dle бесплатно

Спецрепортаж: Як живуть звільнені міста Донбасу. Частина 1


Спецрепортаж: Як живуть звільнені міста Донбасу. Частина 1Харків, на ряду із Дніпропетровськом та Запоріжжям, став, як називають місцеві, біля фронтовим містом, яке приймає величезні потоки вимушених переселенців та поранених бійців із зони антитерористичної операції (АТО).

Саме у Харкові, спостерігаючи за скупченнями військових на вокзалі та вулицях, починаєш усвідомлювати, що десь поряд війна. Однак, прямуючи на південь від Харкова це розуміння переростає у тривожну дійсність. Блокпости, автобуси із військовими, автомобілі постачання боєприпасів та харчів для армії, колони військової техніки, сліди від гусениць на асфальті - стали буденними речами для місцевих.

Перший пункт нашого слідування найпівнічніше місто Донецької області - Святогірськ, що знаходиться на річці Сіверський Донець, біля кордону трьох областей - Донецької, Харківської та Луганської та входить до Краматорської агломерації. Населення містечка, яке налічувало на початок року близько 4,5 тис. мешканців зараз зросло до 12 тис. осіб і це лише офіційно. 

За словами секретаря міської ради Святогірська Тетяна Божко, зараз місто приймає другу хвилю переселенців, які покидають Горлівку, Макіївку та Донецьк, таких на обліку уже більше 8 тис. осіб. Однак, під час першої хвилі напливу переселенців, які полишали Слов'янськ та Краматорськ, що знаходяться за кілька десятків кілометрів від Святогірська, їх кількість досягала 20 тис. осіб. Більшість - жінки та діти. 

Спецрепортаж: Як живуть звільнені міста Донбасу. Частина 1Відповідно, переповнені місцеві школи. Директор Святогірської загальноосвітньої школи Микола Падалка (на фото) каже, що зараз навчальний заклад переповнений. У ньому у дві зімни навчається 243 місцевих учнів та 257 переселенців. Підручників не вистачає навіть учителям. Однак освітянам уже пообіцяли вирішити цю проблему найближчим часом.

Один із новоприбулих учнів Святогірської школи Михайло Бєлкін - переселенець із Донецька каже, що більшість його однокласників також покинули місто. Хтось поїхав до Росії, хтось в інші міста України. Він єдиний із свого класу опинився в Святогірську, каже, що покинув Донецьк коли почались обстріли міста.

Як підкреслює у розмові із журналістами секретар міської ради Тетяни Божко, усіх вимушених переселенців влада Святогірська розміщує в оздоровчих дитячих таборах, яких тут досить багато, однак майже усі вони не мають системи опалення, бо є літніми, тому подальша доля приїжджих залишається невизначеною. Тож дехто уже зараз вирішує повернутися до своїх домівок у гарячих точках Донеччини та Луганщини, каже чиновниця. За її даними Святогірськ щодня покидають близько ста осіб.

Спецрепортаж: Як живуть звільнені міста Донбасу. Частина 1Серед таких опинилась переселенка із Горлівки Юлія Шестакова (на фото) із родиною, яка мешкає зараз в одному із літніх дитячих таборів Святогірська. Її уже попередили, що вона тут лише до кінця вересня. Що далі - невідомо.

«Тут ми лише вересень пробудемо. А далі не знаємо куди нам. Подивимось. Вдома також ні вугілля, ні дров, нічого немає. Ми повернемось у холод. І виплат нам немає. Пенсію нам затримали, дитячі також», - каже вона.

Головне бажання «місцевих» переселенців - мир. Мир за будь-яку ціну. «Я готова жити при ДНР, аби не стріляли», - кажуть деякі переселенці. Однак є і патріотично налаштовані люди, готові битися «до останнього» та бояться, що Україна їх залишить. 

Спецрепортаж: Як живуть звільнені міста Донбасу. Частина 1Як от донеччанка Інна Іванова із сином, яка покинула місто ще на початку літа однак уже планує повернутись до Донецька найближчим часом. Причина - її квартира в Донецьку. Розповідає, що проросійські бойовики погрожують "націоналізувати" на користь самопроголошеної республіки помешкання тих, хто покинув місто, називаючи переселенців зрадниками. Як каже пані Інна такі, випадки втрати житла на окупованій території уже є. Однак перспектива залишитись на території, яка контролюється ДНРівцями зовсім не радує. Її лякає беззаконня, що панує у місті зараз. Мародерство та вбивства - це сьогодення Донецька. На фоні Мінських домовленостей про припинення вогню проукраїнські донеччани нервово листають сторінки інтернет-ресурсів у пошуках умов оголошеного «миру». Вони бояться визнання бойовиків, як суб'єктів міжнародного права та перетворення Донбасу на друге Придністров'я.

Особливість курортного Святогірську у тому, що місто не було захоплене бойовиками, тож тут не було і активних бойових дій, однак сюди доносилися відгуки канонад із Слов'янська (близько 30 кілометрів), а керівництво місцевих таборів вже готувалося рятувати дітей із літніх змін у підвалах.

Саме сфера оздоровлення дітей у Святогірську найбільше постраждала від близькості війни. Як каже директор комплексу "Перлина Донеччини" Людмила Кравчук, продаж путівок до закладу практично зупинився.

«Сьогодні ми оздоровлюємо лише 100 дітей. За те переселенців - 250. Ось, що таке війна»,- каже пані Людмила.

Однак саме переселенці стали причиною активізації політиків, які навіть у такій ситуації не забувають про «електорат». Королевська, Ахметов, Колєсніков – ці та інші менш відомі прізвища активно звучать з уст, як місцевих чиновників так і самих переселенців. У місті працюють благодійні фонди та приймальні народних депутатів. Робиться все, аби на парламентських виборах віртуальне «дякую» пересічного донеччанина перетворилось на позначку у бюлетені навпроти прізвища потрібного кандидата.

Далі буде….
Спецрепортаж: Як живуть звільнені міста Донбасу. Частина 1
Спецрепортаж: Як живуть звільнені міста Донбасу. Частина 1




Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter