Допомога військовим від ладижинців прибула на передову сил АТО у Слов'янськуГуманітарна допомога з Ладижина була передана українським військовим у Слов'янську, що беруть участь в антитерористичній операції.
Напередодні народна самооборона міста Ладижина спільно з Тульчинською народною радою та самообороною міста Тростянця вирушили в гарячу точку, щоб доставити вантаж зібраний подолянами для нашого війська, повідомляє сайт "Новини Ладижина".
В основному ладижинці несли до пункту прийому на центральній площі міста одяг, предмети гігієни, воду, домашні консерви, ласощі, сигарети та інші необхідні речі.
Загалом завантажили на два автомобіля та повезли до Слов’янська.
Путь в одну сторону тривав 18 годин, щоб не зупинятися на відпочинок в машинах було по два водія, які періодично змінювали один одного.
Ближче до Слов’янська, на передостанньому блокпості, наших хлопців попередили, що далі їхати небезпечно, у будь-який час можна потрапити під обстріл, тому рухатися далі вони можуть лише на свій страх і ризик. На щастя минулося без пригод.
По прибуттю на місце у волонтерів було трохи часу, щоб поспілкуватися з вояками.
Несподіванкою стала зустріч з нашим земляком, ладижицем Олегом Зеленюком. Олег також був активним учасником ладижинської самооборони, потім вступив до Нацгвардії, зараз перебуває на контрактній службі поблизу Слов'янська Донецької області.
Курівник народної самооборони міста Ладижина, майданівець Ярослав Станкевич був одним із ти, хто супроводжував вантаж до пункту призначення. За його словами, українські військові мужньо тримаються і впевнені у своїй перемозі.
"Враження від побаченого звісно важкі. Наші хлопці живуть просто неба, територія обгороджена плівкою, під час обстрілу ховаються в бліндажах зроблених з бетонних блоків. Ми їм завезли мішок цукру, то для них навіть проблем де його покласти бо всюди вогкість та бруд. Крім того, час від часу стріляють, тому командир відразу нас попередив, що ходити по території небезпечно, бо проти нас працюють кваліфіковані снайпери з Росії, які розташувалися на даху заводу що є неподалік. Існує й ризик підірватися на міні, адже навколишні поля заміновані. Але, наші хлопці тримаються і впевнені у своїй перемозі. Будемо сподіватися, що війна скоро закінчиться і наші українські чоловіки, брати та сини повернуться живими та неушкодженими додому, до своїх родин, де на них чекають щоденно молячись за їхнє життя",- каже Ярослав Станкевич, слова якого цитує iнтернет видання.
|
|