БАБИНЕ ЛІТО


 

БАБИНЕ ЛІТОПовість Марка Лівіна цікава тим, що передбачає кілька площин сприйняття. Найпростіша – сюжетна. 10-літній хлопчик приїжджає на літо до бабусі й дідуся, бо мама з татом вирішили розлучитися і дитину відправили, як усім здається, подалі від травми. Автобіографічні у деталях спогади про дитинство укладені в розділи, де домінує один образ, і з його допомогою автор у процесі розвитку розповіді перекидає місток до дорослих понять. Передовсім йдеться про те, як розлучення батьків сприймає, усвідомлює та приймає дитина.У самого Марка Лівіна батьки розлучилися, коли йому було 8 років. І він, так само, як і його герой, пережив літо у бабусі, та під час того літа так само мусив подорослішати. І їй, своїй бабусі, одній з перших автор подарував своє "Бабине літо” – і сфотографувався під тією грушкою, яка разом із бабусею стала однією з героїнь повісті.БАБИНЕ ЛІТО
За словами автора, книга "Бабине літо” – це простір для пошуку і ухвалення рішень. Бо люди, які її читають, бачать своє дитинство. І для когось воно перегукується з сумним лейтмотивом повісті, а хтось знаходить у тексті образи, які дарують теплі щемливі спогади. Сам автор зробив посвяту тексту своїм майбутнім щасливим дітям, тож зрозуміло, що саме є для нього головним у книзі.БАБИНЕ ЛІТО

 





Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter