Лариса Білозір та батьки онкохворих дітей вимагають припинити заражати дітей гепатитом С

Про зараження 35 пацієнтів відділення гепатитом С заявили депутат обласної ради, голова благодійного фонду "Допомоги онкохворим дітям" Лариса БІЛОЗІР і президент фонду "Допомоги онкохворим дітям" Валентина МАРКЕВИЧ. За їх словами, це статистика за три місяці, яку вони отримали зі звернень батьків, які звернулись до фонду.

Під час прес-конференції Валентина Маркевич неодноразово наголошувала, що наразі у відділенні онкогематології перебуває 9 дітей, уражених гепатитом С. Завідуючий відділенням Леонід Остапенко інформацію не підтвердив і не спростував. Лише повідомив, що за останній рік у відділенні було 12 випадків зараження гепатитом С.

Основною причиною зараження медики називають неякісну донорську кров. Для того, аби виключити ймовірність інфікування крові вірусом, потрібно повністю змінити підхід до формування банку донорів і докорінно змінити всю систему постачання крові до маленьких пацієнтів повідомляє Vlasno.info.

* * *

- Це нечувано, тому що серед усіх областей лише дві - Вінницька і Рівненська - мають захворюваність дітей на гепатит С, -  сказала Валентина Маркевич. - А за словами батьків, за останні три місяці інфіковано було 35 дітей.

Після таких цифр президент фонду пригрозила обласній лікарні, та зокрема завідуючому онкогематологічного відділеня Леоніду Остапенко прокуратурою. Також пообіцяла винести це на рівень мінздраву, пише 20 хвилин.

 

Депутат Вінницької обласної ради Лариса Білозір, представник фонду "Допомога онкохворим дітям" у Вінницькій області, зауважила, що з цією хворобою доросла чи здорова людина може спокійно співіснувати десятки років. Але для хворої дитини це жах.

- В Україні вилікувати гепатит С стовідсотково неможливо, - каже Лариса Білозір. - Його можна лише залікувати, і ефективність лікування 25%. За кордоном вилікуватись можна, але це буде коштувати від 50 тисяч евро. Для батьків, які лікують своїх дітей за баснословні гроші від раку, це ще один головний біль. До речі, днями мені зателефонувала мама дівчинки, яку мали от-от лікувати в Німеччині від раку крові. Лікування відкладено, в дівчинки знайшли гепатит С. Для німецьких медиків це був шок, в них вже давно таким не хворіють....

Щоб уберегти дітей від інфікування при переливанні крові, потрібно додатково досліджувати донорську кров. Для цього достаньо зробити ПЦР аналіз, який коштує 500 грн і все.

- В інших областях, коли зрозуміли, що станції переливання крові не йдуть на додатковий аналіз через дороговизну, батьки самі стали перевіряти кров, - каже Валентина Маркевич. - Півгодини - і ви впевнені, все чисто. Такий аналіз можна зробити в приватних лабораторіях чи при лікарні. Але про це потрібно говорити. А зараз ми можемо говорити про факти, про те, що говорять батьки. А вони кажуть - зараз у відділенні, де знаходиться тридцять дітей, девять з них інфіковані гепатитом С. Так це чи ні?

- Є така проблема, коли діти важкохворі, вони мають супутні хвороби, - почав відповідати заввідділення Леонід Остапенко, який був присутній на прес-конференції.

- Конкретно, скільки за останній рік було дітей з гепатитом С, скільки є зараз? - почала підвищувати голос президент фонду.

- По кожному зараженню дітей гепатитом у нас у відділені проводились комісії, розслідування, - відповідає лікар.

- Конкретно факти?- знову почала Маркевич.

- За останні десять місяців було 12 офіційно підтверджених випадків зараження гепатитом С, - продовжував лікар.

- Ви можете сказати, скльки сьогодні у вас в відділенні інфікованих дітей? - вже майже кричала Маркевич.

У відповідь на крики Валентини Маркевич не стримався з емоціями і Леонід Остапенко.

- Ви звинувачуєте особисто мене в тому, що я заразив дітей? - теж почав кричати лікар. - Невже не зрозуміло, що потрібно розібратися в причинах, чому це сталося.

Але докричатись до президента благодійного фонду так і не зміг. Свою позицію лікар пояснив після пресс-конференції.

- Проблема з інфікуванням гепатитом С дійно існує, ми неодноразово піднімали це питання на рівні мінздрава, - говорить Леонід Остапенко. - В нас за останні кілька місяців було безліч комісій та перевірок. Ми обстежили весь колектив відділення, щоб закрити всі, навіть найфантастичніші шляхи зараження гепатитом. На нашому етапі жодних порушень не виявлено. Будь-який лікар знає, що заразитись гепатитом В і С можна шляхом трансфузії (переливання) крові, чи якихось інвазійних маніпуляцій (пірсинг, перукарня, манікюр). Тобто всі маніпуляції, які можуть пошкодити цілісність шкіри, можуть спричинити інфікування. Всі маніпуляції в нашому відділені проводяться одноразовими та стерильними матеріалами. Таким чином шлях інфікування у нас виключений. У нас все перевірили, все дослідили. Не лікарня і не відділеня є причиною цього.

За словами Леоніда Остапенка, увагу потрібно звернути на станцію переливання крові. Де, звісно, проводиться контроль, але недостатній.

- Які претензії до онкогематологічного відділення, якщо це проблема станції переливання крові, - питає лікар. - Хто в нас донори? Це маргінали та асоціальні елементи. А вся та система контролю, що використовується на станції, недостатня для глобальної перевірки. Кров, яка вже заготовлена та потрапляє до нас, жодним чином не можна дообстежувати методом ПЦР.

Ми отримуємо кров стерильну у флаконах, якщо додатково її перевіряти, це означає відкрити флакон. Кров перестає бути стерильною, переливати дитині її не можна. Не ми не хочемо, можливостей немає. В першу чергу, через брак фінансування тієї ж  станції переливання крові, щоб якісно обстежувати донорів. 

До речі, про Охматдит. Ще кілька років тому там була така сама ситуація з гепатитом С. Як вони вирішили цю проблему? Просто в Києві досить міцний волонтерський рух, організації, вони створили систему донорів. В них є база донорів і гроші, які виділяються на їх обстеження. Тут звучала цифра 500 грн за аналіз ПЦР, але донор має обстежуватись кожних два місяці. Якщо зважити на те, що на одну людину має бути близько десяти донорів - мова йде про величезні суми. Для батьків хворих дітей - нереальні. В Києві грошові питання взяли на себе волонтери. І, до речі, на це пішов не один рік. Хто у Вінниці буде цим займатись?