18 січня, субота - народився Володимир Антоно́вич, який увів у науковий обіг термін "Україна-Русь"
18-01-2025, 01:15. Автор новини: redactor
18 січня 190 років тому в Махнівці (нині - Вінниччина) народився Володимир Антоно́вич - видатний український історик, археолог, етнограф, археограф, громадський і політичний діяч, увів у науковий обіг термін "Україна-Русь", автор понад 300 праць з історії, археології і етнографії України, був однією з чільних постатей українського національного руху другої половини ХІХ ст. (1834-1908).
"Вплив російської культури на українців занадто великий і тому шкідливий, - констатував Володимир Антонович у 1891 р. Нехай молодь вчиться чужоземних мов, читає багатшу на ідеї західноєвропейську літературу - це буде корисніше для неї, аніж вплив російської літератури."
"Українці не знають, хто такий Володимир Антоно́вич, не знають свого ХІХ ст., не знають своєї культури і спадщини. Тож годі сподіватися, що вони скажуть світу: вся справа в тому, що, як говорили наші класики у ХІХ ст., демократія не працює без культури", - Oksana Zabuzhko (Оксана Забужко).
Володимир Антоно́вич першим виступив із концепцією споконвічності української самобутності, доводив, що українці є окремим, самодостатнім народом, а не "південною гілкою єдиного руського народу".
Він створив українську археологію як науку. Розробив нову методику ведення розкопок, був організатором археологічних з’їздів в Україні.
Володимир Антоно́вич - фундатор київської школи істориків, з якої вийшло 40 докторів наук, співзасновник і голова Історичного товариства імені Нестора Літописця. Він став "батьком" багатьох відомих істориків, зокрема, Михайла Грушевського.
Як послідовник еволюціонізму, він не вірив у швидкі революційні зміни, вважаючи, що лише послідовна просвітницька діяльність і піднесення свідомості народу є єдино правильним шляхом.
Його вважали мозковим центром, інтелектуальним мотором українського руху.
Народився Володимир Антоно́вич у збіднілій родині польських шляхтичів. До десяти років перебував з батьками, які працювали гувернерами. Початкова освіта була домашньою. Навчався в Одеських гімназіях. Закінчив медичний і історико-філологічний факультети Київського університету св.Володимира (нині Національний університет імені Т.Шевченка).
"Соромно жити в краю і не знати ні його, ні його людності", - вирішив Володимир Антонович і з приятелем Тадеєм Рильським - батьком майбутного поета - на канікулах пішли мандрувати селами. Протягом 1857-1859 років вони в селянських свитках пішки обійшли Київщину, Волинь, Поділля, Холмщину, Катеринославщину і Херсонщину.
У студентські роки Антоно́вич читав козацькі рукописи, твори Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, етнографічні збірки, які вплинули на його життєву і наукову позицію. Поступово відбувалося самовизначення Володимира Антоно́вича як українця.
"Орієнтація на європейську культуру та історіографію вирізняла Володимира Антоновича з-поміж переважної більшості його попередників і сучасників. Вони звикли озиратися на російську і польську літератури. Він був перший справжній європеєць у вітчизняній історіографії, що підніс її над тим провінціалізмом, в якому вона потерпала досі.", - історик Михайло Брайчевський.
"Сподіваюсь, що працею і любов'ю заслужу коли-небудь, що українці визнають мене сином свого народу, - оскільки я все готовий розділити з ними", - Володимир Антонович. - MiraStudia Модерна Україна.
Також 18 січня у календарі
День тлумачного словника - дата пов‘язана з днем народження британського лікаря та лексикографа Пітера Марка Роже, творця Тезаурусу Роже. Народився він 18 січня 1779 року. Створення тезаурусу Роже розпочав ще у 1805 році, а опублікував його у 1852 році. У книзі нараховувалось близько 15 тис. слів. Результатом багаторічного кропіткого збору слів став перший сучасний словник синонімів, у якому вони були упорядковані за семантичними категоріями. Після смерті автора тезауруса справу продовжили його син та онук. Сьогодні книга складається з 23 тис. слів та дещо відрізняється від оригіналу. Але вона надалі є одним з найбільш відомих ідеографічних словників, яким користуються понині.
День запалювання маяка - багатьом подія навіює романтику і стала символом надії. Існує легенда, що колись провідні зорі рятували життя морякам у відкритому морі, вказуючи їм на безпечний шлях. Та через багато століть вони вирішили віддати частину свого світла людям. Відтоді, як наступає темна ніч, найяскравіші та найсміливіші зіроньки спускаються з неба, щоб запалити світло у високих вежах та допомогти тим, хто заблукав у бурхливих морських хвилях, подолати небезпеку.
Свято нагадує суспільству, що надія – це сильне відчуття, яке має велике значення у житті людини. Надія допомагає впевнено рухатись вперед та долати будь-які перешкоди заради досягнення поставленої мети. Україна - морська держава, і нині відстоює у війні з російською федерацією свої морські кордони. Багато маяків - зруйновані, але українці обов'язково повернуть свої моря, порти, відновлять і запалять на маяках вогні. Вогні надії і перемоги.
1060-й день війни в Україні.
За новим церковним календарем віряни вшановують пам’ять святих Афанасія і Кирила, святителів Олександрійських.
Іменини за новим календарем сьогодні святкують Афанасій, Володимир, Вольдемар, Дмитро, Еміль, Євген, Іларіон, Кирило, Максим, Михайло, Микола, Олександр, Омелян, Сергій, Еміль, Ксенія, Марія, Оксана.
Повернутись назад