Вирощено з любов'ю: колектив Вінницької птахофабрики відзначає ювілей з дня першої посадки птиці
22-06-2022, 18:15. Автор новини: trkpk
Десятиліття
активного розвитку, плідної роботи та грандіозних досягнень! Історія успіху Вінницької птахофабрики — це історія про величезну роботу енергійного та
завзятого колективу.
А починалось все з 11 дільниці філії "Птахокомплекс”, куди у 2012 році привезли добових курчат.
На початку їх возили з Миронівської птахофабрики, що у Каневі. Сотні тисяч
маленьких ціпок долали шлях в понад дві з половиною сотні кілометрів у
спеціальних машинах-рефрижераторах, оснащених клімат-контролем. Так було не
довго, адже за кілька місяців у Ладижині відкрили власну інкубаторно-птахівничу
станцію, до слова, найбільшу в Європі!
Робота кипіла,
майже півтисячі пташників запускались один за одним, гігантські масштаби
підприємства вражали навіть найдосвідченіших фахівців.
"Фактично ми робили виробництво з нуля і робили його одразу сучасним, європейським, відмінним від всіх інших. Ми формували у людей нову культуру ставлення до роботи, випрацьовували найкращі практики та підходи. Так, це було викликом, але зараз приємно бачити, наскільки ми виросли та якими потужними стали,” – пригадує Олександр ГУРОВ, керiвник філії "Птахокомплекс” у 2011-2018 роках.
Розбудовувати
молоде підприємство допомагали колеги з інших підприємств МХП, які вже мали
досвід у подібних процесах. Участь у посадці брали висококваліфіковані фахівці
з усієї країни та переважну більшість становили стажисти.
"Я прийшов на підприємство на посаду птахівника. Ми з ентузіазмом брались за будь-яку роботу — і напували птицю, і готували до посадки пташник”, — розповідає Ігор МАРКІВСЬКИЙ, начальник виробничої дільниці з вирощування птиці №49. Чоловік прийшов на фабрику птахівником та брав участь у запуску підприємства з перших днів.
"Спочатку ми садили не багато, по 5-6 пташників. Вручну засипали корм та лушпиння — тягнули їх на плівці аби рівномірно розподілити по підлозі. Це був цікавий досвід. Перші дезінфекції пташників проводили ледь не зі всіма керівниками служб. Сьогодні всі процеси максимально автоматизовані, однак незмінним залишається біобезпека та висока якість птиці”.
Санітаром ветеринарної медицини через кілька місяців після відкриття прийшов і Вадим КУЙБІДА, нині лікар ветеринарної медицини. Чоловік розповідає, що за день з колегами встигав щепити близько 1 млн курчат:
"Тоді, як і зараз, ми щеплювали «живою» вакциною, яка після потрапляння у воду активна лише 2 години. Наше головне завдання полягає у тому, аби птиця її вчасно випила. Після імунізації завжди даємо збалансований комплекс вітамінів та макроелементів. Якісна та вчасна профілактика запобігає можливим захворюванням курчат. Тому і птиця у нас не хворіє. Всі ці заходи дозволяють вирощувати курчат без застосування антимікробних засобів. У 2020 році ми навіть підтвердили статус виробника курячого м'яса на антибіотик free («Без антибіотиків»), пройшовши незалежний аудит від Асоціації "Союзу птахівників України”.
Валентина ГРІНЧЕНКО, птахівник виробничої дільниці з вирощування птиці №8 пригадує свій перший день на птахофабриці з посмішкою. Однак спочатку, говорить, було не до сміху:
«В перший день було дуже страшно, не знала навіть, як завантажити контрольний хопер (приймальний бункер – ред.). Тоді на допомогу приходив бригадир — вчили всьому, як підіймати кормолінії, напувати птицю. І хоча сьогодні ми садимо більше птиці у пташники, мені здається, що працювати стало легше. Позитивні зміни у тому, що тепер ми сформувались як колектив та працюємо у парі з колегою — на двох маємо чітко окреслені зони відповідальності. Інновації «прийшли» і до нас, й одразу в телефон! Для мене це є стимулом та додатковим мотивом для розвитку”.
Хочеш гарного робітника — вирости його сам. Анатолій ПАНІКАРЕВИЧ, слюсар-ремонтник дільниці з сервісного обслуговування "Птахокомплексу” змінив професію вже тут на Вінницькій птахофабриці. Прийшовши птахівником чоловік за кілька місяців зміг перекваліфікуватись в слюсаря, яких дуже потребувало виробництво.
"Передовій компанії потрібні гарні працівники, тому ми багато навчались, — розповідає Анатолій, — освоювали специфіку роботи сучасного обладнання, переважно іноземного виробництва. Слюсар бере участь у всіх процесах, які відбуваються на дільницях, тому він має розбиратись досконало у всьому технічному обладнанні. Вінницька птахофабрика за стільки років стала для мене другим домом, і які б не були часи – компанія залишається надійним тилом для тисяч людей”.
У 2013 році прийшов стажистом на 8 дільницю вирощування й Андрій БЛАЖКО, нині птахівник на виробничій дільниці вирощування №13. Пригадує, як великою дружньою командою готували пташники до посадки, — прибирали та мили їх після забудови:
"На той момент ще не було служб, які б відповідали за всі ці процеси. Сьогодні завдяки чіткому розмежуванню функціонала на підприємстві розподілили відповідальність між співробітниками за кожну зону діяльності. Тепер ми займаємося тільки вирощуванням птиці. Період налаштування та запуску потребував від колективу багато сил та енергії, і зараз, коли весь механізм налагоджений, наша головна задача – підтримувати стабільний порядок та гарний результат”.
* * *
"Хочу особисто від себе та від імені компанії подякувати кожному працівнику за професіоналізм та ефективність, досягнуті результати та командну роботу. Завдяки плідній співпраці наша компанія стала однією з найбільших та найуспішніших не тільки в Україні, а й у світі. Вінницька птахофабрика постійно розвивається та унікальна своїми інноваційними розробками. До них належить проєкт "Віртуальний зоотехнік”, задача якого забезпечити сприятливий мікроклімат у пташнику, щоб птиця росла здоровою та гармонійно розвивалась", — говорить Руслан ВОЛКОВ, директор філії "Птахокомплекс”.
Ще одним важливим
досягненням Руслан Волков називає розширення своєї команди та збільшення
виробничих потужностей:
"У посадці, в 2012 р., брали участь 150 людей, сьогодні у колективі працює майже 1400 працівників. Ми починали вирощувати близько 112 млн птиці на рік, зараз це понад 260 млн голів зі збереженістю в 97, 5%. За ці роки ми стали потужнішими та спроможнішими. Та попри значні успіхи нам є куди рости та до чого прагнути. Вінницька птахофабрика — це командна професіоналів, які готові до змін у будь-яких нових реаліях. Адже ми розуміємо, яка на нас відповідальність перед Батьківщиною. 10 років — невеликий вік для підприємства, але для вдосконалення немає меж”.
Повернутись назад