звільнитися від прихованого бажання бути негідним. Я гідний усього найкращого в житті, і я дозволяю собі прийняти це з любов'ю!"
*Ваш розум - це ваше знаряддя, і ви самі вирішуєте, як його використовувати.
*Постійно згадувати своє минуле - значить свідомо робити собі боляче.
*Любов - єдина відповідь на будь-яку нашу проблему, і дорога до такого стану - через пробачення. Пробачення розчиняє образу.
*Наше тіло увесь час говорить з нами. Якби ми тільки знайшли час послухати. Кожна клітинка тіла реагує на кожну нашу думку і кожне слово.
*Усі наші взаємини з оточуючим світом відображають наше ставлення до самого себе.
*Любов - не зовнішній прояв, вона завжди всередині нас!
*Твердження - відображення ваших переконань.
*Самокритика - це включення вашого ego. Ви так привчили свій розум постійно принижувати себе і опиратись змінам, що вам зараз просто важко не звертати увагу на те, що він вам говорить.
*...Нехай і ці думки спокійно пройдуть через вашу свідомість, вони не мають ніякої влади над вами, звичайно, за умови, що ви самі їх собі не оберете. Такі думки - ваш опір змінам.
*Наші думки не мають ніякої влади над нами, поки ми не підкоримо їм себе.
*Женіть геть думки, що роблять вас нещасливими, робіть речі, що вам подобаються, зустрічайтеся з людьми, з якими ви себе добре почуваєте.
*Щоб стати власником усіх чудових речей, потрібно насамперед повірити, що вони можливі.
*Коли ми приймаємо рішення взяти на себе відповідальність, ми перестаємо бездарно витрачати час, звинувачуючи час, людей і обставини, тобто те, що не має до нас стосунку.
*Усі події, що мали місце у вашому житті до еперішнього моменту, були результатом ваших думок і переконань, що прийшли з минулого.
*Відпустіть минуле з любов'ю, будьте вдячні йому за те, що воно привело вас до подібного усвідомлення.
*Якщо вам прийшла думка негативного характеру, то просто скажіть їй "Спасибі за участь"
*Ваше призначення - бути уособленням прекрасного і люблячого життєвого початку.
*Незалежний від того, на якому етапі життя ви знаходитесь, який внесок у нього зробили і що в ньому відбувається, ви завжди робите усе. Що у ваших силах, - на вашому нинішньому рівні розуміння, знання і усвідомлення.
*Наша внутрішня сила залежить від того, як ми оцінюємо своє право бути гідним у цьому житті хорошого.
*Знаходження віри - миттєвий процес, стрибок у нікуди. Просто потрібно взяти і довірити себе Внутрішній силі, зв'язаної з Всесвітнім розумом.
*Я вірю в те, що володію всіма необхідними знаннями, я вірю, що про мене піклуються, навіть якщо я не володію ситуацією.
*Я - єдине ціле із силою, що створила мене. Я - у безпеці. У моєму світі - усе чудово.
*Подорож за тисячу миль починається з першого кроку.
*Наша образа і злість має відношення тільки до нас, до нашого уміння пробачати себе.
*Довіряйте життю. Куди б не закинула вас доля, подорож необхідна. Ви маєте перетнути поле життєвого досвіду і на власному досвіді перевірити, де істина, а де неправда. І тоді ви зможете повернутися до свого внутрішнього центру - душі, що очистилася і стала більш мудрою.
*Усі так звані проблеми - не що інше, як надана нам знову можливість змінюватись і рости.
*Люди, що не відчувають до себе любові, як правило не вміють пробачати.
*Любіть себе зараз.
*Насамперед потрібно прийняти у собі все те, що ми раніше відкидали. Прийняти ту частину себе, що, можливо, здається смішною, нерозумною, неохайною, переляканою. Кожну частину себе.
Щоразу, коли ви говорите, що вам страшно, згадуйте про внутрішню дитину. Адже це вона вимовляє ці слова. Нехай дитина зрозуміє і повірить у те, що ви ніколи, ні за яких обставинах не відвернетеся від неї і ніколи не кинете її вбіді. Ви завжди будете поруч з нею і ніколи не розлюбите.
*Любов до іншої людини і шлюб - це прекрасно, але швидкоплинна, а роман із самим собою - вічний. Він назавжди. Любіть родину усередині вас: дитину, батька і роки, що їх розділяють.
*Ви і тільки ви несете відповідальність за своє життя. Ви можете витрачати час марно, ремствуючи на черствість рідних чи гнітючу атмосферу рідного дому. Діючи саме так, ви зберігаєте уявлення про себе, як про нещасного мученика і жертву. Такий підхід можливий, однак, якщо не відмовитеся від нього, - не бачити вам щастя в житті.
*Коли ми налякані, то прагнемо усі поставити під свій контроль. У такий спосіб ми не допускаємо у своєму житті позитивних змін. Довіртеся життя. У ній є усе, що нам потрібно.
*Якщо ми беремо щось без дозволу - ми втрачаємо, якщо віддаємо - одержуємо, і по-іншому бути не може.
*У міру того, як збільшується ваша любов до себе, росте і самоповага. Необхідні вам зміни відбудуться набагато швидше і простіше, якщо ви точно знаєте, чого очікуєте від життя. Любові не буває поза людиною - вона живе всередині неї. Чим сильніше ви любите, тим більшою любов'ю оточені.
*Віддайте десяту частину вашого доходу - і готуйтеся до нових грошових надходжень.
*У світі усього досить, він тільки того і чекає, щоб ви вирішили ознайомитися з його незліченними багатствами. Грошей - набагато більше, ніж ви можете витратити. Людей - більше, ніж ви зустрічали за усе своє життя. Радості - більше, ніж ви можете собі уявити. Якщо ви повірите в це, у вас буде усе, що побажаєте.
*Любити самого себе - значить визначити мету свого життя, знайти улюблене заняття.
*Вкладайте свою любов в усе, що ви робите. Якщо у вас неприємності, зверніться усередину себе: який урок з цієї ситуації варто витягнути?
*Якщо вас наздогнало розчарування, повторюйте, що б вам хотілося бачити у своєму житті, а потім прийміть це з радістю і подякою в серці.
*Суперництво і порівняння себе з іншими - ось дві основних перешкоди до того, щоб стати творчою особистістю.
*Кожний з нас має нерозривний зв'язок із всесвітом і життям взагалі. Сила усередині нас служить розширенню обріїв нашої свідомості.
*Критика завжди заподіює біль людині, або наносить шкоду. Якщо хтось запитує вашу думку, постарайтеся уникнути таких формулювань, що близькі до осуду чи критики.
*Почуття провини не має ніякого відношення до подій, що відбулись насправді.
*Проблеми - це можливість саморозвитку.
*Будь-які зміни в нашому житті можуть виходити тільки від нас самих.
*Ставтесь до змін, як до прибирання квартири. Спочатку одне, потім - інше, і дивишся - усе сяє.
*Для того, щоб знайти силу і довести до кінця початі зміни, потрібен час. Час і безупинні зусилля.
*Ви не повинні вірити усьому. Усе, що ви повинні знати, прийде до вас у потрібному місці, у потрібний час.
Повернутись назад