dle бесплатно

"Лікаря треба обрати всім": МОЗ відповідає на питання


UNIAN
З 2 квітня в Україні стартувала кампанія з вибору лікарів, у медзакладах почали підписувати декларації (угоди) з лікарями.

Це частина медреформи, яка має скасувати прив'язку до лікарів за пропискою, і дає можливість укласти угоду з будь-яким терапевтом, педіатром чи сімейним лікарем у будь-якому місці України.

Чи можна змінювати лікаря, як поліклініки мають перетворитися на підприємства, а головлікарі - на менеджерів, і що робити тим, хто ще не підписав декларації? На питання читачів відповідав заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк під час Facebook-лайву.

Повну версію розмови дивіться на сторінці ВВС News Україна у Facebook.

*Де шукати і як обрати лікаря "по-новому"
Як і з кого обирати лікарів, де дістати інформацію про них, якщо її немає?

Павло Ковтонюк: Не можу сказати, що інформації немає. Це залежить від регіону. Деякі регіони гарно інформують про лікарів: у місті Житомирі, у Луцьку можна прочитати про лікарів, є їхні фото, місце роботи. А де немає, то треба робити. Це робота місцевої влади.

"Лікаря треба обрати всім": МОЗ відповідає на питання У МОЗ немає ресурсів зробити це для 30 тисяч лікарів. Ми сподіваємось, що влада на місцях це зробить. Але все одно по фото лікаря не обереш. Треба підбирати лікаря, якому довіряєш. Питати у знайомих, пробувати - лікуватись у одного, а потім змінювати.

Хочемо змінити лікаря, але нам відмовили - новий лікар не хоче сваритись зі своєю колегою, у якої лікувалися до цього. Що робити у цій ситуації?

Павло Ковтонюк: Не може жодний лікар вам відмовити за жодної обставини крім тієї, що у нього вже є дві тисячі пацієнтів.

Є друге питання - це довіра. Це - твій лікар, до якого ти будеш ходити і лікуватись. Якщо немає комфорту у стосунках, то треба подумати над цим. Якщо лікар лікує "через не хочу", я не знаю, чи він буде вам найкращий лікар. Але з юридичної точки зору вам відмовити не можуть.

Хтось почув, що це нововведення є, прийшов і підписав декларації з лікарем. Хтось залишився поза цим процесом. Що буде з цією людиною далі, у кого вона буде лікуватись?

Павло Ковтонюк: Рано чи пізно, треба буде всім підписати декларації. У цього процесу немає кінцевої дати. Всі люди рано чи пізно будуть мати свого лікаря. А далі за цим підуть кошти. Ми будемо платити тим, кого люди реально обирають, а не за територіальним принципом.

Можливо, люди, які рідко хворіють, не підуть відразу лікаря обирати. Нічого страшного. Звернуться пізніше, при нагоді.

Як обиратимуть студенти і переселенці
Чи можуть студенти, які живуть у Києві або в інших містах, також обирати собі лікаря, лікуватись не тільки у студентській поліклініці?

Павло Ковтонюк: Безумовно, так. Студенти тут живуть довго, кілька років. Якщо є таке бажання, його (лікаря) можна обрати тут. Якщо людина їздить додому часто, то може обрати там.

Головне - це довіра. Ми вводимо поняття власного лікаря - це лікар, у якого ти все життя лікуєшся, він знає твою історію.

Якщо людина все життя лікувалась у одного лікаря, а він набрав собі 2 тисячі пацієнтів. Виходить, що вона до нього не потрапляє, чи ще лікується за попередньою схемою?

Павло Ковтонюк: Така ситуація можлива, якщо дуже довго зволікати. Підписання декларацій займає час і назбирати 2 тисячі пацієнтів за кілька тижнів фізично неможливо.

Якщо людина лікується у якогось лікаря дуже довго, нічого їй не заважає піти і підписати декларацію у найближчий місяць.

Як бути людям, які часто переїздять, наскільки легко можна буде змінювати лікарів?

Павло Ковтонюк: Лікарів змінювати можна. Хочу підкреслити - ми говоримо не про разові стосунки, а про лікаря назавжди. Треба собі такого лікаря обрати і до нього звертатись.

Я думаю, що є мало людей, які так багато подорожують, що прямо не можуть обрати постійного лікаря. Десь вони тривалу кількість часу все ж перебувають і там варто обрати лікаря. Якщо ви поїхали в інше місто і там щось сталося, то працює невідкладна допомога.

"Лікаря треба обрати всім": МОЗ відповідає на питання Чи можуть переселенці з Криму і Донбасу отримати свого лікаря? І чи можуть вони його змінити, якщо переїдуть?

Павло Ковтонюк: Можуть. Це те рішення, яке дуже допомагає таким людям, бо немає прив'язки до місця прописки. Людина, у якої є документ, який посвідчує її проживання в Україні, може обрати собі лікаря у будь-якій точці країни.

Ми всю реформу придумали, щоб нарешті обирати лікаря, до якого хочеться, а не до якого приписаний. Варто обрати лікаря, у якого хочеться лікуватись довго і постійно.

Щодо готовності закладів, щоб там обирали лікарів, там має бути принтер, комп'ютер і інтернет, але не всі поліклініки це мають.

Павло Ковтонюк: Медзаклади мають бути підключені до електронної системи, тому що у нас єдиний електронний реєстр декларацій. Тому хоча б один комп'ютер має бути. Їх закуповує міська влада. У більшості випадків вони є. У тих місцях, де немає - треба придбати, щоб люди могли підписувати декларації.

Є випадки, коли лікар один на все село, і вибору як такого у людей немає.

Павло Ковтонюк: Відсутність вибору це для села - природне явище. В селі ти не можеш обрати, в яку церкву ходити, у яку школу, бо вона там одна. Так само і лікар один.

Громада має подбати, щоб лікар був той, який їй подобається. І це у їхній владі. Плюсом є те, що лікарі у селі найшвидше отримають плюси від реформи, бо отримають всіх людей у свій список. На відміну від Києва, де буде конкуренція за пацієнтів.

Вибір лікарів і приватна медицина
Чи можна вибрати лікаря у приватній клініці?
Павло Ковтонюк: Можна, якщо тільки ви бачите на приватній клініці позначку, що тут обирають лікаря. Це означає, що приватна клініка збирається працювати з державою по програмі фінансування. Із липня укладе договір з НСЗУ і буде отримувати кошти за кожного пацієнта з бюджету.

"Лікаря треба обрати всім": МОЗ відповідає на питанняЄ перші ластівки, приватні клініки, які зацікавлені у цьому процесі. Вони обережні, вони дивляться, як піде. Я думаю, що підуть і інтерес з їхнього боку є.

Чи можна буде перейти від державної клініки до приватної?

Павло Ковтонюк: Якщо є договори з Національною службою здоров'я, ми не розрізняємо, державна чи приватна, і ви між ним вільно переходите.

У МОЗ наголошували, що лікарі, які матимуть максимум пацієнтів зможуть отримувати від 740 тисяч грн. Але ж у цю суму мають входити витратні матеріали, деякі аналізи і оренда приміщення, якщо це потрібно. Яку частину з цього врешті може отримати лікар?

Павло Ковтонюк: Це залежить від того, як вони (медзаклади) господарюють. Одні можуть бути неефективними - великими іншими видатками - і на зарплатню лікарям залишається мало. Інші - навпаки, працюють ефективно. Суть реформи - це дати автономію медзакладам. Коли ми, як держава не визначатимемо, стільки відсотків має йти на витратні матеріали, а скільки - лікарям. Це стимулюватиме заклади. По статистиці, фонд оплати праці на первинній допомозі може складати 70-80%. Рішення ухвалюватиме головлікар.

Головлікарям треба стати менеджерами, складати план доходів і видатків. Це нормально, будь-який керівник підприємства повинен мати такі навички.

Коли лікар працює в поліклініці, то оренда кабінету має вираховуватись з цієї суми грошей?

Лікар сідає і рахує, що вигідніше: орендувати кабінет у поліклініці, відкривати приватний кабінет, чи працювати на ставці. І вирішує, що вигідніше йому. Це називається конкуренція і ринок робочої сили, якої у нас немає, який має з'явитися.

Я хочу, щоб конкурували за лікаря. Щоб поліклініка не думала, що лікар - це прикріплені раби, які не можуть нікуди піти. У лікарів є альтернатива. Пацієнт ходить за лікарем. Таким чином трошки почнуть дбати про лікарів. Наша мета - дати лікарю вибір. Він може бути і приватним підприємцем, і працювати на зарплаті.









Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
comments powered by HyperComments