14 золотих правил здоров'я і довголіття легендарного лікаря Хінохари
29-10-2018, 02:07. Автор новини: trkpk
Лікар Шігеакі Хінохара - один з тих, кому Японія зобов'язана своїм довголіттям. Він і сам - зразок неймовірно активної старості: після 75- ти написав і опублікував 150 книг (найбільш популярна - "Жити довго, жити добре", розійшлася накладом 1,2 млн екземплярів), після 100 - продовжував лікувати людей і читати лекції. Зауважте, що Хінохару знали не тільки як лікаря, у 90 років він здійснив свою мрію і став за диригентський пульт оркестру. Музичні вечори він проводив і в лікарні для своїх пацієнтів.
Шігеакі Хінохара склав власний перелік правил довголіття. Деякі з них дуже несподівані.
Отже, правила довголіття лікаря Хінохари
1. Людина одержує енергію не з їжі або сну, а з радості. Згадайте, як у дитинстві: якщо нам було весело, то ми забували поїсти, і сон нам був не потрібний? У дорослих те ж саме. Не варто розморювати своє тіло зайво суворим розпорядком прийому їжі або сну.
2. Довго можуть прожити люди будь-якої раси, національності або статі. Їх ріднить тільки одне: серед довгожителів немає жодного товстуна. Я, наприклад, на сніданок п'ю каву, молоко або апельсиновий сік з ложкою оливкової олії, (вона корисна для артерій і шкіри). Обід - молоко з печевом, або нічого, якщо я занадто зайнятий. Коли я працюю, я взагалі не відчуваю голоду. Моя вечеря - городина, трохи риби й рису. Двічі на тиждень я з'їдаю 100 грам нежирного м'яса.
3. Завжди плануйте далеко вперед. Мій щоденник зазвичай заповнений до кінця наступного року - запис пацієнтів на прийом, лекції і робота в лікарні. Але у 2016 році я запланував трохи розважитися й відвідав Олімпіаду в Токіо!
4. Виходити на пенсію взагалі не варто. Але якщо цього не уникнути, постарайтеся зробити це якнайпізніше. Сьогодні пенсійний вік у Японії - 65 років, але його ввели пів століття тому, коли середня тривалість життя в країні була 68, а столітніх стариків на всю Японію було всього 125 людей. Сьогодні японські жінки в середньому живуть до 86, чоловіка - до 80 років, а тих, хто перейшов столітній рубіж - 36 тисяч!
5. Діліться своїми знаннями. Я читаю 150 лекцій на рік для будь-якої аудиторії, від дошкільнят до бізнесменів. Мої лекції тривають від години до півтора, і я читаю їх стоячи.
6. Коли лікар рекомендує вам здати якісь аналізи або зробити операцію, запитаєте його: а чи порадив би він те ж саме своїм дітям, дружині або іншій родичці? Лікарі не можуть вилікувати все, про що б вони нам не говорили. Навіщо переносити зайві страждання? Іноді музика або тварини-терапевти допомагають краще хірургії.
7. Щоб залишатися здоровішим, ходіть по сходах і самі носіть свої речі. Я переступаю відразу через дві сходинки, щоб м'язи працювали.
8. Мене дуже надихає поема Роберта Браунінга "Абат Фоглер". Мені в дитинстві її читав батько. У ній говориться, що треба ставити собі більші цілі, у мистецтві та у житті. Якщо ви збираєтеся намалювати коло, вонон повинне бути таким величезним, щоб і за все життя не закінчити. Нам видна тільки частина цього кола - дуга, а решта за межами нашого зору й нашого життя.
9. Біль - таємнича річ; найкращий спосіб з нею впоратися це знайти щось дуже цікаве. Коли в дитини болить зуб, варто втягнути її в гру, і вона відразу забуває про біль. Лікарні повинні цим опікуватися. У нас у лікарні Святого Луки багато веселощів: музика, тварини й арт-терапія. Усе це дуже допомагає.
10. Не намагайтеся зібрати якнайбільше матеріальних речей. Пом'ятайте: ніхто не знає, коли проб'є його година. Із собою все це не забереш.
11. Лікарні повинні бути готові до великих катастроф, і повинні приймати кожного, хто стукається у двері. Наша лікарня влаштована так, що за необхідності оперувати можна де завгодно: у підвалі, у коридорах, у каплиці. Більшість людей вважали, що я звихнувся, раз готуюся до катастроф, але 20 березня 1995 року все це дуже знадобилось, коли секта "Аум Синрикьо" вчинила теракт у токійському метро. Але я не радію, що виявився прав. Ми прийняли 740 жертв і за дві години визначили, що це був газ зарин. На жаль, один пацієнт не вижив, але 739 ми врятували.
12. Одна лише наука не здатна допомогти людям. Наука всіх нас причісує під одну гребінку, але ми всі різні, а хвороби тісно пов'язані з нашою душею. Щоб зрозуміти хворобу й допомогти людині, потрібна не тільки наука, але й мистецтво.
13. Життя повне несподіванок. 31 березня 1970 року, коли мені було 59 років, я летів з Токіо у Фукуоку. Був прекрасний сонячний ранок, я любувався Фудзіямою, коли літак захопили члени комуністичного осередку "Червона армія". Наступні 4 дні я провів прикутим до крісла наручником, в 40- градусну спеку. Будучи лікарем, я спостерігав за собою з боку і був вражений, як тіло пристосовується до криз.
14. Знайдіть собі зразок для наслідування й постарайтеся його перевершити. Мій батько в 1900 році виїхав у США навчитатись в Університеті Дюка в Північній Кароліні. Він був першопрохідником і одним з моїх героїв. Пізніше в мене з'явилися й інші; коли я опиняюсь в скрутному становищі, я намагаюся уявити собі, що б вони зробили на моєму місці.
15. Жити довго - це прекрасно. До 60 років ми працюємо на благо своєї родини, і нам легко досягати намічених цілей. Але потім ми повинні намагатися жити на благо всього суспільства. З тих пір, як мені виповнилось 65, я працюю безкоштовно, по 18 годин на день, сім днів у тиждень. І насолоджуюся кожною хвилиною.
Лікар Шігеакі Хінохара, президент лікарні Св. Луки в Токіо, помер 18 липня 2017 року. Практично до самої смерті він продовжувати приймати пацієнтів, а його записна книжка була заповнена на п'ять місяців уперед. Йому було 105 років.Повернутись назад