Одним із найважливіших факторів, що впливають на втрату продуктами харчування харчової цінності, є рафінування. Для початку дамо точне визначення поняттю рафінування. Рафінування - фабрично-заводські процеси, завдяки яким продукт одержує остаточне очищення або обробку, наприклад, у металургії або харчовій промисловості.
У процесі рафінування натуральний продукт розділяється на складові частини, деякі з яких пускають у відходи разом зі значною кількістю поживних речовин.
У природі їжа, яку їдять різні тварини, має одну спільну рису: крім вітамінів і мінералів вона містить допоміжні речовини, що сприяють її перетравлюванню і повноцінному засвоєнню. Інакше кажучи, природа вже сама за нас придумала механізм допомоги організму для витягування поживних речовин з їжі. Тому при рафінуванні, коли частина поживних речовин, необхідних для засвоєння продукту, йде у відходи, продукт стає неповноцінним, тому що тепер він не може бути повністю засвоєний.
Розглянемо на прикладах шкоду від рафінованих продуктів.
Шліфований рис
Шліфований рис був першим документованим прикладом шкоди, що спричиняє рафінування. При шліфуванні рису віддирається багата вітамінами оболонка зерна. Протягом довгих років рис був основною їжею жителів країн Далекого Сходу, що викликало епідемії хвороби бері- бері, яку можна було вилікувати всього лише рисовими висівками.
Виходить, що при рафінуванні рис втрачає основну частину поживних речовин. Якщо ми прагнемо щодня одержувати повноцінну й корисну для організму їжу, правильно вживати тільки нешліфований рис або пропарений.
Рафінована олія
Найкориснішими вважаються нерафіновані рослинні олії холодного віджиму, тому що в них зберігаються вітаміни А, Е і інші біологічно активні речовини, що містяться у вихідному продукті.
Звичайно вважається, що з рафінованого масла забираються шкідливі речовини - але це добре тільки з одного боку. Якщо дивитися глибше, то ми побачимо: разом зі шкідливими речовинами з олії зникають натуральні вітаміни й корисні амінокислоти. Можна сказати, що рафіноване масло біологічно неактивне і не має особливої цінності для організму.
Також виробникам вигідніше випускати очищену олію: збільшується строк придатності продукту, полегшується транспортування, отже розширюється ринок збуту й спрощується процес реалізації.
Цукор рафінад
Почнемо з того, що практично будь-який цукор шкідливий для організму. Учені довели що вживання цукру рафінаду прямо пов'язане з розвитком цукрового діабету. У цукрові взагалі немає ні вітамінів, ні мінералів, але потрапивши в організм він має бути негайно засвоєний. У процесі перетворення сахарози в енергію витрачається більша кількість поживних речовин, аніж отримано з інших продуктів. Уживання рафінаду призводить до виснаження запасів хрому, який у великій мірі відповідає за метаболізм глюкози.
Біле борошно
Цільнозернова пшенична крупа - важливе джерело вітамінів і мінералів, які губляться в процесі змелення в розмірі від 70% до 90%. Як наслідок - виходить продукт, схожий на цукор, ніякої харчової цінності, тільки калорії. Додавання ж синтетичних вітамінів не сильно міняє сумну картину, тому що такі мікроелементи як хром, магній, цинк, марганець, селенів і мідь не відшкодовуються.
**
Ніколи ще частка рафінованих продуктів у нашому раціоні не була такою великою, як зараз. То ж, якщо хочете не хворіти і давати своєму організмові все необхідне, обирайте їжу усвідомлено. Якщо каша - то із цільного зерна, якщо олія - то першого холодного віджиму. Спробуйте давати свому організму найкраще, і ви суттєво зекономите на лікарях, фармацевтичних препаратах та супермаркетах. Натомість отримаєте здорове, енергійне і повноцінне довголіття.