Чому окисляються наші ґрунти, і як їх «лікувати» за допомогою органіки
18-02-2021, 18:36. Автор новини: trkpk
Про це Л’Новинам розповів Віктор Шевчук, головний агроном ПрАТ «Зернопродукт МХП». Він став гостем спільного з радіо «Лада» проекту «Люди і бізнес» та залюбки розповів про переваги органіки над хімічними добривами. Скільки органічних добрив використовують на полях Зернопродукту, з чого і як роблять такі добрива та про їх безпеку, читайте в нашому інтерв’ю.
– Сьогодні на плечах саме агрономів лежить нелегкий вантаж – нагодувати населення планети, котре постійно зростає.Якщо говорити про МХП, в цьому випадку рослини вирощуються в основному для забезпечення кормової бази тваринництва та птахівництва.
– Так. Основне завдання «Зернопродукту МХП» – це кормова база для нашої птахофабрики. Проте ми значну частину зерна, яке вирощуємо, віддаємо нашим пайовикам.
– Якщо дозволите, хотілося б зосередити увагу аудиторії на престижності роботи агронома. Тому що саме за участі Віктора Володимировича розробляються нові методи підвищення врожайності; культивація видів; освоєння нових, раніше не властивих цій місцевості сільськогосподарських рослин. Якщо стисло, то агроном в одній особі – це вчений-селекціонер і бригадир на сільськогосподарських роботах?
– Саме так. Ви знаєте, що в дипломі агронома пишуть «вчений-агроном». Це багато про що говорить. І ви правильно зазначили, зараз професія агроном дуже престижна. Гарні спеціалісти мають високу зарплату та перспективи у такій компанії, як наша.
– Вікторе Володимировичу, хочу запитати Вас про цікаву річ. Зараз дуже багато точиться розмов про органічне виробництво. Знаю, що ваше підприємство в цьому певним чином вже задіяне – проводите якісь дослідження, експерименти. Поділіться досвідом, що робите?
– Ми займаємося органічним землеробством вже дуже давно. Тому що, як каже агрохімія, найкраща система живлення – органо-мінеральна. «Зернопродукт МХП» із перших років господарювання на землі (з 2005 року), використовує гній ВРХ (прим. ред. ВРХ – велика рогата худоба). І коли ми почали обробляти землі, то перш за все, що зробило наше підприємство – почистили всі цукрові заводи, котрі були на території нашої діяльності, позабирали дефекат (прим. ред. Дефекат – відходи бурякоцукрового виробництва, що містять вапно, утворюються в процесі очищення бурякового соку) та розсіяли його по полях (для зменшення кислотності ґрунтів). Перша проблема з якою ми зіткнулися – це кислотність ґрунту. Стояло завдання підвищити рівень РН, тобто покращити якість ґрунту. Ми і зараз продовжуємо над цим працювати. Щодо органічних добрив, нині ми використовуємо їх понад 400 тис. тонн. Якщо це поділити на орендні площі «Зернопродукту МХП», то в середньому виходить по 5 тонн на гектар. Таку кількість органіки, що ми вносимо на своїх землях, не вносить ніхто в Україні. Цьогоріч закладаємо дослідні ділянки. Спеціально 400 гектарів відвели під органічне землеробство. Там будуть використовуватися тільки органічні добрива. Ми уклали договір з київською компанією «Фармерз Груп». Вона проводитиме ґрунтову та листкову діагностику. Побачимо, як в динаміці вестиме себе отака органічна система без мінеральних добрив.
– Ви говорили про великі об’єми органічних добрив. Де ви їх берете?
– Використовуємо близько 100 тис. тонн гною ВРХ. Ми маємо ферми. Великі комплекси є в Гордіївці, в Гайсині та Малому Митнику (Хмільницький район). У нас достатньо такої органіки, ферми є у всіх підрозділах, де ми господарюємо. До того ж ми з 2012 року використовували органічну суміш – це близько 320 тис. тонн. Органічна суміш – це відходи від діяльності птахофабрики (курячий послід). Однак в цій суміші є 40% лушпиння (відходів від соняшника) і лише 60% курячого посліду. Кожні 5 років проводимо обстеження ґрунтів, відповідно до законодавства України. Ми бачимо позитивну динаміку: накопичення органічної частини ґрунту і покращення макро- та мікроелементів.
З діяльністю біогазового комплексу, окрім органічної суміші, у нас додалося ще 2 продукції – тверда фракція (дигестати) та рідка. На дигестати ми кажемо: «тверде органічне добриво». Зауважу, що маємо досить позитивні результати. Яскравий приклад на полях с. Лукашівки, які розташовані через дорогу. На одному з них ми по весняному обробітку внесли рідку фракцію в кількості 30 м3 та отримали 3,8 ц/га соняшника. Через дорогу – при мінеральній системі обробітку зібрали по 3,2 ц/га. Тобто є позитивна динаміка. І я думаю, що тих 400 гектарів, які ми закладаємо, будуть дуже цікавими. Оскільки там органічні добрива будемо вносити впродовж 5-7 років. Спостерігатимемо за динамікою врожайності та за якістю ґрунтів.
До того ж, цьогоріч маємо ще один новий вид добрив – закладаємо компост у п’яти точках. Це буде унікальне добриво, оскільки частина мінералізації буде проходити там. Ми купуємо компостувальну машину для зменшення об’ємів. Зменшуються також витрати на логістику, покращується якість органічного добрива.
– Одразу два питання: де будуть розташовані місця для компосту і чи буде запах?
– Різкого запаху не буде, тому що до складу компосту входить дуже багато компонентів. Органіка у будь-якому випадку має запах. Але відходи будуть змішуватися у пропорції один до одного. Додаватимемо гній ВРХ. Якщо його не вистачатиме, будемо додавати тверду органічну фракцію. Вона має запах, як від гною ВРХ. Однак не такий специфічний, як курячий послід. Додам, органічна суміш пахне не лише куряками. Там є соняшникова підстилка, а в ній – залишки олії. Вони окислюються, тому мають такий різкий запах. Але його боятися не потрібно. Там не міститься жодних небезпечних речовин чи важких металів. Ми постійно моніторимо цю ситуацію, здаємо зразки органічних добрив в державну лабораторію. Там проводять аналізи і результати підтверджують, що ці добрива є абсолютно безпечними.
До того ж, ці добрива ми вивозитимемо на поля, які далеко від населених пунктів. Це Семирічка. В Бершаді буде в основному компост із гною ВРХ. Також на території колишньої нашої Оляницької філії та в с. Митники.
– Наскільки економічно доцільно підживлювати ґрунт саме органічними добривами, у порівнянні з хімією. Можливо, хімія дешевша?
– Якщо брати до уваги вартість, то хімія, можливо, дешевша – залежить від кількості внесених добрив. Щодо компонентного складу, то в хімічних добривах вміст азоту – 34%, а решта – це баласт. Це те, що цементує ґрунти та впливає на біоту. Органічні добрива зовсім по-іншому впливають на якість ґрунтів. Крім макроелементів, які потрібні, гній містить практично всі мікроелементи та амінокислоти. Тобто він живить рослини та покращує роботу біоти. Для неї з’являється харчування. Що краще працює в ґрунті біота, то краще для рослини, оскільки вони вступають в симбіоз. Мікроорганізми та гриби допомагають розщепити недоступні форми фосфору та інших речовин. Відтак рослина краще живиться. Тому виходить, що ми органікою підживлюємо ґрунт та рослини.
– Кілька слів про цьогорічні озимі культури. Що сіяли і який врожай очікуєте зібрати?
– Враховуючи наші технологічні можливості, сіємо озимий ріпак та озиму пшеницю, і маємо сходи. Цього року практично все, що посіяли, гарно зійшло. Останнім часом не сприятливі умови для посіву озимих культур, зокрема ріпаку. Ми бачимо, що по Україні площі посіву ріпаку різко зменшуються, через недостатність вологи. Слава Богу, в нас є сівалки, які дозволяють навіть при мінімальних опадах отримати сходи. Ми посіяли близько 3 тис. га ріпаку та майже 4,5 тис. га озимої пшениці. Відбирали моноліт, пшениця зараз в нормальному стані. Є всі передумови для гарного врожаю. Однак про перезимівлю говорити зарано, оскільки найбільш критичним періодом є кінець лютого та початок березня, коли пшениця відновлює вегетацію. В цей час вуглеводи, які були накопичені рослиною з осені, виснажуються. Це може призвести до пошкодження посівів. У нас поки що на 100% озима пшениця та озимий ріпак живі.
– Вікторе Володимировичу, до весняних робіт вже готові?
– Готуємося. Ми вже працюємо в полі. Погода якраз сприятлива. Вносимо під кукурудзу та під соняшник сипучі добрива. Кидаємо їх на сніг 3-5 сантиметрів, щоб вони могли розтанути. Вже внесли на 20 тис. га. А щодо подальшої підготовки, то завозимо насіння, згідно плану, далі – ЗЗРи (прим. ред. ЗЗР – засоби захисту рослин). Зараз іде ремонт техніки. Договори були укладені попередньо, тому отримуємо запчастини. Матимемо і нові агрегати: три висококласних сівалки – дві «Кінзи» і одна «Джон Дір» для широкорядних посівів. До 15 березня в нас має бути все готово.
– На частину запитання мого наступного Ви вже відповіли, тобто ви ремонтуєте та готуєте техніку. Що ще роблять сільгоспвиробники взимку?
– Ну, крім вищезазначеної робити, ми навчаємося. Також наші працівники зараз відпочивають. Частина агрономів та інших працівників – у Яремчі. Перша група механізаторів поїхала у Немирів відпочивати. Туди ж поїдуть і група з 10 агрономів. В ті роки, коли не було пандемії, наприклад, того року ми їздили з групою 15 осіб (агрономи та інженери) відпочивати до Єгипту. Тобто в нас таке дозвілля зимове: і робота, і навчання, і відпочинок.
– Вікторе Володимировичу, запитання, як до фахівця. Як часто з Вами радяться сусіди, знайомі, родичі: що краще посадити в цьому році, які добрива обрати, що робити з землею? І, найцікавіше, чи є в рослин подібні епідемії, як в людей, і що ви в таких випадках робите?
– Здебільшого ми – агрономи холдингів та фермерських господарств – між собою спілкуємося та ділимося інформацією. Звертаються не тільки до мене. Я теж питаю в людей, тому що, можливо вже цю проблему дехто вирішив – підкаже, як правильно діяти. Тому спілкування в нас тісне.
– А в побуті?
– А в побуті – це постійно. І не тільки родичі. Люди, що мене знають, теж звертаються. Завжди радий дати цінну інформацію для того, аби допомогти.
– А як щодо хвороб?
– Щодо хвороб, звичайно, рослини такі самі живі організми, як і людина. Тому трапляються спалахи. Наприклад минулого року по ріпаку була така хвороба, як вертицильоз. Раніше її не було. В нас зараз по соняшнику є «вугільна гниль». Це теж хвороба. Вона прийшла до нас з південних областей. Її раніше не було. З 2015 року, на жаль, спостерігаємо і на наших полях. З’явилася хвороба склеротиніоз ріпаку. Добре, що для боротьби з такими хворобами є засоби захисту, але є і нові виклики. Звісно, це додаткові кошти. Однак, якщо не лікувати рослини, можна залишитися без врожаю.
– Чи можна в цьому випадку сказати, що агроном для рослин – це як ветеринар для тварин?
– Ви не правильно кажете (посміхається). В тварин є зоотехнік, який годує та ветеринар, що лікує. А для рослин агроном – це і зоотехнік, і ветеринар. Тобто він годує та лікує. Тут потрібно знати фізіологію рослин, тому що я навіть наголошую своїм агрономам: якщо ви будете лише виконувати технологічні операції, ніколи не станете спеціалістами. Тому що потрібно розуміти, для чого ти все це робиш, знати проблему, передбачити можливість її виникнення та способи ефективного розв’язання.
Після ефіру Віктор Володимирович озвучив доволі яскраве твердження про перевагу органічних добрив: мовляв, коли люди забирають паї в «Зернопродукту МХП» та здають їх в оренду фермерам, ті навіть не приховують, що після такої бази живлення, яку отримав ґрунт під час його використання агрохолдингом, їм (фермерам) впродовж наступних 5-ти років навіть не доводиться витрачатися на добрива, адже ґрунт достатньо підживлений. Ось вам і різниця між відповідальним та споживацьким ставленням до землі.
– Сьогодні на плечах саме агрономів лежить нелегкий вантаж – нагодувати населення планети, котре постійно зростає.Якщо говорити про МХП, в цьому випадку рослини вирощуються в основному для забезпечення кормової бази тваринництва та птахівництва.
– Так. Основне завдання «Зернопродукту МХП» – це кормова база для нашої птахофабрики. Проте ми значну частину зерна, яке вирощуємо, віддаємо нашим пайовикам.
– Якщо дозволите, хотілося б зосередити увагу аудиторії на престижності роботи агронома. Тому що саме за участі Віктора Володимировича розробляються нові методи підвищення врожайності; культивація видів; освоєння нових, раніше не властивих цій місцевості сільськогосподарських рослин. Якщо стисло, то агроном в одній особі – це вчений-селекціонер і бригадир на сільськогосподарських роботах?
– Саме так. Ви знаєте, що в дипломі агронома пишуть «вчений-агроном». Це багато про що говорить. І ви правильно зазначили, зараз професія агроном дуже престижна. Гарні спеціалісти мають високу зарплату та перспективи у такій компанії, як наша.
– Вікторе Володимировичу, хочу запитати Вас про цікаву річ. Зараз дуже багато точиться розмов про органічне виробництво. Знаю, що ваше підприємство в цьому певним чином вже задіяне – проводите якісь дослідження, експерименти. Поділіться досвідом, що робите?
– Ми займаємося органічним землеробством вже дуже давно. Тому що, як каже агрохімія, найкраща система живлення – органо-мінеральна. «Зернопродукт МХП» із перших років господарювання на землі (з 2005 року), використовує гній ВРХ (прим. ред. ВРХ – велика рогата худоба). І коли ми почали обробляти землі, то перш за все, що зробило наше підприємство – почистили всі цукрові заводи, котрі були на території нашої діяльності, позабирали дефекат (прим. ред. Дефекат – відходи бурякоцукрового виробництва, що містять вапно, утворюються в процесі очищення бурякового соку) та розсіяли його по полях (для зменшення кислотності ґрунтів). Перша проблема з якою ми зіткнулися – це кислотність ґрунту. Стояло завдання підвищити рівень РН, тобто покращити якість ґрунту. Ми і зараз продовжуємо над цим працювати. Щодо органічних добрив, нині ми використовуємо їх понад 400 тис. тонн. Якщо це поділити на орендні площі «Зернопродукту МХП», то в середньому виходить по 5 тонн на гектар. Таку кількість органіки, що ми вносимо на своїх землях, не вносить ніхто в Україні. Цьогоріч закладаємо дослідні ділянки. Спеціально 400 гектарів відвели під органічне землеробство. Там будуть використовуватися тільки органічні добрива. Ми уклали договір з київською компанією «Фармерз Груп». Вона проводитиме ґрунтову та листкову діагностику. Побачимо, як в динаміці вестиме себе отака органічна система без мінеральних добрив.
– Ви говорили про великі об’єми органічних добрив. Де ви їх берете?
– Використовуємо близько 100 тис. тонн гною ВРХ. Ми маємо ферми. Великі комплекси є в Гордіївці, в Гайсині та Малому Митнику (Хмільницький район). У нас достатньо такої органіки, ферми є у всіх підрозділах, де ми господарюємо. До того ж ми з 2012 року використовували органічну суміш – це близько 320 тис. тонн. Органічна суміш – це відходи від діяльності птахофабрики (курячий послід). Однак в цій суміші є 40% лушпиння (відходів від соняшника) і лише 60% курячого посліду. Кожні 5 років проводимо обстеження ґрунтів, відповідно до законодавства України. Ми бачимо позитивну динаміку: накопичення органічної частини ґрунту і покращення макро- та мікроелементів.
З діяльністю біогазового комплексу, окрім органічної суміші, у нас додалося ще 2 продукції – тверда фракція (дигестати) та рідка. На дигестати ми кажемо: «тверде органічне добриво». Зауважу, що маємо досить позитивні результати. Яскравий приклад на полях с. Лукашівки, які розташовані через дорогу. На одному з них ми по весняному обробітку внесли рідку фракцію в кількості 30 м3 та отримали 3,8 ц/га соняшника. Через дорогу – при мінеральній системі обробітку зібрали по 3,2 ц/га. Тобто є позитивна динаміка. І я думаю, що тих 400 гектарів, які ми закладаємо, будуть дуже цікавими. Оскільки там органічні добрива будемо вносити впродовж 5-7 років. Спостерігатимемо за динамікою врожайності та за якістю ґрунтів.
До того ж, цьогоріч маємо ще один новий вид добрив – закладаємо компост у п’яти точках. Це буде унікальне добриво, оскільки частина мінералізації буде проходити там. Ми купуємо компостувальну машину для зменшення об’ємів. Зменшуються також витрати на логістику, покращується якість органічного добрива.
– Одразу два питання: де будуть розташовані місця для компосту і чи буде запах?
– Різкого запаху не буде, тому що до складу компосту входить дуже багато компонентів. Органіка у будь-якому випадку має запах. Але відходи будуть змішуватися у пропорції один до одного. Додаватимемо гній ВРХ. Якщо його не вистачатиме, будемо додавати тверду органічну фракцію. Вона має запах, як від гною ВРХ. Однак не такий специфічний, як курячий послід. Додам, органічна суміш пахне не лише куряками. Там є соняшникова підстилка, а в ній – залишки олії. Вони окислюються, тому мають такий різкий запах. Але його боятися не потрібно. Там не міститься жодних небезпечних речовин чи важких металів. Ми постійно моніторимо цю ситуацію, здаємо зразки органічних добрив в державну лабораторію. Там проводять аналізи і результати підтверджують, що ці добрива є абсолютно безпечними.
До того ж, ці добрива ми вивозитимемо на поля, які далеко від населених пунктів. Це Семирічка. В Бершаді буде в основному компост із гною ВРХ. Також на території колишньої нашої Оляницької філії та в с. Митники.
– Наскільки економічно доцільно підживлювати ґрунт саме органічними добривами, у порівнянні з хімією. Можливо, хімія дешевша?
– Якщо брати до уваги вартість, то хімія, можливо, дешевша – залежить від кількості внесених добрив. Щодо компонентного складу, то в хімічних добривах вміст азоту – 34%, а решта – це баласт. Це те, що цементує ґрунти та впливає на біоту. Органічні добрива зовсім по-іншому впливають на якість ґрунтів. Крім макроелементів, які потрібні, гній містить практично всі мікроелементи та амінокислоти. Тобто він живить рослини та покращує роботу біоти. Для неї з’являється харчування. Що краще працює в ґрунті біота, то краще для рослини, оскільки вони вступають в симбіоз. Мікроорганізми та гриби допомагають розщепити недоступні форми фосфору та інших речовин. Відтак рослина краще живиться. Тому виходить, що ми органікою підживлюємо ґрунт та рослини.
– Кілька слів про цьогорічні озимі культури. Що сіяли і який врожай очікуєте зібрати?
– Враховуючи наші технологічні можливості, сіємо озимий ріпак та озиму пшеницю, і маємо сходи. Цього року практично все, що посіяли, гарно зійшло. Останнім часом не сприятливі умови для посіву озимих культур, зокрема ріпаку. Ми бачимо, що по Україні площі посіву ріпаку різко зменшуються, через недостатність вологи. Слава Богу, в нас є сівалки, які дозволяють навіть при мінімальних опадах отримати сходи. Ми посіяли близько 3 тис. га ріпаку та майже 4,5 тис. га озимої пшениці. Відбирали моноліт, пшениця зараз в нормальному стані. Є всі передумови для гарного врожаю. Однак про перезимівлю говорити зарано, оскільки найбільш критичним періодом є кінець лютого та початок березня, коли пшениця відновлює вегетацію. В цей час вуглеводи, які були накопичені рослиною з осені, виснажуються. Це може призвести до пошкодження посівів. У нас поки що на 100% озима пшениця та озимий ріпак живі.
– Вікторе Володимировичу, до весняних робіт вже готові?
– Готуємося. Ми вже працюємо в полі. Погода якраз сприятлива. Вносимо під кукурудзу та під соняшник сипучі добрива. Кидаємо їх на сніг 3-5 сантиметрів, щоб вони могли розтанути. Вже внесли на 20 тис. га. А щодо подальшої підготовки, то завозимо насіння, згідно плану, далі – ЗЗРи (прим. ред. ЗЗР – засоби захисту рослин). Зараз іде ремонт техніки. Договори були укладені попередньо, тому отримуємо запчастини. Матимемо і нові агрегати: три висококласних сівалки – дві «Кінзи» і одна «Джон Дір» для широкорядних посівів. До 15 березня в нас має бути все готово.
– На частину запитання мого наступного Ви вже відповіли, тобто ви ремонтуєте та готуєте техніку. Що ще роблять сільгоспвиробники взимку?
– Ну, крім вищезазначеної робити, ми навчаємося. Також наші працівники зараз відпочивають. Частина агрономів та інших працівників – у Яремчі. Перша група механізаторів поїхала у Немирів відпочивати. Туди ж поїдуть і група з 10 агрономів. В ті роки, коли не було пандемії, наприклад, того року ми їздили з групою 15 осіб (агрономи та інженери) відпочивати до Єгипту. Тобто в нас таке дозвілля зимове: і робота, і навчання, і відпочинок.
– Вікторе Володимировичу, запитання, як до фахівця. Як часто з Вами радяться сусіди, знайомі, родичі: що краще посадити в цьому році, які добрива обрати, що робити з землею? І, найцікавіше, чи є в рослин подібні епідемії, як в людей, і що ви в таких випадках робите?
– Здебільшого ми – агрономи холдингів та фермерських господарств – між собою спілкуємося та ділимося інформацією. Звертаються не тільки до мене. Я теж питаю в людей, тому що, можливо вже цю проблему дехто вирішив – підкаже, як правильно діяти. Тому спілкування в нас тісне.
– А в побуті?
– А в побуті – це постійно. І не тільки родичі. Люди, що мене знають, теж звертаються. Завжди радий дати цінну інформацію для того, аби допомогти.
– А як щодо хвороб?
– Щодо хвороб, звичайно, рослини такі самі живі організми, як і людина. Тому трапляються спалахи. Наприклад минулого року по ріпаку була така хвороба, як вертицильоз. Раніше її не було. В нас зараз по соняшнику є «вугільна гниль». Це теж хвороба. Вона прийшла до нас з південних областей. Її раніше не було. З 2015 року, на жаль, спостерігаємо і на наших полях. З’явилася хвороба склеротиніоз ріпаку. Добре, що для боротьби з такими хворобами є засоби захисту, але є і нові виклики. Звісно, це додаткові кошти. Однак, якщо не лікувати рослини, можна залишитися без врожаю.
– Чи можна в цьому випадку сказати, що агроном для рослин – це як ветеринар для тварин?
– Ви не правильно кажете (посміхається). В тварин є зоотехнік, який годує та ветеринар, що лікує. А для рослин агроном – це і зоотехнік, і ветеринар. Тобто він годує та лікує. Тут потрібно знати фізіологію рослин, тому що я навіть наголошую своїм агрономам: якщо ви будете лише виконувати технологічні операції, ніколи не станете спеціалістами. Тому що потрібно розуміти, для чого ти все це робиш, знати проблему, передбачити можливість її виникнення та способи ефективного розв’язання.
Спілкувалась Тетяна ПОЛІЩУК
Після ефіру Віктор Володимирович озвучив доволі яскраве твердження про перевагу органічних добрив: мовляв, коли люди забирають паї в «Зернопродукту МХП» та здають їх в оренду фермерам, ті навіть не приховують, що після такої бази живлення, яку отримав ґрунт під час його використання агрохолдингом, їм (фермерам) впродовж наступних 5-ти років навіть не доводиться витрачатися на добрива, адже ґрунт достатньо підживлений. Ось вам і різниця між відповідальним та споживацьким ставленням до землі.
Повернутись назад