Медична реформа в питаннях і відповідях

"Вже з наступного року пацієнти та лікарі матимуть зовсім нові стосунки з системою охорони здоров'я", - заявила після ухвалення Радою медреформи керівниця МОЗ Уляна Супрун.

В чому полягатимуть ці нові стосунки, які зміни мають відбутися в українській медицині, а головне, коли на них чекати, з'ясовувала ВВС Україна.

Що нового для пацієнтів?

З 2018 року українці самі обиратимуть собі лікаря - терапевта, педіатра, сімейного лікаря.

З ним напряму або через лікарню будуть підписувати договори про намір лікуватися саме у нього. Таким чином зникне прив'язка людей до лікарень за місцем прописки.

Лікаря можна буде вільно змінити.

Лікування у сімейного лікаря, а також базові аналізи будуть безкоштовними.

У 2018 році на одного пацієнта для первинної допомоги держава виділятиме 370 грн, в 2019 - 450 грн.

Що буде платним, а що - безкоштовним?

У МОЗ запевняють, що безкоштовними будуть первинна, екстрена та паліативна допомога, а також ведення вагітності і пологи.

Щороку уряд готуватиме, а Рада ухвалюватиме список, що в медицині буде безкоштовно, а що - ні. Це так званий "негативний список", за що держава не платитиме.

Наприклад, не буде оплачуватися стоматологія і пластична хірургія.

"Якщо лікар направляє людину на томографію, то держава оплачує її на 100%. Якщо людина сама вирішила зробити собі томографію, буде платити за це сама", - пояснював заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.

Що зміниться для лікаря?

Зараз лікарі працюють на фіксованій сітці зарплат, яка не залежить від якості їхньої роботи.

Відтепер дохід лікаря залежатиме від того, скільки пацієнтів у нього є. Діятиме принцип - чим більше пацієнтів, тим більша зарплата.

"Державні гроші підуть як у державну лікарню, так і у приватну практику. Якщо лікар налаштує свою практику, до нього йдуть пацієнти, він може отримувати від 15 тис. грн", - зазначав Павло Ковтонюк.

Гроші йтимуть напряму на рахунок лікарю, якщо він оформить ФОП, або лікарні.

Без роботи можуть залишитися ті лікарі, до кого не захочуть йти люди, бо реформа сприятиме конкуренції, пояснюють у МОЗ.

Чи закриватимуться лікарні?

У МОЗ запевняють, що закривати лікарні чи скорочувати медперсонал не будуть, але припускають, що конкуренція між лікарями і принцип "гроші йдуть за пацієнтами" може призвести до деяких змін.

Існує ймовірність, що погано обладнані і малозавантажені заклади змінять свій профіль - наприклад, на реабілітаційні центри чи хоспіси. Водночас кращі лікарні обіцяють технічно посилити.

Лікарні хочуть перетворити на підприємства, які самостійно розподілятимуть кошти. Володітимуть медзакладами, як і раніше, громади.

У лікарнях рахуватимуть, які послуги надали пацієнтам - лікування, операції, і виставлятимуть рахунки державі.

Ціни на медичні послуги в лікарнях мають бути однаковими, де б вони не знаходились. Вирахувати цю вартість у МОЗ сподіваються за кілька років.

Нову модель фінансування для медзакладів планують почати з 2020 року. До того часу вони працюватимуть у режимі, як і раніше.

Проте вже у 2018 році у деяких лікарнях запустять пілотні проекти, де держава напряму буде оплачувати медичні послуги.

У МОЗ хочуть розпочати пілотний проект з районними пологовими будинками, де на одні пологи і супровід виділятимуть 10 тис. грн.

  Чи вистачить на все це грошей?

У МОЗ неодноразово заявляли, що гроші у медицині є, їх просто неефективно використовують.

Наступного року витрати на медицину заплановані у розмірі близько 112 млрд гривень - це 3,4% ВВП.

За три роки фінансування медицини обіцяють збільшити на 25 млрд грн.

В ухваленому Радою законі прописано, що в подальшому на медицину витрачатимуть не менше 5% ВВП.

Медичні послуги у лікарнях і у медиків закуповуватиме Національна служба здоров'я, яку тільки мають створити у 2018 році.

Хто керуватиме службою, яка розподілятиме основні кошти, вирішуватиме Кабмін.

У МОЗ закликають не мати надмірних очікувань від реформи вже наступного року.

"Перші результати будуть очевидними за рік, два, три... Ми поміняли правила", - сказав заступник міністра Роман Ілик.