Спецрепортаж: Як живуть звільнені міста Донбасу. Частина 2
11-09-2014, 09:54. Автор новини: lada_info
«Слов'янськ - це Україна» - зустрічає приїжджих напис на білборді при в'їзді у місто. Звільнення Слов'янська та Краматорська стало на даний момент одним з найбільших успіхів українських військових. Зараз ці міста прикрашені кольорами українського прапора. Синьо-жовті опори вуличного освітлення, зупинки громадського транспорту, паркани.
Однак чимало мешканців звільнених міст, які загалом підтримують Україну, побоюються, що із такою «патріотизацією» місцеві активісти дещо «перегинають палицю» і бояться, щоб це не дало протилежний результат, хоча і визнають що «грунт» для такої самоідентичності все ж сприятливий.
Слов'янськ досі зберігає пам'ять про війну: пошкоджені будинки, віконні проєми без скла. У місті загалом постраждало 224 багатоповерхових житлових будинки. За висновками експертів усі вони підлягають відновленню.
Як розповідає заступниця начальника управління житлово-комунального господарства міста Слов'янська Ольга Заруба, капітального ремонту потребують більше 1,5 тис. квартир. Наразі, усі відновлювальні роботи здійснюються за рахунок місцевого бюджету та самих мешканців і підкреслює, що лише скла для вікон Слов’янську потрібно 40 тис. кв. м. Чиновниця все ж сподівається на допомогу від уряду, який має розробити цільову програму відновлення Донбасу. Однак поки це питання лише на рівні підготовки.
Один зі найбільш постраждалих будинків у Слов'янську знаходиться за адресою вул. Бульварна,4. Прямим потраплянням снаряду там повністю зруйновано під’їзд, Загалом знищено 20 квартир. На щастя, на момент обстрілу у квартирах нікого не було.
Водночас, ситуація у Краматорську, який за 15 км від Слов'янська подібна - 47 пошкоджених багатоповерхівок, дитсадочків та шкіл, із яких 35 уже відновлено.
Заступник міського голови Краматорська Андрій Панков каже, що бомбардування різних частин міста «переконало» багатьох забути про підтримку «ДНР». Сам він кілька разів побував під дулом автомата бойовиків, а одного разу його уже вели на розстріл за відмову переходити на бік «ДНР». Натомість мера міста знайти не можуть і досі.
Як каже заступник міського голови Краматорська, досі коли у місті хтось використовує феєрверки – у людей, що пережили обстріли, стаються нервові зриви. Також Андрій Панков відзначає, що у такий складний період мешканці міста стали більш згуртовані.
«Якось не помітно ми стали один до одного ближче і краще, рідніше ставитись. Чому? Якщо раніше у кожного були свої побутові проблеми, які для нас задались чимось неймовірним, то сьогодні , після війни , все це перейшло на задній план. Розумієш, що цінність життя, страх дітей це зовсім інше, хтілося б, щоб це не повторилось»,- каже пан Андрій.Пізніше заступник міського голови Краматорська показав журналістам окопи бойовиків на території приватної структури у центрі міста, які досі не прибрали. Розповідає, що населення Краматорська стрімко зменшилось коли тут панували ДНРівці. Каже, що, наприклад, кількість працівників на Новокраматорському машинобудівному заводі у той період скоротилось більш ніж удвічі з 12 тис. до 5 тис. осіб. Також розповідає, що обстріли міста здійснювались переважно у ті години, коли містяни повертались з роботи.
На запитання журналістів «Хто ж вів обстріли?», не відповідає прямо, але зазначає, що на той момент українські війська перебували в районі гори Карачун, біля Слов'янська. Щоб із тих позицій снаряд долетів до міста, його калібр має бути не менше 150 мм., однак більшість пошкоджень у Краматорську від артилерії із меншим калібром.
Зараз, патріотичні гасла «заполонили» білборди у звільнених містах донеччини: «Боже, благослови Украину», «Краматорск – это Украина», «Славянск – это Украина», «Дякуємо українській армії за звільнення Краматорська».
Загалом, звільнені міста потроху повертаються до нормального життя: працюють кафе та ресторани, вулицям гуляють діти з батьками, курсує у звичному режимі громадський транспорт. «Немає ДНР, немає війни»,- кажуть місцеві.
Далі буде...
Повернутись назад