6 березня, четвер - Всесвітній день книги
5-03-2025, 22:26. Автор новини: redactor
6 березня відзначається Всесвітній день книги. Це чудова нагода виділити час на нову книгу і насолодитися новою історією.
Щодо трендів у книжковому світі, зараз популярні такі жанри: Фентезі та наукова фантастика. Особливо популярні історії з добре продуманими світами та складними персонажами.
Романтика. Книги, що дарують тепло та надію, завжди користуються попитом.
Трилери та детективи. Напружені сюжети та несподівані повороти тримають читачів у напрузі.
Нон-фікшн. Книги про саморозвиток, психологію, історію та науку допомагають розширити кругозір.
Сучасна проза. Книги, що відображають актуальні проблеми та виклики сучасного світу.
Починайте читати вже сьогодні. Зверніть увагу на книгу "Дюна" Френка Герберта. Це - класична наукова фантастика, що досліджує теми влади, релігії та екології.
"1984" Джорджа Орвелла - антиутопія, що попереджає про небезпеку тоталітаризму.
"Маленькі жінки" Луїзи Мей Олкотт -класична історія про дорослішання чотирьох сестер.
"Сто років самотності" Габріеля Гарсіа Маркеса- магічний реалізм, що розповідає про історію родини Буендіа.
"Квіти для Елджернона" Деніела Кіза - це історія про людину з розумовою відсталістю, яка отримує шанс стати генієм.
Серед українських авторів радимо обрати книгу "Записки українського самашедшого" Ліни Костенко - глибока та прониклива проза про сучасне українське суспільство.
"Інтернат" Сергія Жадана - роман про війну на сході України, що показує її вплив на звичайних людей.
"Фелікс Австрія" Софії Андрухович- історичний роман про Львів кінця XIX – початку XX століття.
"Танго смерті" Юрія Винничука - історичний детектив, що розгортається у Львові під час Другої світової війни.
"Кайдашева сім'я" Івана Нечуя-Левицького- це класика української літератури, що розповідає про життя українського села.
Вибір книги залежить від ваших особистих уподобань. Бажаємо вам приємного читання!
6 березня 1939 року з нагоди 125-річчя від дня народження Кобзаря, в Києві у парку Тараса Шевченка було відкрито йому пам’ятник навпроти Червоного корпусу Київського університету. Відкриття пам'ятника було здійснено з п'ятої спроби, після тривалої боротьби за саму можливість такого увічнення пам'яті Тараса Шевченка.
6 березня 1939 року з нагоди 125-річчя від дня народження Кобзаря, в Києві у парку Тараса Шевченка було відкрито йому пам’ятник навпроти Червоного корпусу Київського університету. Відкриття пам'ятника було здійснено з п'ятої спроби, після тривалої боротьби за саму можливість такого увічнення пам'яті Тараса Шевченка.Починаючи з 1904 р. громадськість збирала пожертви на зведення пам’ятника. У 1909 р. міська Дума створила спеціальний Шевченківський комітет і дозволила будівництво на Михайлівській площі. Однак, члени клубу російських націоналістів зчинили галас, мовляв, на Михайлівській площі перед "російським навчальним закладом" (там розміщувалося Перше реальне училище) не можна ставити пам'ятника діячеві, який усе життя був ворогом монархії. Зведення пам’ятника Тарасу Шевченку вирішили перенести на Караваївську площу (нині площа Л.Толстого). Були й інші пропозиції: площі на Петрівській алеї та Володимирській гірці (біля Олександрівського костьолу), але ці території були зсувонебезпечними. Зважаючи на можливі зсуви ґрунту, для пам'ятника знадобився б глибокий фундамент, а це збільшило би витрати на будівництво. Було вирішено погодитися на пропозицію міської думи і визнати Караваївську площу місцем для пам'ятника.
Міською думою було проведено кілька конкурсів, участь у яких брали близько ста скульпторів. Проте, Шевченківський комітет відхилив проєкти через невідповідність образу.
Під час Першої світової війни зведення пам’ятника було відкладено. Лише у 1919 р. в Києві на Михайлівській площі з’явилося погруддя Тараса Шевченка на постаменті від ліквідованого пам'ятника княгині Ользі скульптора Івана Кавалерідзе.
Пам'ятник Тарасу Шевченку постав у Києві у 1939 р. на тому місці, де до революції стояв пам'ятник Миколі І - найлютішому ворогу будь-якої незалежної думки й головному мучителю і гонителю Тараса Шевченка.
Автори - скульптор Матвій Манізер, архітектор Євген Левінсон.
Віряни вшановують пам'ять святих 42 мучеників Аморійських.
1107-й день війни в Україні.
1107-й день війни в Україні.
Повернутись назад