Сповільнювачі старіння

Немає нічого простішого за визначення хронологічного віку: варто тільки відкрити паспорт і подивитися дату народження. Однак "паспортний" і біологічний вік у більшості людей різняться. Що вже говорити про  вік психологічний - він може не тільки відрізнятися від перших двох, але й кидати їм виклик.

Психологічний вік - це самовідчуття людини і її самосвідомість, її поведінка і її внутрішній стан. Разом все це дуже сильно впливає на біологічний вік. Інакше кажучи, те, як ми себе сприймаємо і почуваємо, багато в чому спливає і на наше здоров'я, і на нашу активність, і на нашу зовнішність.

Так що ж дозволяє одним жінкам і в 60 років залишатися молодими, а іншим у 23 ставати "тітками"?
"Дуже важлива генетика" - стверджують дослідники феномена довгожителів. "Але здоровий спосіб життя важливіший" - наполягає статистика й життєвий досвід. "Сперечайтесь скільки завгодно, - могла б сказати ВІЗ, - але факт залишається фактом: людство в цілому стало жити довше, а значить прийшов час визнати зміни у віковій класифікації".

Згідно з останніми даними ВОЗ, сьогодні так званий "молодий вік" триває від 25 до 44 років. Тому якщо  вам 40 і вас назвали "дівчиною", не бентежтеся, - все відповідно до класифікації! Далі від 44 до 60 років сучасна людина перебуває в середньому віці, від 60 до 75 років - у літньому, і тільки у віці 75 - 90 років наступає старість. Тих, кому за 90 - ВОЗ називає довгожителями.

Ці колосальні зрушення в хронологічному віці відбулися буквально за останні 100-200 років, адже ще на початку XІХ століття чоловік або жінка в 35-40 років вважалися глибокими стариками. І, звичайно, це впливало і на самовідчуття, і на спосіб життя, і на поведінку.

Але  чи значить сьогоднішнє подовження хронологічного життя автоматичне продовження психологічної й біологічної молодості? Не завжди. Залишатися молодими душею і тілом у 60 у першу чергу заважає наша психологія, внутрішні установки і ставлення до життя.

Маркери психологічної старості
Основна гіпотеза, на дослідження якої витрачені мільярди доларів, говорить: визначає швидкість нашого старіння саме мозок. Природа розпорядилася таким чином, що форму підтримує той організм, для якого ця форма дійсно важлива.

Що це означає? На початку життя мозок дуже зайнятий: він пізнає світ, допомагає людині різнати саму себе, знайти своє місце, розібратися в законах життя. Весь організм включений у ці процеси й працює на межі можливостей.

Але як тільки світ вам стає нецікавий, як тільки ви перестаєте ставити питання, пізнавати, розширювати свої компетенції, навчатися, як тільки ви ізолюєте себе від різного роду активності - ось тут і починається старість.

Над способами протидії біологічній старості, симптоми якої загальновідомі, б'ються кращі розуми людства й небезуспішно. У старості психологічної теж є чіткі, хоч і не настільки очевидні, маркери і свої "сповільнювачі".

1. Стосукнки із часом
Перша ознака психологічної старості - відчуття, що найголовніші, цікаві, хвилюючі події вашого життя відбулися в минулому. Що в майбутньому нічого важливого вже не відбудеться і не варто нічого починати. Психологічно стара людина живе спогадами, молодий - планами. На Заході прийнято в 50 і навіть 60 років вступати в університет, починати нову справу, вчитися танцям, планувати дивовижні подорожі й вести активне сексуальне життя. І, звичайно, для всього цього потрібно бути здоровим, енергійним і привабливим, тобто підтримувати молодість біологічну! А коли є така потреба, мозок дає команду організму - залишатися у формі!

У нас же доводилося чути від 30-літньої, що вона "доживе й так", тому що її кинув чоловік й іншого вона вже не зустріне. Песимізм, почуття безнадійності, відсутність планів, нескінченне перемелювання спогадів - все це маркери психологічної старості та її каталізатори.

Відповідно, для продовження психологічної молодості перший рецепт - будувати плани, жити майбутнім і прагнути розвиватись. Бути оптимістом стосовно   свого майбутнього, тобто  вірити в те, що багато чого хорошого і важливого в житті ще спереду - критично важливо для того, щоб залишатися молодим.

2. Ставлення до своїх обмежень
Психологічно молода людина вірить у свої сили й можливості. Вона  розуміє, що всі прекрасні й важливі речі, які можна реалізувати в житті - це сфера її впливу, ступінь якої залежить тільки від бажання суб'єкта й вибору способів дії. Психологічна старість, навпроти, дуже пов'язана з почуттям обмеженості й жалістю до себе: "Я вже ніколи не зможу пірнути на 100 метрів або стрибнути з парашутом - сили вже не ті!". Однак у тому-то і справа, що молодим не потрібно молодитися! Не варто робити вигляд, що вам 20, якщо вам 50, і перенапружувати організм фізично. Надмірність - це стрес, а стрес - головний фактор старіння. Так, з роками в нас дійсно стає набагато більше фізичних обмежень, але вони пов'язані лише з нашим біологічним віком. Визнавши це, психологічно молода людина  міркує так: "Так, я не можу того, що міг в 20. Але в мене зараз так багато нових можливостей, здатностей, умінь!".

Відкривати нові можливості, нові радості, що властиві саме цьому періоду життя, мудро ставитися до ресурсів організму, дослухатись до своїх потреб і обмежень  - саме такі установки на десятки років продовжують психологічну молодість.

Ставте перед собою важкі творчі завдання, "перетріпуйте" свої нейрони, учіть мови, подорожуйте, займайтеся посильним спортом: доведено, що з віком творча ефективність зростає й у деяких сферах можна легко перевершити себе 20-літнього!

3. Ступінь розвитку емоційної компетентності
Ще один маркер молодості, пов'язаний з розвиненим мозком й умінням швидко адаптуватися в стресових ситуаціях - емоційна компетентність. Мова про нашу розвинену протягом життя здатність контролювати свої емоції, "не накручувати себе", створювати значимі емоційні зв'язки з іншими, бачити хороше в навколишньому світі й не втрачати почуття гумору.

Іншими словами, емоційна компетентність - це наша здатність ставати на місце інших людей, відчувати подяку й спокійно переносити різні життєві ситуації. Сучасною наукою й тисячолітньою мудрістю доведено, що вдячні й щасливі люди живуть довше й виглядають гарніше. Це пов'язано із низкою гормональних і нейрохімічних процесів, які спричиняються специфічну рухливість м'язів обличчя й структуру шкіри: у веселих і вдячних інша міміка, у них по-іншому утворюються лицьові складки, у них менше зморшок, які в побуті називають "старечі"!

Словом, плануйте й відкривайте нові сторінки свого життя, вірте у себе і на повну користуйтеся наявним ресурсом, учіться управляти емоціями, дякуйте за те, що є і радійте життю. Ці правила завжди актуальні й гарантировано продовжують психологічну, а значить і біологічну молодість, і додають повноти життя.