dle бесплатно

Ричард Бах "Джонатана Лівінгстон, мартин"


Ричард Бах "Джонатана Лівінгстон, мартин" Історія мартина Джонатана Лівінгстона актуальна сьогодні. Цей твір — про прагнення свободи й неможливість досягнення свободи всіма. Фактично Ричард Бах створив трагедію про конфлікт індивідуального й родового, індивіда й системи, яка ніколи не може перевершити індивіда за певними параметрами. Інсайт, відкриття в собі нових сил переживається на самоті, а не в зграї. Автор показує, наскільки небезпечно, коли світом починає керувати маса. Зграя не здатна зрозуміти всього, а якщо з часом і розуміє, чого ж таки прагнув досягнути побратим, то це відбувається запізно. Проте той, кому вдалося піднятися в небо, хто зрозумів нові закони світобудови (або й власного тіла, бо мартин — це частинка світу), вже не повернеться на вихідні позиції, не буде жебраком, який харчуватиметься людськими недоїдками. Джонатан Лівінгстон здобуває в собі силу самому шукати харч, а отже, бути відповідальним за власне життя, власний вибір. Ричард Бах "Джонатана Лівінгстон, мартин"Зграя до певного часу не розуміє цього, вважає вчинок мартина ганебним. Джонатан Лівінгстон стає вигнанцем і героєм. Він, кого вчора вважали маргіналом і прагнули ізолювати від інших, засновує новий «культ». Але трагедія в тому, що маса таки не може зрівнятися з індивідом, бо відповідальність не може бути однією для всіх, інакше саме поняття нівелюється. Відповідальність — вона завжди чиясь.Ричард Бах "Джонатана Лівінгстон, мартин"Представлене видання містить досі не друковану четверту частину, яка маркує особливий акцент на авторському задумі. «…Покинуте небо, порохняві слова, які майже задушують радість. Цього не треба друкувати», — написав у післямові навесні 2013 року сам Р. Бах. Але твір опубліковано саме з четвертою частиною, яка поглиблює трагедійність нововідкритої свободи.
«Джонатан Лівінгстон, мартин» — історія, яка сьогодні має бути прочитана. Це твір про силу мрії, про нечуване відчуття свободи. Проте шлях до неба не є безхмарним. І наскільки б абсурдним не видавалося те, що треба літати біля землі, коли можеш піднятися в небо, проте, інколи варто спокійно усвідомлювати, що цього не збагнути геть усім. «Примусовий» шлях до свободи — також ілюзія, яка завершиться фіаско, а може, й трагедією.





Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter