28 червня, субота - День Конституції України
Вчора, 13:55. Автор новини: redactor
Конституція України — це Основний Закон нашої держави. Це не просто збірка правил, а фундамент, на якому будується все українське суспільство та державність. Вона визначає:
•Суверенітет і незалежність України. Конституція закріплює Україну як суверенну і незалежну, демократичну, соціальну, правову державу.
•Права і свободи людини і громадянина. Це найважливіша частина Конституції. Вона гарантує широкий спектр прав, від права на життя, свободу та особисту недоторканність до права на освіту, працю, соціальний захист та свободу слова. Знання цих прав дає змогу захищати себе та вимагати їх дотримання від держави.
•Основи державного устрою. Конституція встановлює, що Україна є унітарною державою, її територія є цілісною і недоторканною. Вона також визначає державні символи: Прапор, Герб та Гімн.
•Принципи організації влади. Вона розмежовує владу на законодавчу (Верховна Рада України), виконавчу (Кабінет Міністрів України) та судову. Це забезпечує систему стримувань і противаг, щоб жодна гілка влади не мала абсолютної влади.
•Порядок внесення змін. Конституція є стабільним документом, але вона передбачає чіткий і складний механізм внесення змін, що захищає її від поспішних та необдуманих рішень.
Чому знати Конституцію важливо саме зараз? Важливий захист своїх прав. В умовах війни, коли багато звичних процесів порушені, знання своїх конституційних прав допомагає захистити себе від можливих зловживань та забезпечити дотримання своїх свобод.
Також маємо розуміти, за що ми боремося. Конституція є символом української державності та демократичних цінностей, які ми відстоюємо зі зброєю в руках. Знаючи її положення, кожен громадянин краще розуміє глибинний сенс боротьби.
Свідоме громадянство. Розуміння Основного Закону робить громадянина більш свідомим та відповідальним, дає інструменти для контролю за діями влади та участі у розбудові сильної та правової держави.
Формування майбутнього. Після перемоги нам належить відбудовувати країну, і це має відбуватися на міцному правовому фундаменті. Знання Конституції допоможе брати активну участь у цих процесах.
Нині всі сперечаються про долю України в НАТО, рух нашої країни до Альянсу записаний в Конституцію. У лютому 2019 року Верховна Рада України ухвалила зміни до Конституції, закріпивши стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.
Преамбула Конституції. Було доповнено словами про "європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України".
Стаття 85. До повноважень Верховної Ради додано "визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору".
Стаття 102. За Президентом України закріплено "здійснення керівництва зовнішньополітичною діяльністю держави" та "забезпечення реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору".
Стаття 116. До повноважень Кабінету Міністрів України додано "забезпечення реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору".
Багато хто запитує, чи доведеться змінювати Конституцію, якщо не візьмуть Україну до Альянсу? Це складне питання. Теоретично, якщо перспектива членства стане абсолютно нереалістичною на довгі десятиліття і це буде визнано офіційно, виникне питання про доцільність збереження цих положень. Однак, наразі немає жодних підстав вважати, що Україна відмовиться від цього курсу. Навпаки, більшість українського суспільства підтримує вступ до НАТО, і війна лише посилила це прагнення.
Юридичний бік. Закріплення курсу в Конституції не означає автоматичного членства, але це є чітким політико-правовим зобов'язанням держави та дороговказом для всіх гілок влади. Для зміни цих положень потрібна дуже складна процедура внесення змін до Конституції (300+ голосів, схвалення Конституційним Судом, дві сесії ВРУ), що є малоймовірним без кардинальної зміни суспільного запиту.
Політичний бік. Відмова від курсу на НАТО була б величезною політичною поразкою та йшла б в розріз із прагненнями більшості українців.
Чи є надія, що візьмуть? Так, надія є, і вона ґрунтується на кількох ключових факторах. Боєздатність ЗСУ. Збройні Сили України під час повномасштабного вторгнення продемонстрували надзвичайну мужність, професіоналізм та здатність ефективно протистояти одній з найбільших армій світу. Вони активно переймають західні стандарти, оперують сучасним озброєнням НАТО та набувають безцінного бойового досвіду, який може бути корисним для Альянсу. Фактично, українська армія вже є однією з найдосвідченіших армій у світі.
Політична воля України. Україна чітко задекларувала свій вибір, закріпивши його на конституційному рівні. Зміна ставлення всередині НАТО. До 2022 року деякі країни НАТО були більш обережними щодо членства України, побоюючись провокування Росії. Однак повномасштабне вторгнення кардинально змінило цю ситуацію. Тепер багато хто в Альянсі розуміє, що саме невизначеність щодо членства України могла бути однією з причин агресії. Членство України може стати фактором стабільності та безпеки на східному фланзі НАТО.
Потреба в "безпековому якорі". Після війни Україні буде потрібен надійний "безпековий якір", щоб унеможливити майбутні агресії. Членство в НАТО з його колективною безпекою (Стаття 5 Вашингтонського договору) є найбільш логічним рішенням.
Геополітична необхідність. Посилення східного флангу НАТО та стримування Росії є спільним інтересом. Україна, завдяки своєму географічному положенню та бойовому досвіду, може стати важливим активом для Альянсу.
Основні виклики та умови для вступу. Незважаючи на всі позитивні фактори, є і виклики:
•Війна: Головною перешкодою до вступу залишається поточна повномасштабна війна. НАТО не прийматиме країну з активним збройним конфліктом на своїй території, оскільки це одразу б активувало 5 статтю про колективну оборону та втягнуло Альянс у пряме зіткнення з Росією. Тому, швидше за все, вступ відбудеться після завершення бойових дій.
•Реформи: Хоча Україна зробила значний прогрес, все ще є низка реформ, які необхідно завершити, особливо у сферах судочинства, боротьби з корупцією та реформи сектора безпеки та оборони (навіть попри війну, ці реформи важливі для сумісності).
•Консенсус серед членів НАТО: Рішення про запрошення нового члена має бути одноголосним. Хоча більшість країн НАТО зараз підтримують членство України, можуть залишатися окремі "скептики", які потребуватимуть додаткових аргументів.
Отже, перспективи членства України в НАТО є реальними, і вони значно посилилися після 24 лютого 2022 року. Українські Збройні Сили вже довели свою відповідність найвищим стандартам, і це є потужним аргументом. Головним каталізатором та одночасно перешкодою залишається війна. Після перемоги України та за умови продовження реформ, шлях до Альянсу має бути відкритим. Україна прагне стати не тільки споживачем безпеки, а й її виробником у євроатлантичному просторі. Дуже важливо вірити в нашу країну, в Збройні Сили України та в наше європейське майбутнє. Україна вже довела свою силу і незламність, і шлях до членства в НАТО та ЄС — це логічне продовження нашої боротьби за незалежність, безпеку та процвітання.Повернутись назад