dle бесплатно

«Чи потрібен суспільству камертон?» Дуалізм вражень або ефект братів Капранових


24 липня день народження святкують двоє чудових українських письменників – Віталій та Дмитро Капранови. Як ви вже зрозуміли, вони – брати, та ще й до всього – близнюки. У миколаївській школі, яку вони закінчили у 1984 році, українську зовсім не вивчали. Хоча усі твори пишуть виключно рідною мовою.
Віталій та Дмитро народилися у Молдові, куди втекла їх бабуся після арешту чоловіка, а виросли у Миколаєві, звідки була родом батькова сім’я. На початку 90-х почали писати першу книжку "Кобзар 2000", яку закінчили через 10 років і яку перевидавали уже кілька разів. Оскільки видавництво українських книжок занепадало, Віталій та Дмитро відкрили власний видавничий бізнес.
У1999 році ??письменники? і канал 1+1 і бренд "Корона" вперше провели конкурс української гостросюжетної літератури "Золотий Бабай", у якому переміг Василь Шкляр з книгою "Ключ". А уже 2000 році вони заснували видавництво "Зелений пес", першою виданою книгою став роман "Я, зомбі" Леоніда Кононовича. У 2004 році написали свій другий роман під назвою "Приворотне зілля", а у 2006 – "Розмір має значення". Оскільки Дмитро та Віталій пишуть також для різних ЗМІ, у 2007 році вийшла збірка їх статей "Закон Братів Капранових".
«Чи потрібен суспільству камертон?» Дуалізм вражень або ефект братів КапрановихХто б міг подумати, але зібравши чималу аудиторію читачів довкола себе, брати залишаються відкритими до діалогу та все ще готові дивуватись.
Локальні цінності не повинні конкурувати
 Світ змінюється і епоха гаджетів крокує впевненою ходою довкола. Ера блокбастерів та бестселерів – це все продукт велетенських корпорацій та медіа-холдингів. Ніхто не говорить, що це погано, але при всьому цьому локальні цінності не повинні з ними конкурувати
- запевняють брати Капранови. Вони твердо впевнені, що любити власне, рідне – українське, це любов, того ж самого ґатунку, що і любов до матері.
Кожен з нас любить свою маму не за те, що вона виграла конкурс краси. Це зовсім інша система координат. Я взагалі люблю свою дружину, в тому числі і за те, що вона якраз жодного разу не брала у цих конкурсах участь(сміється Віталій).
 
В ході зустрічі з авторами, звичайно ж, не обійшлося без презентації як останньої виданої книги («Забудь-річка»), так і цікавих проектів («Я like Україна»).

 

«Чи потрібен суспільству камертон?» Дуалізм вражень або ефект братів Капранових

 

Перша книга, це історичний роман. Але не звична вигадка з шаблонними персонажами. За три роки, що тривала робота над романом, було настільки досліджене історичне тло, що навіть історикам і краєзнавцям не вдалося знайти звичних у таких романах небувальщин.

Проект «Я like Україна» - спільний з телеканалом ICTV проект, де зібрані двадцять п’ять оповідань найвідоміших письменників, останньої чверті століття. Це либонь не вперше, коли медіа звертається до літераторів, аби спільними зусиллями робити цей світ трішечки кращим. А що може бути ліпшим як залучити більшу кількість людей до хорошого слова.

Чи кожна людина здатна мати в голові повноцінний Голівуд?
Нас часто запитують: «Чому в бібліотеках? Ви веселі і могли б проводити зустріч на ринку. Там більше людей». Так, це правда, - там людей більше. Але нас цікавить не кількість, а якість» - промовляють Капранови у заповненій вщент залі. «Тут зібрався цвіт міста. Люди, котрі цінують слово і прагнуть його усім серцем.

Не оминули під час зустрічі і порівняння книгиVSфільм.
«У Вас в голові під час читання утворюється власний Голівуд. Саме тому приходить розчарування, коли якийсь «спілберг» за якихось сто мільйонів намагається зняти ліпше. У Вас вже є цей фільм у власній уяві».
На що чується схвальна реакція усіх присутніх.
«Та чи кожна людина здатна мати у голові повноцінний Голівуд?», - запитують брати Капранови. І тут же відповідають: «Ні. Звичайно, ні. Інакше б кожен оточуючий не здатен був надовго розлучитись з книгою. І продовжував знімати власні фільми».
Не обійшлось тут без тем політики і грошей, що добре змальовані у їхній попередній книзі («Щоденник моєї секретарки»).
«У бізнесі немає добра і зла. Є приход і расход, - а це зовсім інше. Зовсім інша система координат».
Таким постає головний герой їхнього роману. І крізь нього нам, як читачам, вдається проникнути глибше у той світ, що часто-густо залишається за лаштунками.
«Знаєте, чим відрізняється серйозний роман від чтива?» - несподівано пролунало запитання Дмитра Капранова. – «Тим, що серйозний роман має закладинку (сміються). Бо за один раз його не прочитаєш». 
Окрім написання книг і видавничої діяльності братів Капранових неодноразово вдавалося зустріти на телеекранах та серед новинарію провідних ЗМІ. Вони активно відстоюють власну громадянську позицію та відкрито вступають до обговорення важливих тем у соціальних мережах. По при те, що їх менше впізнають на вулиці, аніж відомих політиків (чи, на їхню думку, і так чимало), ними навіть був виведений «Закон братів Капранових».

 

Чим менше в регіоні бібліотек, тим більша підтримка Януковича

Так він звучить.
Ними була проведено фундаментальне дослідження, де було виявлено співвідношення кількість бібліотек на десять тисяч населення із відсотком тих, хто голосував за Януковича. Так, це було давно, але погодьтеся, ситуація залежна.
Книгарні, які ми впроваджуємо націлені, в першу чергу, на заповнення прогалин у цьому просторі. І лише разом з Вами, ми здатні будемо досягти помітних змін. «Творимо цей світ разом». Наш лозунг і стиль життя – це не пустопорожні балачки. А такі подвиги, які втілюють оточуючі, - як, наприклад, приїзд братів Капранових у невеличке містечко Гайсин на Вінниччині, що інакше як волонтерством не назвеш, - надихають на нові звершення.
Книгарня «ТУТ» - це Товариство Унікальних Творців. Нас з Вами. Тих, хто творить історію.
Письменники між собою не конкуренти», - запевняють брати Капранови. – «Коли хтось читає Забужко чи Шкляра, то чому він не може прочитати Капранових? А ось коли людина не читає взагалі, то радше доводиться конкурувати з пляшкою, аніж між собою. Не всюди можна придбати книгу, а генделиків всюди вистачає.
«Чи потрібен суспільству камертон?» Дуалізм вражень або ефект братів КапрановихВ чомусь вони праві, і ми намагаємося це усіма можливими силами змінити.
І на довершення хотілося би згадати книгу, що обов’язково мусить бути у кожного «Ілюстрована історія України».
Вона тонка. Тут є комікси, малюнки, цікаві історії і одна історична доба вміщається у один розворот.
А що може бути ліпше у сучасному блік-сприйнятті?
Коли нас запитують: «Що Ви порадите, щоб діти почали читати?». Ми згадуємо слова вчительки однієї бережанської гімназії (стосується старших дітей). «Діти не читайте цю книгу! Тут є СЄКС (сміються).
Звісно, що це не панацея, але у кожного мусить знайтися «своя» книга. А ти ніколи не дізнаєшся, яка ж вона, допоки не спробуєш. А задля цього, будь-які методи вірні
Зустріч пройшла у теплій і душевній атмосфері і ми обіцяємо, що попереду ще багато цікавого.
Творимо цей світ разом
Роман Крижанівський
Книгарня «ТУТ» 




Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
comments powered by HyperComments