dle бесплатно

Поранений ладижинець про бронежилети: Нам сказали, що привезуть, але їх так і не було


Головне фото - zw.lt
Поранений ладижинець про бронежилети: Нам сказали, що привезуть, але їх так і не булоЩодня засоби масової інформації повідомляють нові подробиці проведення антитерористичної операції на Сході України. Однак ні спеціальні кореспонденти, ні випадкові очевидці подій не можуть передати того, що відчувають звичайні герої – прості солдати.


Двоє поранених ладижинців, учасників бойових дій в зоні проведення АТО, Віктор Северин та Максим Ротор (на фото), проходять лікування у Вінницькому Військовому госпіталі. На даний час стан їхнього здоров’я стабільний, чекають останніх операцій і переведення до Ладижинської міської лікарні. Після реабілітації планують повернутися до військових рядів.

«Воювали в Донецькій області, в місті Саур-Могила. Там отримав поранення: нас обстріляли. Ще нескоро воно закінчиться. Ми так, пішаки, що скажуть, те й робимо. На виїздах, коли ми виїжджали завжди чекали в засадах. Ми ще самі не знали, куди їдемо, а вже нас чекали», - розповідає один із поранених, дев’ятнадцятирічний Максим Ротор і додає: «Там немає ні світла, ні води, ні газу. Де прийдеться, там і жили. А з бронежилетами – це трішки окрема тема. Бронежилети більшість самі купляли собі. Держава, я ні разу такого не бачив, щоб принесли нам щось».

Батько Максима, Олександр Ротор, розповів про те, що після переведення сина до Вінницького госпіталю, одразу усією сім’єю поїхали до нього. На сьогоднішній день, витрати на ліки частково компенсує держава, але попереду ще реабілітаційний період.

«Держава поки піклується про ліки. Ми йому гроші дали, якщо потрібно буде. Можливість спілкуватись по телефону була, але не завжди була зона. Як у нього виходило, він передзвонював», - каже Олександр.

Про отримані ушкодження солдати говорять мало та з притаманною військовим стриманістю. А от описуючи умови, в яких доводиться воювати з терористами, загальну військову ситуацію – слів не жаліють.

Поранений ладижинець про бронежилети: Нам сказали, що привезуть, але їх так і не було«Обезболивающее дают. Уже месяц без корсета. Кто его купит, он 50 тысяч гривен стоит. Какое может быть оборудование, если дали нам бронежилеты, а потом вечером забрали? На выезд дают и все. Там всем так дают, полностью. Пускай меньше генералы продаются и полковники, а не пацанов посылают под пули, без ничего. Нам сказали, что нам привезут перед выездом бронежилеты с Ладыжина от военкомата. Но так их и не было», - каже двадцяти дев’ятирічний Віктор Северин (на фото).

Розказав Віктор і про те, як отримав поранення: колону, з якою він переходив на нове місце ведення бою, обстріляли свої ж солдати.

«Мы ехали, с другой стороны хотели Луганск обстрелять. Я выехал с боеприпасами. Машины оставили, вернули назад на базу, а я один поехал с «Градами». Под селом Капитаново нас и обстреляли. Львовская бригада обстреляла – свои же. Потому что наши «генеральчики» не умеют правильно сообщать. И некоторые полковники или подшофе были, что своим ротным не сказали, что будет колона двигаться», - розповідає Віктор.

Відвідати поранених приїхали представники Ладижинської міської ради та місцевих ЗМІ. Від громади солдатам передали солодкі  гостинці, вітання та побажання швидкого одужання.




Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter