dle бесплатно

Секретар Ладижинської міськради вивчала досвід польських міст з розвитку місцевого самоврядування


Минулого року Ладижин офіційно став учасником канадського проекту розвитку українських міст. Нагадаємо, що 17 грудня відбулось підписання Меморандуму про співпрацю між містом Ладижин  та проектом міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (ПРОМІС). 

Нині фахівці проекту працюють із напрацювання напрямків майбутнього розвитку. 

А секретар Ладижинської міської ради Людмила Бучко днями, разом із представниками інших українських міст-учасників програми ПРОМІС, вивчала досвід польських міст з розвитку місцевого самоврядування, розширенні співпраці влади із громадськими організаціями, розробки стратегії міст та успішного освоєння грантових коштів Європейського союзу. про це Людмила Бучко розповіла у ексклюзивному коментарі: "Із 27-го листопада по третє грудня  в рамках програми «Промінь» за підтримки  Канади група представників органів місцевого самоврядування  міста Ладижин перебувала у Польщі з метою   навчання. Нам хотіли показати, як  діє система місцевого самоврядування у цій країні.

Секретар Ладижинської міськради вивчала досвід польських міст з розвитку місцевого самоврядування Я хочу зазначити, що поїздка була дуже корисна, дуже насичена.  Тож найперше нам хотіли показати місцеве самоврядування  міста, району, та області. Це у Польщі гміна, повіт і воєводство.  Я хочу звернути увагу, що у цій країні був складний період, так, як і в нас., коли у Польщі починалося підняття місцевого самоврядування, можна сказати, з колін. Але цей процес минув швидко і зараз місцеве самоврядування у Польщі має дуже високий рівень. Що найбільше вражає, що там тісна співпраця між містами чи радами, і громадськістю. Там робота громадськості на дуже високому рівні. Діють громадські об’єднання, фундації, та різні напрямки, які допомагають місцевому самоврядуванню виконувати його функції.  У Польщі громадські об’єднання надають соціальні послуги населенню і на дуже високому рівні! І за це отримують кошти із бюджету місцевого самоврядування. У Польщі діють громадські бюджети, які затверджуються радами і якісь відсоток загального бюджету іде на розвиток громад. Польські громади діють, вносять свої пропозиції і за кошти бюджету різними методами, здебільшого , методом голосування, - вирішують , яку саме ідею втілити у життя. От скажімо, громада вирішила побудувати якусь будівлю, - цю пропозицію виставляють на сайти, запрошують до обговорення, і обирається та пропозиція, яка набирає більше голосів. І будівля ця зводиться за кошти саме бюджетні. У Польщі не можна на громадські пропозиції витрачати позабюджетні кошти – використовуються тільки бюджетні кошти.

Щодо позабюджетних коштів – то є чималий напрямок робіт, на які використовують кошти Євросоюзу. Дуже багато є позицій, на які залучаються європейські кошти і йде співфінансування, скажімо, - 85% - кошти Євросоюзу, а 25% - кошти місцевих бюджетів. І якщо великі гранти, великі суми – місцеве самоврядування не взмозі зі своїх коштів дати це співфінансування, тому вони беруть кредити. І там це нормально, що беруть великі кредити, але вони дуже великий об’єм робіт виконують за ці кошти. Але залучення цих інвестицій можливе тільки за умови гарно діючій стратегії розвитку міст чи повітів, чи воєводств. Там на розвиток стратегії витрачаються чималі кошти, залучається широке коло спеціалістів,  науковців, які дійсно розробляють цю стратегію., яка дуже важлива для Євросоюзу. Там без стратегії розвитку неможливо нічого зробити ні у містах, ні у повітах, ні у воєводствах. Тому що  вивчають, що у стратегії передбачено, який розвиток. От ми були у Лодзі, Радові, і там розроблено стратегію розвитку до 2026 року! Але вони кажуть, мовляв, це нам мало, ми зараз вже вносимо зміни на далі, і хочемо вже розробити стратегію розвитку міста до 2032 року! Стратегія розвитку там на першому плані! У кожному місті стратегія розвитку діє.

А вже стратегія розвитку тягне за собою залучення інвестицій,грантових коштів, щоб у місті щось можна було зробити! Там дійсно, так, як і в нас, багато було промислових  міст, міст із текстильною промисловістю, а зараз цього нічого вже немає… Тому вони задумалися, що зробити і як, щоб місто не пропало, а щоб його  підняти, залучити інвестиції, щоб заохотити приїжджих, та мешканців міста, щоб вони мали бажання тут жити, приносити місту доходи в бюджет, але щоб їм було цікаво у цьому місті залишитися. І тому –стратегія там на першому місці!

Люди дуже тісно співпрацюють. Коли були зустрічі  в гмінах, у містах, то люди казали, що дуже багато цікавих ідей їм дає громада, люди надсилають свої ідеї. Спочатку у них були деякі непорозуміння і недовіра громади до рад, до мерії. Але коли громадськість побачила  і пересвідчилася, що це діє, веде до розвитку, і дійсно є співпраця, бо їм довели, що співпраця дійсно є і на дуже високому рівні, і тому зараз без проблем у них відбувається співпраця. Громада дає багато нових і цікавих ідей, але вони втілюються у життя, коли більшість громади підтримала певну ідею.

Секретар Ладижинської міськради вивчала досвід польських міст з розвитку місцевого самоврядування І ще – отакі певні логотипи міст –  у кожному місті , де ми були, є власний логотип, символ. Дуже вони там цікаві: чи, наприклад, «Здорова громада», чи «Культурна громада». Вони розповідають, що на першому етапі це була така громада, а за деякий час вони побачили, що це вже недієво, вже пройшли цей етап, втілили у життя в громаді, тепер дивимося, шукаємо щось нове. І потім працюють по – новому , напрацьовують новий символ. І цей логотип, символ надихає на працю.

Поїздка загалом була дуже цікава, і нам показали не деякі дії, а повністю систему самоврядування. І асоціації там є, у нас були зустрічі з керівником громадських асоціацій. Я хочу зазначити, що у нас все переплітається – у нас місцеве самоврядування – сто відсотків того, що є там, в Польщі. Це дуже близьке нам , просто вони там трошки пішли вперед, і законодавча база там трошки інша, і дуже дієва. От асоціації і в нас є, і там є, і вони показують їхню роботу. Громадські об’єднання і в нас є, і там є, там просто трошки інший напрямок роботи,  громадські об’єднання більш широко уявляють свою роботу. 

Я дуже сподіваюся, що ми теж дійдемо до того, що будемо залучати великі кошти Євросоюзу.  Без цих коштів Польща б зараз такою б не була. Вони допомагають та контролюють, щоб це був справді розвиток та підтримка гміни чи повіту. І у цьому є порозуміння. Тому це поєднання співпраці, порозуміння, коштів Євросоюзу , краса і прагнення розвитку підняло Польщу на високий рівень".





Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter