Тростянчани навчались у Львівській бізнес-школі створювати креативні міста

"Якщо в країні не виходять фронтальні зміни, то ми будемо змінювати і розвивати її острівцями: містами, вулицями, кварталами". 

Два дні у Львові були «мозковим штурмом», які влаштувала Львівська бізнес-школа для ініціативних груп з Вінницької, Запорізької, Івано-Франківської, Миколаївської, Волинської, Чернівецької областей, міст Києва, Білої Церкви.

До складу Вінницької команди увійшла Людмила Стефаненко, представниця Об’єднання «Самопоміч», яка і розповіла про свої враження від навчання.

До ідей, які б вивели громади міст на якісну сходинку життя стимулювали:

 менеджер-економіст, міністр економічного розвитку і торгівлі України (2014), директор школи управління Українського Католицького Університету Павло Шеремета,

 керівник відділу персоналу Львівської міської ради, член політичної партії «Об’єднання «Самопоміч» Галина Бордун,

 професор Українського Католицького Університету (УКУ) та Києво-Могилянської Академії Ярослав Грицак,
 львівський ресторатор та громадський діяч Марк Зархін,
 професор Террі Андерсон (США).  

Гостей Львова приїхав привітати мер Львова Андрій Садовий, який запросив гостей ознайомитися з інноваційними проектами, які вже працюють у Львові. Найбільший ефект для містян мають проекти по підтримці воїнів АТО – в цьому напрямку ведеться будівництво житла для захисників, створений реабілітаційний центр, уже запроваджені єдині електронні картки учасників АТО. У центрі міста вже ведеться відеоспостереження, що є реалізацією програми «Безпека міста». В усіх міських програмах бере участь низка громадських ініціатив, що і забезпечує ефективність діючих програм. 

Перший робочий день розпочався з надихаючого сніданку з  професором Ярославом Грицаком, істориком, професором Українського Католицького Університету (УКУ), професором Києво-Могилянської Академії. Мова йшла про різні аспекти суспільного розвитку. Нас зацікавила «вірусна теорія» — маленькі осередки активних громад здатні розповсюджувати свій вплив по горизонталі й, таким чином, змушувати вертикаль (владу) працювати для блага суспільства. Це не «розхитування влади» — це повернення до її найважливішої функції – працювати в руслі суспільних потреб. Ярослав Грицак спонукав учасників програми управлінського розвитку стати тими збудниками «вірусної» активності, бо це чи не єдина можливість вивести нашу країну на лінію сталого розвитку.

Модератор модуля управлінського розвитку Павло Шеремета продемонстрував два підходи стратегії розвитку. Перший підхід, теорія «слимака», передбачає поступові зміни, які в умовах нашої країни не працюють, бо відставання за всіма соціальними напрямками у нас катастрофічне. 

Єдиний вихід для нас – це теорія «стрибка жаби», запровадження інноваційних програм людського розвитку. У цьому руслі Павло Шеремета запросив команди міст розповісти про все унікальне та нове, що може знадобитися й іншим містам для руху вперед. Наприклад, івано-франківська команда розповіла про унікальний громадський ресторан «Urban Space 100», який заснували коштами однієї сотні активних містян. Усі виручка цього ресторану витрачається на громадські ініціативи. Ресторан розташований в центрі міста та є вільним майданчиком для презентацій міських ініціатив, дискусій, кінопереглядів, виставок та інших некомерційних заходів, що відкриті для усіх. У Житомирі, до прикладу, працює дитячий уряд і, за словами житомирян, має дієвий вплив на владу дорослих. Вінницька команда представила місцеві інновації, які забезпечили першість обласного центру в рейтингу комфортності для проживання. Чернівці пишаються відкритістю міської ради, на засідання якої можуть потрапити всі бажаючі. Запоріжжя має унікальний острів Хортиця, який може й надалі розвиватися як майданчик дозвілля та культури. А Біла Церква відзначилася тим, що це місто меблевих майстрів, тут працюють велика кількість меблевих мануфактур, на основі яких можна створити індустріальний парк. Луцьк презентував як інновації антикафе, яке створили переселенці, віртуальні екскурсії, конкурс громадських ініціатив, які запровадила місцева влада, фестиваль Бандерштад. Загалом є чому всім у всіх повчитися. Цей досвід безцінний як для великих, так і для малих міст, головне, щоб мешканці щиро любили своє місто і не лінувалися продукувати та реалізовувати ідеї для власного розвитку.

Наступного дня, перед тим, як продовжити роботу груп активних міст, ресторатор та львів’янин, який закоханий у своє місто Марк Зархін (разом з партнерами створив мережу «Піца Челентано» й не лише її) зацікавив темою побудови «креативного міста» через побудову креативного класу. Характеристики цього нового класу, здавалося б, абсолютно не вписуються в «управлінську вертикаль», але як показав досвід Львова, абсолютно відповідають потребам громади. Отже, для цього креативного класу характерні індивідуалізм, постійний пошук нових ідей та їхня реалізація, стирання меж між роботою та відпочинком,  участь у різних видах діяльності, толерантність до невдач, гроші як інструмент, а не ціль, що таким чином унеможливлює корупцію. Марк Зархін переконав учасників навчання в тому, що громада абсолютно нормально може співпрацювати із владою для загального блага, яке можливе лише тоді, коли люди свідомо відмовляються від інертності та власних лінощів.

Після окриляючої презентації від активного львів’янина команди міст визначилися з напрямками власного «стрибка», для того, щоб протягом наступних шести місяців реалізувати місцеву програму для суспільного блага, а Львівська школа управління на чолі з Павлом Шереметою стане консультантом у їхній роботі. 

І як зазначила Людмила Стефаненко, тростянецький районний осередок Об’єднання «Самопоміч» продовжуватиме працювати в рамках навчального шестимісячного модуля від Львівської бізнес-школи, щоб спільно з громадою побудувати острівець позитивних змін в регіоні.