Вчіться, політики: Шейх Дубая пояснив, навіщо в ОАЕ створили міністерство щастя
22-04-2016, 13:02. Автор новини: redactor
Роль влади полягає в тому, щоб створити обстановку, у якій люди здатні реалізувати свої мрії і амбіції, а не таку обстановку, яка забезпечує владі контроль", - переконаний шейх.
"Вчитайтеся в картинку. А там написано: Я ПРАГНУ, щоб мої люди жили краще ЗАРАЗ. Щоб вони вчилися в університетах ЗАРАЗ. Щоб вони були здорові ЗАРАЗ. А не через 20 років", - цитує шейха на своїй сторінці у Фейсбук Володимир Співаковский, і продовжує: "Він великий розумник, шейх і прем'єр-міністр Дубая. Щастить же деяким країнам. Ось що він говорить і робить":
Аль Мактум: Чому ми створили міністерство щастя й призначили 22- літню людину міністром?
За останні два тижні я почув і прочитав безліч питань, новин і коментарів із приводу нещодавніх змін в уряді Об'єднаних Арабських Еміратів. Усі прагнуть знати, чому ми створили "Міністерство щастя, толерантності й майбутнього" і чому ми призначили 22- літню людину міністром у справах молоді?
Майбутнє молоді, щастя й толерантності. Дані зміни стали підсумком тих уроків, які ми вивчили, проаналізувавши події в нашому регіоні за останні п'ять років. Зокрема, ми зрозуміли, що, якщо влада не може ефективно відповісти на надії й прагнення молоді (а це більше половини населення арабських країн), вона починає плисти проти течії. Без енергії й оптимізму молоді суспільство не може розбудовуватися й рости. Більше того, воно виявляється приреченим.
Якщо уряд ігнорує молодь, встає на її шляху до кращого життя, ляпас одержує все суспільство. Ми ніколи не забуваємо про те, що джерела напруги в нашому регіоні (ці події одержали назву "Арабська весна") були прямо пов'язані з відсутністю у молоді можливості реалізувати свої мрії й амбіції.
Ми пишаємося тим, що ОАЕ - юна країна. І ми пишаємося нашою молоддю. Ми інвестуємо в молодь і надаємо їй більше прав саме тому, що ці люди - наше майбутнє. Ми вважаємо, що молодь швидше за нас здатна одержувати й засвоювати знання, оскільки вони виросли з таким обладнаннями і технологіями, яких у нас у їхні роки не було.
Ми довіряємо їм право бути тим мотором, який поведе нашу країну до нових рівнів зростання і розвитку. І саме тому ми призначили міністром уряду людину їх віку й створили спеціальну раду молоді.
Сотні тисяч загиблих і мільйони біженців у нашому регіоні дали нам інший урок, який ми також вивчили: сектантський, ідеологічний, культурний і релігійний фанатизм лише ще більше розпалюють полум'я гніву. Ми не можемо дозволити й не дозволимо подібного в нашій країні.
Саме тому ми призначили державного міністра з питань толерантності. Ми переконані, що ту толерантність, яку наше суспільство вже демонструє, необхідно формалізувати в правовому полі. Крім того, наші рішення й ініціативи стануть прекрасним прикладом для наших сусідів.
Коли арабський світ був толерантним, коли він був терпимий до інших, він був світовим лідером: від Багдада і Дамаска до Андалузії й далі ми відігравали роль світоча науки, знань і цивілізації, оскільки в основі наших відносин з усіма цивілізаціями, культурами й релігіями лежали цінності гуманізму. Навіть коли наші предки покинули Андалузію, багато з людей інших віросповідань пішли разом з ними.
Толерантність - це не яскраве слівце, це та якість, яку ми повинні виховувати й демонструвати на практиці. Толерантність повинна тісно вплестися в тканину нашого суспільства заради безпеки нашого майбутнього й збереження вже досягнутих нами успіхів.
Світле майбутнє Близького Сходу буде неможливо без інтелектуальної перебудови, яка відновить ідеали ідеологічної відкритості, плюралізму й терпимості до інших точок зору - інтелектуальним, культурним або релігійним.
Кожен вивчений нами урок допомагає ухвалити рішення, які сформують наше майбутнє. Але ми знаємо, що можна також вчитися, дивлячись у майбутнє, а не тільки в минуле, або сьогодення. Простіше кажучи, ми повинні думати про те, яким буде життя в епоху економіки після нафти.
Саме тому ми вклали великі ресурси - більш 300 млрд дирхамів ($81,5 млрд) - у розробку майбутніх шляхів розвитку ОАЕ з метою підготуватися до диверсифікованості економіки, здатної визволити майбутні покоління від залежності від завжди мінливого нафтового ринку.
Досягнення цієї мети зажадає перегляду нашої законодавчої, адміністративної й економічної системи заради повного позбавлення від нафтової залежності. Нам потрібна надійна й адекватна регуляторна інфраструктура, щоб створити стійку й диверсифіковану національну економіку для наших дітей і онуків.
Даною статтею я б прагнув дати чіткий сигнал іншим країнам у нашому регіоні: зміни - це справа тільки наших рук. Наш регіон не має потреби ні в яких зовнішніх суперсилах, щоб зупинити його занепад. Нам потрібна внутрішня сила, здатна подолати ненависть і нетерпимість, які затьмарюють життя в багатьох сусідніх країнах.
Я пишу це, щоб дати ще один сигнал - уряди в нашому регіоні, та й у інших країнах повинні переглянути свою власну роль. Роль влади полягає в тому, щоб створити обстановку, у якій люди здатні реалізувати свої мрії й амбіції, а не таку обстановку, яка забезпечує владі контроль.
Слід делегувати більше влади людям, а не втримувати владу над ними. Іншими словами, уряд повинний створювати умови, у яких люди зайняті створенням власного щастя й насолоджуються ним.
Ми не перші починаємо розмову про роль уряду в створенні щастя. Усю відому історію людство було зайнято тим, що шукало щастя. Арістотель говорив, що держава - це жива істота, яка розбудовується, прагнучи до моральної досконалості й щастя приватних осіб. Про те ж говорив Ібн Хальдун. "Декларація незалежності" Сполучених Штатів точно так само стверджує прагнення до щастя, як невід'ємне право кожного.
Уже в наш час ООН закликає змінити критерії, використовувані для виміру успіху урядів - замість економічних індикаторів перейти до показників, що стосуються людського щастя й добробуту. ООН заснувала навіть Міжнародний день щастя, щоб підкреслити важливість подібних змін.
Орієнтація на щастя є одночасно реалізованою й повністю виправданою. Щастя можна виміряти. Його вимір уже став предметом багатьох проектів і досліджень. Більше того, його можна розбудовувати.
А прогрес у цій роботі можна пов'язати з матеріальними цілями. Як показують дослідження, щасливі люди більше працюють, довше живуть і служать мотором підвищення якості економічного розвитку у своїх регіонах і країнах.
Щастя окремих людей, родин, працівників, а також їх задоволення власним життям і оптимізм із приводу майбутнього є критично важливими для нашої роботи, яка ведеться у всіх сектори влади.
Саме тому необхідний спеціальний міністр, який би керував цим процесом і співпрацював з усіма відомствами (а також подавав приклад приватному сектору). Наші обіцянки - не порожні. Ми будемо прагнути до створення суспільства, у якому щастя людей є головним пріоритетом. Ми сподіваємося, що наша формула принесе користь і іншим країнам у нашому регіоні. Формула проста: національний розвиток, що опирається на ключові цінності, очолюване молоддю й націлене на майбутнє, у якому кожний буде щасливий.
"Вчитайтеся в картинку. А там написано: Я ПРАГНУ, щоб мої люди жили краще ЗАРАЗ. Щоб вони вчилися в університетах ЗАРАЗ. Щоб вони були здорові ЗАРАЗ. А не через 20 років", - цитує шейха на своїй сторінці у Фейсбук Володимир Співаковский, і продовжує: "Він великий розумник, шейх і прем'єр-міністр Дубая. Щастить же деяким країнам. Ось що він говорить і робить":
Аль Мактум: Чому ми створили міністерство щастя й призначили 22- літню людину міністром?
За останні два тижні я почув і прочитав безліч питань, новин і коментарів із приводу нещодавніх змін в уряді Об'єднаних Арабських Еміратів. Усі прагнуть знати, чому ми створили "Міністерство щастя, толерантності й майбутнього" і чому ми призначили 22- літню людину міністром у справах молоді?
Майбутнє молоді, щастя й толерантності. Дані зміни стали підсумком тих уроків, які ми вивчили, проаналізувавши події в нашому регіоні за останні п'ять років. Зокрема, ми зрозуміли, що, якщо влада не може ефективно відповісти на надії й прагнення молоді (а це більше половини населення арабських країн), вона починає плисти проти течії. Без енергії й оптимізму молоді суспільство не може розбудовуватися й рости. Більше того, воно виявляється приреченим.
Якщо уряд ігнорує молодь, встає на її шляху до кращого життя, ляпас одержує все суспільство. Ми ніколи не забуваємо про те, що джерела напруги в нашому регіоні (ці події одержали назву "Арабська весна") були прямо пов'язані з відсутністю у молоді можливості реалізувати свої мрії й амбіції.
Ми пишаємося тим, що ОАЕ - юна країна. І ми пишаємося нашою молоддю. Ми інвестуємо в молодь і надаємо їй більше прав саме тому, що ці люди - наше майбутнє. Ми вважаємо, що молодь швидше за нас здатна одержувати й засвоювати знання, оскільки вони виросли з таким обладнаннями і технологіями, яких у нас у їхні роки не було.
Ми довіряємо їм право бути тим мотором, який поведе нашу країну до нових рівнів зростання і розвитку. І саме тому ми призначили міністром уряду людину їх віку й створили спеціальну раду молоді.
Сотні тисяч загиблих і мільйони біженців у нашому регіоні дали нам інший урок, який ми також вивчили: сектантський, ідеологічний, культурний і релігійний фанатизм лише ще більше розпалюють полум'я гніву. Ми не можемо дозволити й не дозволимо подібного в нашій країні.
Саме тому ми призначили державного міністра з питань толерантності. Ми переконані, що ту толерантність, яку наше суспільство вже демонструє, необхідно формалізувати в правовому полі. Крім того, наші рішення й ініціативи стануть прекрасним прикладом для наших сусідів.
Коли арабський світ був толерантним, коли він був терпимий до інших, він був світовим лідером: від Багдада і Дамаска до Андалузії й далі ми відігравали роль світоча науки, знань і цивілізації, оскільки в основі наших відносин з усіма цивілізаціями, культурами й релігіями лежали цінності гуманізму. Навіть коли наші предки покинули Андалузію, багато з людей інших віросповідань пішли разом з ними.
Толерантність - це не яскраве слівце, це та якість, яку ми повинні виховувати й демонструвати на практиці. Толерантність повинна тісно вплестися в тканину нашого суспільства заради безпеки нашого майбутнього й збереження вже досягнутих нами успіхів.
Світле майбутнє Близького Сходу буде неможливо без інтелектуальної перебудови, яка відновить ідеали ідеологічної відкритості, плюралізму й терпимості до інших точок зору - інтелектуальним, культурним або релігійним.
Кожен вивчений нами урок допомагає ухвалити рішення, які сформують наше майбутнє. Але ми знаємо, що можна також вчитися, дивлячись у майбутнє, а не тільки в минуле, або сьогодення. Простіше кажучи, ми повинні думати про те, яким буде життя в епоху економіки після нафти.
Саме тому ми вклали великі ресурси - більш 300 млрд дирхамів ($81,5 млрд) - у розробку майбутніх шляхів розвитку ОАЕ з метою підготуватися до диверсифікованості економіки, здатної визволити майбутні покоління від залежності від завжди мінливого нафтового ринку.
Досягнення цієї мети зажадає перегляду нашої законодавчої, адміністративної й економічної системи заради повного позбавлення від нафтової залежності. Нам потрібна надійна й адекватна регуляторна інфраструктура, щоб створити стійку й диверсифіковану національну економіку для наших дітей і онуків.
Даною статтею я б прагнув дати чіткий сигнал іншим країнам у нашому регіоні: зміни - це справа тільки наших рук. Наш регіон не має потреби ні в яких зовнішніх суперсилах, щоб зупинити його занепад. Нам потрібна внутрішня сила, здатна подолати ненависть і нетерпимість, які затьмарюють життя в багатьох сусідніх країнах.
Я пишу це, щоб дати ще один сигнал - уряди в нашому регіоні, та й у інших країнах повинні переглянути свою власну роль. Роль влади полягає в тому, щоб створити обстановку, у якій люди здатні реалізувати свої мрії й амбіції, а не таку обстановку, яка забезпечує владі контроль.
Слід делегувати більше влади людям, а не втримувати владу над ними. Іншими словами, уряд повинний створювати умови, у яких люди зайняті створенням власного щастя й насолоджуються ним.
Ми не перші починаємо розмову про роль уряду в створенні щастя. Усю відому історію людство було зайнято тим, що шукало щастя. Арістотель говорив, що держава - це жива істота, яка розбудовується, прагнучи до моральної досконалості й щастя приватних осіб. Про те ж говорив Ібн Хальдун. "Декларація незалежності" Сполучених Штатів точно так само стверджує прагнення до щастя, як невід'ємне право кожного.
Уже в наш час ООН закликає змінити критерії, використовувані для виміру успіху урядів - замість економічних індикаторів перейти до показників, що стосуються людського щастя й добробуту. ООН заснувала навіть Міжнародний день щастя, щоб підкреслити важливість подібних змін.
Орієнтація на щастя є одночасно реалізованою й повністю виправданою. Щастя можна виміряти. Його вимір уже став предметом багатьох проектів і досліджень. Більше того, його можна розбудовувати.
А прогрес у цій роботі можна пов'язати з матеріальними цілями. Як показують дослідження, щасливі люди більше працюють, довше живуть і служать мотором підвищення якості економічного розвитку у своїх регіонах і країнах.
Щастя окремих людей, родин, працівників, а також їх задоволення власним життям і оптимізм із приводу майбутнього є критично важливими для нашої роботи, яка ведеться у всіх сектори влади.
Саме тому необхідний спеціальний міністр, який би керував цим процесом і співпрацював з усіма відомствами (а також подавав приклад приватному сектору). Наші обіцянки - не порожні. Ми будемо прагнути до створення суспільства, у якому щастя людей є головним пріоритетом. Ми сподіваємося, що наша формула принесе користь і іншим країнам у нашому регіоні. Формула проста: національний розвиток, що опирається на ключові цінності, очолюване молоддю й націлене на майбутнє, у якому кожний буде щасливий.
Повернутись назад