14 січня, вівторок - Всесвітній день логіки
14-01-2025, 01:58. Автор новини: redactor
14 січня рішенням ЮНЕСКО було проголошено Всесвітнім днем логіки, який проводитиметься разом із Міжнародною радою по філософії та гуманітарних науках.
Перший Всесвітній день логіки відзначався 14 січня 2019 року. Метою проголошення було артикулювання уваги наукових товариств та громадськості до інтелектуальної історії, концептуального значення та практичного застосування логіки.
Святкування Всесвітнього дня логіки сприяє заохоченню розвитку культури народів світу, їхньому діалогові та взаєморозумінню шляхом усунення логічних суперечностей.
День впорядкування оселі або День благоустрою - це день, присвячений прибиранню, звільненню від непотребу та оновленню нашого житлового простору. Це можливість перетворити наші домівки на більш організоване, ефективне та спокійне середовище. Цей день заохочує нас розібратися з захаращеними кімнатами, незавершеними проєктами і створити більш гармонійну оселю.
14 січня в українському календарі
"Народ, що не розуміє сили й значення рідної мови й не працює для збільшення культури її, не скоро стане свідомою нацією й не стоїть на дорозі до державности.", - Іван Огієнко, якого сучасники називали людиною енциклопедичних знань, праці й обов'язку.
"14 січня 1882 р. у м.Брусилів народився Іван Огієнко (митрополит Іларіон) - український вчений, єпископ, митрополит УАПЦ, предстоятель УГПЦК, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв, дійсний член Наукового Товариства ім.Тараса Шевченка. Перший ректор Кам'янець-Подільського державного українського університету. Ініціатор створення й голова Українського наукового богословського православного товариства в Канаді, ректор заснованого у Вінніпезі Українського народного університету, декан і лектор богословського факультету колегії Св. Андрія Манітобського університету. Свою бібліотеку на 20 тисяч томів, серед яких Острозька біблія 1581 р., заповів Україні.", - Ганна Черкаська.
Він перекладав Біблію українською, складав словники, керував міністерством освіти УНР. Протягом усього свого життя, займаючи чи-то світські, чи церковні посади, він проніс любов до свого краю, рідної мови.
14 січня виповнюється 88 років від дня народження Євгена Гуцала - видатного українського прозаїка і поета, шістдесятника, журналіста, кіносценариста, автора понад 100 книжок, Шевченківського лавреата, премії ім. І. Огієнка, Міжнародної премії фундації О. і Т. Антоновичів (1937-1995).
Творчий доробок Євгена Гуцала надзвичайно великий: оповідання, повісті, романи, новели, збірки віршів і твори для дітей. Коли у Євгена Гуцала запитували, коли він почав писати, усміхаючись, він відповідав: "здається, я писав завжди". Нині твори Євгена Гуцала є у шкільній програмі та підручниках.
"Ще понад 25 років тому у своїх публіцистичних статтях Євген Гуцало передбачив російську експансію, ґрунтуючись на свідченнях самих російських воєначальників, істориків, письменників - апологетів "Третього Риму". Але книжку прочитали лише одиниці, і більшість просто не повірила у те, що таке може здійснитися насправді.",- письменниця Леся Воронина (https://www.facebook.com/lesia.voronyna), дружина Євгена Гуцала.
"Ментальність орди" Євгена Гуцала побачила світ у 1996 р. До книжки увійшов цикл його публіцистичних статей, що друкувалися впродовж 1993-1995 рр. у газеті "Літературна Україна", на теми російської експансіоністської політики, минулого і сучасного України. Він сам пояснив, чому не міг не написати цієї книжки: "Але ж гріх було не задуматися над співжиттям російського та українського народів на українській таки землі, гріх було не задуматися над російською ментальністю… Силою агресії, силою зброї, силою патологічної брутальності і патологічного розбою нам постійно нав’язували культ російського народу. Зрештою, ота війна у Чечні, яку бачимо сьогодні. Така сама чеченська війна велася на Україні завжди… І хіба Україну не закладено в цю страхітливу цивілізацію постійного пограбування, мародерства і геноциду?.. І чи може тут наша література грати пасивну роль?". Євген Гуцало написав це майже 30 років тому! Після публікації цих статей в "Літературній Україні" Євгену Гуцалу надходили погрози. Рідні і друзі письменника вважають, що його несподівана смерть могла бути невипадковою.
"Ментальність орди" Євгена Гуцала побачила світ у 1996 р. До книжки увійшов цикл його публіцистичних статей, що друкувалися впродовж 1993-1995 рр. у газеті "Літературна Україна", на теми російської експансіоністської політики, минулого і сучасного України. Він сам пояснив, чому не міг не написати цієї книжки: "Але ж гріх було не задуматися над співжиттям російського та українського народів на українській таки землі, гріх було не задуматися над російською ментальністю… Силою агресії, силою зброї, силою патологічної брутальності і патологічного розбою нам постійно нав’язували культ російського народу. Зрештою, ота війна у Чечні, яку бачимо сьогодні. Така сама чеченська війна велася на Україні завжди… І хіба Україну не закладено в цю страхітливу цивілізацію постійного пограбування, мародерства і геноциду?.. І чи може тут наша література грати пасивну роль?". Євген Гуцало написав це майже 30 років тому! Після публікації цих статей в "Літературній Україні" Євгену Гуцалу надходили погрози. Рідні і друзі письменника вважають, що його несподівана смерть могла бути невипадковою.
"Взаємини російського і українського народів письменник розглядає в контексті протиставлення двох типів цивілізацій - осілого, землеробського з одного боку і кочівного, загарбницького з другого... Поширившись на величезному просторі, не закорінений в питомий ґрунт, призвичаєний до грабіжництва, існування коштом чужої праці, народ-завойовник руйнує усталений, органічно вписаний в довкілля господарський лад поневолених народів, їх звичаї, культуру, ідентичність.", - Лариса Масенко про "Ментальність орди" Євгена Гуцала.
Народився майбутній письменник в с.Старий Животів на Вінниччині в родині вчителів. Мама викладала хімію і біологію, а тато - українську мову і літературу. Змалку Євген захоплювався читанням. "Ковтав" книжки спершу з домашньої бібліотеки, а потім звідусіль, де міг знайти. Поступово любов до читання переросла в захоплення віршуванням.
Після школи Євген Гуцало вступав на факультет журналістики Київського університету ім. Т.Шевченка, але, склавши іспити на "відмінно", лише один - з "четвіркою", студентом чомусь не став. У наступному році вступив до Ніжинського педагогічного інституту ім.М.Гоголя. У студентські роки Євген Гуцало писав вірші і прозу, вступив до літературної студії. Після закінчення навчання працював в редакціях газет Вінниччини, Львівщини, Чернігівщини. Дописував публіцистичні твори, оповідання і новели.
Злет творчості Євгена Гуцала припав на період "хрущовської відлиги". Активно друкувати свої твори він почав у 1960 р. Перші його публікації не залишилися поза увагою старших колег - Миколи Бажана, Михайла Стельмаха та інших. У 1961 р. Павло Загребельний запросив Євгена Гуцала працювати в редакції газети "Літературна Україна". Наступного року вийшла друком перша збірка оповідань Євгена Гуцала - "Люди серед людей".
З середини 1960-х років Євген Гуцало писав новели, повісті, романи, твори для дітей. Кожен його твір - магія над душею окремого читача. Він став відомим письменником, одним з найталановитіших українських письменників ХХ ст.
Значну частку творчого доробку письменника становлять твори для дітей. Від початку своєї творчості Євген Гуцало писав про дітей, про світ дитинства. У багатьох оповіданнях розповідав про своє дитинство.
У 1981 р. Євген Гуцало став лавреатом премії Антоновичів за роман-трилогію "Позичений чоловік", "Парад планет", "Приватне життя феномена". За чотири роки був удостоєний Державної премії України ім. Т.Шевченка за повість "Саййора" і збірку оповідань "Пролетіли коні".
Найкращі новели, оповідання, повісті і романи письменника стали шедеврами сучасної української літератури, їх вивчають у школі, за ними пишуть дисертації і наукові дослідження. За повістю "Мертва зона" та оповіданнями Євгена Гуцала у 1987 р. режисер Юрій Іллєнко створив фільм "Солом’яні дзвони".
Інтерес до творчості письменника не згасає. -MiraStudia Модерна Україна
За новим церковним календарем сьогодні віряни вшановують пам’ять святої рівноапостольної Ніни.
Іменини за новим церковним календарем сьогодні святкують Адам, Андрій, Аристарх, Веніамін, Давид, Єремія, Іван, Ілля, Йосип, Макар, Марк, Павло, Сава, Сергій, Степан, Ян, Ніна.
1056-й день війни в Україні.
1056-й день війни в Україні.
Повернутись назад