Днями із Ладижина на буремний Схід відправили чергову передачу нашим землякам. Посилки з продуктами, тактичною формою, взуттям, окулярами, листами від школярів, передачі від дружин та матерів вояків, які несуть службу у зоні АТО, соціального центру та підрозділів «Миронівського хлібопродукту» («МХП»), молодших школярів ЗОШ №3 та небайдужих городян.
Передачі відправилися до ладижинських хлопців у Костянтинівку, станицю Луганську і 128-у бригаду, яка зараз дислокується у Харківській області, але на днях мають виїжджати до зони АТО.
Як розповідає про себе волонтер Інна Удоденко, - вона уклала військовий контракт у Гайсині і була закріплена за 128-ю бригадою як військовий психолог, протягом трьох місяців працювала в Артемівському морзі.
Нагадаємо, саме ця тендітна жінка брала участь у пошуку українських військових після їхнього виходу із оточення у Дебальцевому у лютому. Вона особисто виїздила на місце події, працювала і у морзі в Артемівську, дошукувала наших земляків із 128–ї бригади, сама супроводжувала пораненого ладижинця Василя Терелюка у шпиталі.
«Йшла, як психолог, коли вже склалася така ситуація, що не було кому… Не кожен піде працювати у морг, правильно… Не знаю, нічого страшного для мене не було. Враховуючи, що я університет внутрішніх справ закінчувала., - то для мене це нормально було. Довго, в принципі, хлопців шукали. Є такі, що їх ще не знайшли», - каже пані Інна.
Допомагати усім нашим воякам у зоні АТО – для жінки вже стало і покликанням, і стилем життя. Військових побратимів, яких вже вважає «своїми»,- вона не полишає, тримає з ними та їхніми родинами зв’язок, їй вояки переказують побажання, у чому наразі мають потребу, через неї родичі передають їм передачі. Інна разом з батьком їздили на Схід, до Артемовська, чоловік пані Інни вже теж не перший раз стоїть на варті у зоні АТО, наразі він вже третій місяць відстоює там незалежність України.
Інна Удоденко – не входить до жодної Ладижинської благодійної громадської організації, каже, що на плідну співпрацю із будь–якою подібною організацією просто не вистачає часу. Приїздила із зони АТО, за потреби намагалася максимально завантажитися усім потрібним для хлопців, сусіди, знайомі, які знали, що збирає передачу на Схід, - сходилися, зносили усе, що могли і вона везла допомогу воякам.
Наразі Інна вже частіше знаходиться у Ладижині, та свою благодійну діяльність не полишає. Каже, що так як нещодавно припинила працювати за контрактом, тому просто вважає себе волонтером.
Збирає замовлення від вояків на військову форму, взуття, тактичні окуляри, рукавиці тощо, потім шукає це все найкращої якості і закупає та відправляє у зону АТО. Звісно, на придбання цього всього власних коштів не вистачає, - то збираються разом із родичами мобілізованих, допомагають небайдужі люди, не раз співпрацює із підрозділами «МХП», соціальним центром підприємства, - вони допомагають коштами на потреби вояків. Цього разу вони придбали взуття для наших захисників - спеціальні полегшені захисні берци. Більшість хлопців вже отримали таке взуття. Наразі берци відправляли чотирьом ладижинцям, які знаходяться у зоні АТО.
«Зараз хлопці, 19 осіб, яких взуло «МХП», - поїхали у серйозні точки біля Кримського, там, де постійні обстріли. Через півтора – два тижні ми теж плануємо відправити машину саме в той бік. Передаємо тростянецькими хлопцями із «Самооборони». Це благодійний фонд Войтенка, то людина «Самооборони», на Майдані в нього було вибито око, волонтером працює давно», - каже пані Інна.
Інна Удоденко висловлює подяку усім, хто співпрацює з нею, допомагає у її волонтерській діяльності – Ладижинській міській раді, підрозділам та соціальному центру «МХП», благодійному фонду Войтенка із Тростянця, усім небайдужим людям, які допомагають спільними зусиллями підтримувати наших військових у зоні АТО.