Ліквідатори аварії на ЧАЕС із Вінниччини, громадськість і журналісти поїхали у «зону відчуження»
27-04-2021, 00:35. Автор новини: redactor
26 квітня 2021 року виповнилось 35 років з того дня, коли ядерна катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції розділила життя мільйонів людей на «до» і «після», а назва маловідомого на той час українського містечка стала синонімом трагедії всесвітнього масштабу.
Напередодні 35-х роковин трагічних подій ліквідатори наслідків аварії, журналісти та громадські діячі з Вінниччини здійснили ознайомчий візит до Чорнобиля. З дозиметром в руках, по безпечному маршруту, під чітким керівництвом гіда, вінничани досліджували «зону відчуження», повідомляє ОДА.
Прип'ять вабить туристів з усього світу своєю містичністю та важкою історією. Відвідати місто-привид хоча б раз у житті варто кожному, аби під іншим кутом зору подивитися на так зване «звичайне життя».
Зовсім інший мотив візиту у вінничанки Олени Коваль – колишньої жительки Прип'яті, яка у восьмирічному віці назавжди виїхала звідти, відразу після аварії, а повернулася у до болю рідні місця, вперше, через 35 років.
«Ось на цих машинках я каталася під час прогулянки з дідусем», — ділиться спогадами, коли проходимо колишній міський парк розваг.
Покинуті, з’їдені іржею дитячі автомобілі, наче вчора пофарбоване в жовтий колір оглядове колесо, гойдалки та іграшки, газетні кіоски й автомати газованої води, самотні вікна у колись 50-тисячному місті Прип'ять наче дивляться тобі в саму душу…
Ліквідатори – це особлива когорта людей. Кожен із цієї когорти пройшов свою атомну Голгофу, підписавши розписку про нерозголошення надважливої державної таємниці. І кожен того дня подумки перемістився на машині часу в події 35-річної давнини. Хтось проїжджав біля свого робочого кабінету в районній поліклініці, хтось намагався заглянути в вікна своєї колишньої домівки…
Унікальних локацій у зоні дуже багато: сама ЧАЕС з новим укриттям над 4-м реактором та величезними градирнями, військовий об’єкт – радянська загоризонтна радіолокаційна станція «Дуга» для раннього виявлення запусків міжконтинентальних балістичних ракет, десятки закопаних колишніх сіл, і власне, сама легендарна Прип'ять – епіцентр чорнобильського туристичного міфу. Вщент розграбоване мародерами місто, в якому щороку дедалі більше зелені, а поміж кістяками будинків бродять їжаки, зайці, лисиці, вовки, коні Пржевальського, олені та лосі… Так природа демонструє свою незбагненну силу й здатність, навіть після страшної катастрофи, відновитися та відвоювати в людини своє.
Чорнобиль – це проблема, що торкнулась майже кожної української сім’ї та всього світу. А ще — це найбільша світова катастрофа з епіцентром за 100 кілометрів від Києва. Відвідування «зони відчуження» має носити не туристичну, а просвітницьку місію. Це аспект, який необхідно повернути у поле свідомості суспільства. Бо чи знаємо ми достатньо про минуле, сучасне й майбутнє Чорнобиля? Що розкажемо про нього наступним поколінням та як нам говорити про нього зі світом?
16:25. Подвійний дозиметричний контроль опромінення, на моніторі блимає напис «чисто», і учасники туру покидають «зону відчуження», сповнені вражень і точно інакші, ніж перетинали її кордон вранці.
Попереду - 333 км дороги до рідного дому і тонна переосмислень та усвідомлень. Усвідомлень того, що ми живемо, дякуючи людям, які не допустили непоправного. Низький уклін, світла пам'ять і шана всім тим, хто боровся зі страшною бідою, хто віддав найдорожче – власне життя.
Повернутись назад