Lada.FM > rss, ЗДОРОВ’Я, ПСИХОЛОГІЯ УСПІХУ > Луїза Хей: Не шукайте причину бути нещасними

Луїза Хей: Не шукайте причину бути нещасними

28-06-2016, 09:53. Автор новини: trkpk

10 кроків до любові до самого себе за методм Луїзи Хей

Давайте навчимося не претендувати на власну досконалість. Завищені вимоги лише чинять на нас надмірний тиск і заважають роздивитись у собі те, що має потребу в зціленні.

Замість цього ми можемо відкрити свої творчі здібності, дуже індивідуальні риси характеру, навчитися поважати себе за ті якості, що відрізняють нас від інших. У кожного з нас - своя власна задача, своя роль на Землі. Аналогів їм немає. І коли ми налаштовані стосовно себе критично, то це відходить на задній план, стає нечітким.

2. Ми повинні перестати лякати себе. Багато хто з нас тероризують себе похмурими думками, тим самим тільки погіршуючи стан речей. З мухи виростає слон. Не можна жити у вічному чеканні чогось поганого. Ми найчастіше відправляємося спати, думкою намалювавши картину самого невдалого розв’язання своєї проблеми.

Це якось по-дитячому: дитина уявляє, що в неї під ліжком сидить чудовисько, і лякається власних фантазій. Не дивно, що ви, при цьому, не можете заснути. Як і дитині, вам потрібні батьки, що прийдуть і приголублять вас. Але тепер ви вже виросли і знаєте, що тільки самі можете себе заспокоїти. Хворі люди часто лякають себе. Як правило, їм уявляється найгірше. Вони думають про свій похорон і в результаті перестають відчувати себе особистістю.

Погані думки можуть зіпсувати взаємини між людьми. Вам не зателефонували - з цього негайно робиться висновок, що вас розлюбили і тепер ви засуджені до довічної самотності. Ви почуваєте себе покинутими і знедоленими.

Те ж саме може стосуватись і роботи. Ви одержали від когось не дуже хороший відгук - вам одразу ж ввижається звільнення. Таким чином, ви створюєте і зміцнюєте у власній свідомості паралізуючі думки. Пам’ятайте, що усі вони є негативними афірмаціями - негативні твердження. Якщо ви ловите себе на негативній думці, підшукайте який-небудь образ, котрий би вам було б приємно бачити на її місці. Можливо, це буде прекрасний вид, захід сонця, квітка, замальовка зі спортивного життя і т.д. Використовуйте цей образ як перемикач усякий раз, коли виявляєте, що намагаєтеся самі себе залякати.

Скажіть собі: "Я не буду більше про це думати. Буду думати про захід, про троянди чи яхти, а можливо, про водоспад". Оберіть будь-який приємний вам образ. Якщо цю вправу робити регулярно, то поступово ви позбави-тесь від своєї колишньої звички. Але для цього буде потрібно терпіння і заповзятість.

3. Наступний спосіб - це бути м'яким, терпимим і до-брим із самим собою. Орен Арнольд писав з гумором: "Дорогий Господь Бог. Я молюся про терпіння. І я хочу його прямо зараз!" Терпіння - це дуже могутній засіб. Більшість із нас страждають від очікування негайної винагороди. Ми повинні одержати її негайно. Нам не вистачає терпіння чекати.

Ми дратуємося, коли доводиться стояти в чергах. Нас дратують автомобільні корки. Ми бажаємо одержати відповіді на усі запитання в цю ж хвилину. А заодно - і все хороше, що є в житті. Занадто часто ми отруюємо своїм нетерпінням життя іншим людям. Нетерпіння - це опір пізнанню.

Ми хочемо одержувати відповіді, не засвоївши уроку і не роблячи необхідних кроків у цьому напрямку. Уявіть собі, що ваша свідомість - це сад. Почнемо з того, що сад - це ділянка землі. У нас там можуть цвісти пишним цвітом чагарники ненависті до самого себе, валятися на кожнім кроці камінці розчарувань, гніву і занепокоєння. Давно настав час підрізати гілки старого дерева, що називається словом "страх".

Одного разу ви приберете все це з дороги, і земля стане гарною. Ви посієте насіння чи висадите саджанці радості і благополуччя. На землю буде падати сонячне світло, ви будете зрошувати її увагою любові. Спочатку здасться, що нічого істотного не відбувається. Але не зупиняйтеся на досягнутому, продовжуйте доглядати за садом. Якщо ви будете терплячі, ваш сад виросте і розцвіте. Те ж саме відбувається і зі свідомістю. Ви "саджаєте" певні думки. Вони перетворюються у сад переживань і ситуацій, яких ви так бажаєте. Але для цього потрібно терпіння.

4. Ми повинні навчитися бути добрими до нашого розуму. Давайте не будемо ненавидіти себе за негативні думки.

Краще думати, що наші думки в більшій мірі "створюють", аніж "руйнують". Ми не повинні звинувачувати себе у невдало сформованих обставинах. Адже ми можемо вчитися на цьому життєвому досвіді. Бути добрим стосовно себе - значить покласти кінець будь-яким збвинуваченням і образам на свою адресу, так само як і покаранням. Необхідно також навчитися розслаблятися. Релаксація - необхідна умова для встановлення зв'язку з Внутрішньої Силою.

Коли ви налякані і напружені, енергія відсічена від вас. Потрібно всього кілька хвилин, щоб цілком розслабити своє тіло і мозок. Заплющіть очі і протягом кількох хвилин глибоко подихайєте. На видиху потрібно зосередитися і тихо сказати собі: "Я люблю тебе. Усе чудово". І ви помітите, наскільки спокійнішою почнете себе відчувати. Таким чином, ви самі собі повідомляєте, що немає ніякої необхідності жити увесь час у напруженні і в страсі. Медитація - щодня! Крім того, я рекомендую щоденно приводити розум у стан спокою і прислухатися до внутрішньої мудрості.

Наше суспільство зробило з медитації якесь таїнство, доступне тільки обраним. Однак, медитувати - це вкрай просто. Усе, що ви повинні зробити, - добре розслабитися і якийсь час повторювати про себе такі слова, як "любов", "спокій" чи будь-які інші, що мають для вас значення. "ОМ"... Цей звук дійшов до нас із глибокої стародавності, я дуже часто використовую його на своїх заняттях. Мені здається, він працює пречудово.

Можна також повторювати твердження: "Я люблю себе", чи "Я пробачаю себе", чи "Я пробачена". Потім варто прислухатися до своїх внутрішніх відчуттів. Деякі люди думають, що під час медитації цілком припиняється розумовий процес. Насправді, це зовсім не обов'язково. Хід думок може просто сповільнитися, причому ніщо не буде перешкоджати їхньому вільному плину. Дякі сидять із блокнотом і олівцем у руці і записують усі свої негативні думки. Таким чином, вони спрощують процес відпускання від себе цих думок.

Коли ми досягаємо такого стану, коли можемо неупереджено спостерігати за потоком своїх думок, відзначаючи: "Ц-страх, це - гнів, а от думка про любов, за нею - щось недобре, а зараз я думаю, що усіма кинута..." - то це говорить про те, що ви почали використовувати Внутрішню Силу і Мудрість. Ви можете медитувати де завгодно і коли завгодно. Постарайтесь, щоб медитація увійшла у вас в звичку. Думайте про неї, як про спосіб концентрації на Вищій Силі. Таким чином, ви встановите зв'язок із самим собою і своєю Внутрішньою Мудрістю.

5. Наступний крок у підвищенні самооцінки полягає в тому, щоб навчитися хвалити себе. Якщо критика руйнує внутрішній стрижень, то похвала його формує. Визнайте вашу Силу - Божественний початок усередині вас. Ми усі - прояву Всесвітнього Розуму. Лаючи себе, ви нападаєте на Силу, що вас створила.

Почніть із малого. Скажіть собі, що ви прекрасні. Одного разуцього буде недостатньо. Тому, повторюйте ці слова, ні шкодуючи часу. Повірте мені, це допоможе. Наступного разу , коли вам доведеться займатися чимось новим і незнайомим, підтримайте себе словами схвалення. Дозвольте собі приймати в житті хороше, не думаючи про те, заслужили ви його, чи ні. Я вже говорила, що переконання у тім, що ми усього не варті, не пускає щастя у наше життя. Самознищення відокремлює нас від бажаного. Але як ми можемо сказати про себе що-небудь хороше, якщо упевнені в зворотному? Подумайте про те становище, яке ви займаєте у своєму домі й у своєму житті взагалі.

Чи почували ви коли-небудь себе досить хорошою, спритною, веселою, симпатичною людиною? Заради чого ви живете? Ви знаєте, що прийшли в цей світ з якоюсь метою і що це - не покупка нового автомобіля через кожну пару років? Що ви готові зробити, щоб знайти себе? Чи хочете ви займатися афірмаціями, візуалізацією і іншими методиками самозцілення? Чи готові ви пробачати? Чи хочете ви медитувати? Наскільки серйозні ваші наміри змінити своє життя до кращого?

6. Любити самого себе - значить знайти опору. Ідіть до своїх друзів і просіть про допомогу. Прохання надати допомогу у важку хвилину - це прояв не слабості, а сили. Багато хто із нас звик бути самовпевненими і покладатися тільки на самого себе. Ви не звертаєтеся по допомогу тому, що вам не дозволяє ваше его. Але, замість того, щоб намагатися видряпатись самостійно, а потім злитися на себе за власне безсилля, краще все-таки звернутися по допомогу.

7. Любити свої біди і недоліки. Усе негативне у нас і в житті взагалі - всього лише частина грандіозного загального плану. Частина програми світобудови. Всесвітній Розум, що створив людство, не може нас ненавидіти за те, що ми робимо помилки чи сердимося на своїх дітей. Всесвітній Розум знає, що ми намагаємося зі всіх сил, і підтримує нас своєю любов'ю. Кожен з нас колись помиляється і робить неправильний вибір. Однак, якщо ми постійно караємо себе за свої помилки, то така модель поводження поступово входить у звичку і від неї стає досить важко відмовитися.

При цьому, все складніше буває зробити позитивний вибір. Якщо ви без перерви повторюєте: "Я ненавиджу свою роботу. Я ненавиджу свій будинок. Я ненавиджу свою хворобу. Я ненавиджу свої взаємини. Я все це ненавиджу", то навряд чи варто розраховуати на щасливе життя. Пам’ятайтете, що жодна важка чи неприємна ситуація не виникає випадково. За кожною з них щось стоїть. Якась дуже серйозна причина.

Доктор Джон Харісон, автор книги "Любіть свою хворобу", вважає, що люди не повинні засуджувати себе за свої хвороби чи перенесені ними операції. Насправді, себе потрібно поздоровляти із хворобою, тому що вона служить надійною підказкою при виборі життєвого шляху.

Варто зрозуміти, що будь-яка проблема має пряме відношення до нашого погляду на життя: ми вносимо свій внесок у створення проблем, намагаючись контролювати визначені ситуації. Один раз усвідомивши це, ми зможемо знайти вихід із ситуації без неприємностей для здоров'я.

Для багатьох людей, що занедужали на рак чи інші невиліковні хвороби, дуже характерне невміння гово-рити авторитетам "ні". Кажучи "ні", вони відчувають такі терзання, що на підсвідомому рівні може зародитися програма руйнування, що буде говорити "ні" за них.

Я була знайома із жінкою, що, усвідомивши причини своєї хвороби, відмовилася беззаперечно підкорятися вимогам батька і вперше почала жити для себе. Спочатку їй було неймовірно складно говорити "ні", але через якийсь час вона з радістю з’ясувала, що навчилася і що одужує. Які б не склалися у нас негативні стереотипи мислення і поведінки, ми завжди можемо навчитися вчасно знаходити вихід з ситуації. Ось чому так важливо п собіставити наступні питання: "До чого приведе ця ситуація? Що я з неї винесу? Чи буде мій досвід носити позитивний характер?"

Ми не любимо ставити собі такі питання. Однак, якщо ми дійсно захочемо довідатися на них відповідь і зазирнемо всередину себе, то дізнаємось правду. Наприклад, відповідь може виявитися такою: "Тільки так мені вдається домогтися уваги свого чоловіка". Усвідомивши це, ви можете обміркувати, як одержати той же результат за допомогою інших, менш небезпечних для здоров'я способів.

Гумор - це один із можливих засобів одужання. Він допомагає відпустити від себе біль і напругу і, таким чином, легше пережити стресову ситуацію. У нас у Хейрайді приділяється спеціальний час для жартів. Іноді ми запрошуємо до себе "леді-смішинку". У неї такий заразливий сміх, що ніхто не може залишатися серйозним у її присутності. Не можна сприймати усе дуже близько до серця, і, крім того, сміх має дивну силу зцілення. Я раджу вам частіше дивитися старі кінокомедії, коли ви в поганому настрої.

8. Піклуйтеся про своє тіло. Ставтеся до тіла, як до чудового будинку, у якому вам належить прожити якийсь час. Ви б любили цей будинок, піклувалися б про нього, чи не так? Для початку, варто зверніть увагу на те, чим ви пригощаєте свій організм.

В даний час дуже велике поширення одержали наркотики й алкоголь - два найбільш популярні засоби тікання від дійсності. Якщо ви вживаєте наркотики, це ще не означає, що ви нікчемна людина. Це значить тільки одне: ви поки не знайшли іншого способу справлятися зі своїми проблемами. Наркотики принаджують вас: "Візьми нас! Ми відмінно проведемо час". І це - правда. Ви можете опинитись на сьомому небі. Однак, наркотики настільки сильно спотворюють вашу реальність, що, у кінцевому рахунку, доведеться платити за це страшну ціну.

Після того як ви протягом якогось часу приймали наркотичні засобу, здоров'я починає різко погіршуватися. У першу чергу, страждає імунна система, що призводить до розвитку безлічі різних захворювань. Надалі ви вже не можете відмовитися від наркотиків. Тому, перш ніж приймати їх, потрібно поцікавитися в самого себе, що штовхає вас на цей ризикований крок. Можливо, у вас важкий період і ви хочете відвернутися? Що ж стосується постійного вживання і наркозалежності, то це вже зовсім інша історія. Мені ще жодного разу не доводилося зустрічатися з людиною, яка б щиро любила себе і, у той же час, приймала наркотики. Наркотики й алкоголь - це спроба позбутися від почуття власної неповноцінності, що ми винесли із собою з дитинства.

Коли стан наркотичного сп'яніння минає, ми почуваємо себе іще гірше, ніж колись. Більше того, ми додатково звалюємо на себе почуття провини. Ми ще тільки маємо довідатися, що від почуттів ховатися не потрібно. Почувати - це безпечно. Крім того, будь-які почуття рано чи пізно проходять.

Ще одне свідчення нелюбові до себе - неправильне харчування. Ми не можемо жити без їжі, тому що вона - паливо для нашого організму. Без неї б не відбувалося розвитку нових клітин. Але навіть якщо ми і знайомі з основами правильного харчування, то все рівно використовуємо такі продукти, що шкодять нашому здоров'ю і призводять до ожиріння. Навіть майбутнім лікарям не викладають основи правильного харчування. Добре, якщо студент-медик сам виявить бажання ознайомитися з цим предметом факультативно.

Те, що прийнято називати традиційною медициною, головним чином, ґрунтується на лікуванні за допомогою медикаментів і хірургічного втручання. Знання із основ правильного харчування можна одержати тільки самостійно, за власним бажанням. Уважне ставлення до їжі і свого самопочуття - це прояв любові до самого себе.

Якщо через годину після сніданку починає хилити в сон, запитайте себе, що ви з'їли. Можливо, це було щось таке, з чим ваш організм не може справитися в ранкові години. Зверніть увагу на ті продукти, що дають вам енергію, а також на ті, котрі її забирають. У крайньому випадку, можна діяти методом проб і помилок. Крім того, варто проконсультуватися у хорошого фахівця, що відповість на усі ваші запитання.

9. Я часто підкреслюю важливість роботи із дзеркалом. Це дуже хороший спосіб з'ясувати, що саме утримує нас від любові до себе. Існує кілька способів роботи з дзеркалом. От, наприклад, один із моїх улюблених. Ранком треба першою справою підійти до дзеркала і сказати, дивлячись на відображення: "Що я можу зробити для тебе сьогодні? Що доставить тобі задоволення і принесе користь?" А потім потрібно уважно прислухатися до відповіді внутрішнього голосу. Керуйтеся його порадами протягом дня. Буває, що деяким не вдається дочекатися відповіді. Це пов'язано із тим, що до цього вони занадто багато себе лаяли: внутрішній голос поки ще не звик відгукуватися на лагідні слова, сповнені любові. Якщо протягом дня з вами відбувається щось неприємне, підійдіть до дзеркала і скажіть: "Я все рівно люблю тебе".

У всіх подій є початок і кінець, зате ваша любов нескінченна, і це найголовніше. А якщо трапиться щось хороше, знову подивіться на своє відображення в дзеркалі і скажіть: "Спасибі". Будьте вдячні собі за те, що відчули щастя. Стоячи перед дзеркалом, можна вчитися прощенню. Спробуйте пробачити себе й інших. Дивлячись у дзеркало, можна розмовляти з тими, з ким ви не зважуєтеся спілкуватися віч-на-віч .

Можна з'ясовувати відносини з батьками, начальством, лікарями, дітьми, коханими. Можна просто говорити те, що ви боялися сказати в іншій обстановці. І пам’ятайте, що наприкінці завжди потрібно просити ваших "співрозмовників" про любов і схвалення, тому що саме цього ви і потребуєте.

Люди, що не відчувають до себе любові, як правило, не вміють пробачати. Отут прямий взаємозв'язок: не простивши, не полюбиш. Коли ми пробачаємо і відпускаємо від себе образу, то скидаємо зі своїх плечей непосильну ношу і відкриваємо серце любові.

Доктор Джон Харісон вважає, що, простивши себе і своїх батьків, відпустивши від себе всі образи минулих років, людина лікує свій організм так, як не під силу жодному антибіотику. Потрібно дуже вже постаратися, щоб ваші діти перестали любити вас. Але якщо таке, сталося, то пробачати вас вони будуть з великими потугами. Коли ми не можемо простити, не можемо відпустити від себе образи, минуле витісняє з нашого життя теперішнє. Якщо ж ми не живемо в сьогоденні, то, як ми можемо будувати своє майбутнє? Старий мотлох з минулого може через якийсь час перетворитися в огидний смітник.

Дуже корисно вимовляти перед дзеркалом афірмації.

Таким чином, ви вчитеся дізнаватися правду про себе. Якщо у відповідь на афірмацію зсередини доноситься сварливий голос: "Ти жартуєш? Це неправда. Ти цього не заслуговуєш", - вважайте, що отримали цінний подарунок. Зміни неможливі, поки ви не дізнаєтеся, над чим саме потрібно працювати. Бурчання фальшивих внутрішніх голосів - насправді ключ до знаходження волі. Відповісти на негативну установку позитивним твердженням: "Тепер я заслуговую всіх благ. Я дозволяю приємним і корисним переживанням наповнити моє життя". Повторюйте це твердження, допоки воно не стане частиною вашого життя.

10. І, нарешті, любіть себе зараз. Не чекайте, поки у вас усе почне виходити. Вічна незадоволеність собою - це усього лише звичка. Якщо ви можете бути задоволені собою зараз, якщо можете прямо зараз любити і схвалювати себе, то, виходить, ви вже готові насолоджуватися тими хорошими речами, що стануть частиною вашого життя. Навчившись любити себе, ви зможете любити і приймати інших. Ми не можемо змінити інших людей, тому, залишіть їх у спокої.

Намагаючись когось змінити, ми витрачаємо масу енергії. Якби ми витратили хоча б половину її на себе, то були б уже зовсім іншими. І звичайно, до нас би було вже абсолютно інше ставлення. Ви не можете навчити кого-небудь жити. Кожен має сам знайти власний шлях. Усе, що вам доступно, - це пізнати самого себе. А любов до себе - перший крок у цьому напрямку.

Вона допомагає встояти проти руйнівних впливів, котрі можуть мти на вас деякі люди. Якщо виникне ситуація, у якій вам доведеться зіштовхнутися з людиною, що налаштована проти будь-яких змін на краще, то просто любіть себе, любіть себе по-справжньому, і доля відведе від вас усі неприємності. Те, що я говорю, виглядає трохи спрощено. Проте, я готова повторювати знову і знову, що найефективніший спосіб уникнути проблем полягає в тому, щоб любити себе такими, які ми є.

Я в це щиро вірю. Вібрації любові, що виходять від нас, притягують до нас люблячих людей.

Повернутись назад