dle бесплатно

В даному розділі публікуються матеріали, які були підготовлені в рамках  проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цих матеріалів є виключною відповідальністю Громадського центру євроінтеграції та розвитку українсько-польських зв’язків "Від Варти до Бугу" (проект "Вінницький радіо-офіс реформ"), який є автором матеріалу, і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

На технологічному ланцюгу виробництва харчових продуктів цілком уникнути відхилень не можливо


Гість радіопередачі "Європейські реформи: зворотній зв'язок"- Тетяна Самко, директор управління якості харчової безпеки підприємства ТОВ «Агро-продукт», доцент кафедри туризму готельно-ресторанної справи Вінницького торгівельно-економічного інституту 


Тема інтерв’ю: Реформування системи захисту прав споживачів у Вінницькій області з урахуванням засадничих принципів ЄС. Безпека харчових продуктів. 
 





Повна версія радіопередачі: 



У нас сьогодні в гостях Тетяна Самко, директор управління якості харчової безпеки підприємства ТОВ «Агро–продукт», доцент кафедри туризму готельно-ресторанної справи Вінницького торгівельно-економічного інституту.

 

І будемо ми говорити про безпеку харчових продуктів. Будь-яка проблема споживача харчових продуктів закінчується проблемами його здоров’я. В Україні останнім часом були виявлені випадки недотримання санітарних норм. Сьогодні замість якісної харчової продукції ми можемо придбати фальсифіковану продукцію, сурогати та продукти, що містять шкідливі домішки.


22 липня 2014 року Президент підписав Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Цей закон часто називають євроінтеграційним, оскільки він побудований на принципах та вимогах до безпечності харчових продуктів, які діють в Євросоюзі. На сьогодні європейська система безпечності харчових продуктів визнана однією з найкращих в світі, а європейський споживач є найбільш захищеним.



- Тетяно Василівно, відповідно до нового законодавства хто сьогодні здійснює контроль за безпечністю харчових продуктів в Україні?

– Що можна сказати за безпечність харчових продуктів, які є важливим питанням на сьогоднішній день і є нерозривно пов’язаних зі здоров’ям нашого суспільства, в усіх країнах світу. Сьогодні ми говоримо з Вами за євроінтеграційні наміри України. Про процес гармонізації українського законодавства з нормами та правами європейського союзу. Це є один із рушійних стимулів до запровадження системи ХАСП на сьогоднішній день, у нашій державі. Так згідно з регламентом європейського союзу 852 з 1 січня 2006 року, ХАСП на підприємствах є обов’язковим для європейських виробників харчової продукції, та кормів. І аналогічна вимога стосується наших підприємств. Українські підприємства, виробники м’яса, м’ясопродуктів для отримання міжнародних ветеринарних сертифікатів, є їхньою перед умовою для експорту мінімально дієва система ХАСП. Що це таке ХАСП? Пояснює законодавство України, але воно не вимагає сертифікації систем. І будь-яка ініціатива з боку підприємства, говорить про те, що рішення приймає саме підприємство і сам виробник. На сьогоднішній день контроль за безпечністю харчових продуктів веде державна служба з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів - Держспоживслужба. Рішення про створення цієї служби було прийняте 3 роки тому. У вересні 2014 року. Але фактично служба почала працювати у квітні 2016 року. Завдяки з’єднанню і рішенню про утворення цього органу, було в єдине ціле злито: держветфітослужба, державна інспекція з питань прав споживачів та державна санітарно-епідеміологічна служба.



– У Вінниці триває робота по державній реєстрації операторів ринку, навіщо така реєстрація відбувається. І чи передбачені покарання, штрафні санкції операторам ринкам харчових продуктів за роботу без державної реєстрації?

– Згідно наказу 42 від 06.02.2017 року підприємства всі харчової галузі включені до державної реєстрації, і згідно плану перевірок і оформлення актів перевірок, проходить державна реєстрація. Але не тільки у Вінниці, вона проходить по усій Україні. Сьогодні харчову безпеку було впроваджено якщо взяти статистику по Україні, приблизно на 360 підприємствах. 860 ще повинні впровадити систему в 2018. До 20 вересня 2017 року ХАСП освоїли лише невеликі виробники продукції тваринного походження. А наступного року це стосуватиметься і решти. І великі і малі підприємства і майже всіх операторів харчового ринку. Тому що виробникам вигідніше розробляти саму систему, вигідніше впроваджувати її. Оскільки штрафи які накладають на юридичних осіб, а це до 75 мінімальних заробітних плат. А для фізичних осіб це від 3 до 15 мінімальних зарплат. І як покарання може бути припинення самих потужностей підприємства.



– З новим підходом контролюватися буде весь ланцюг виробництва харчового продукту. Чи не виникатиме корупційна складова, і у чому перевага такого виду контролю?

– Корупційна складова на підприємствах харчової галузі може бути з різних сторін. Якщо ми говоримо за підхід у системі управління якості ХАСП, то в ХАСПІ контролюються усі процеси технологічного ланцюга і описується у плані ХАСП, і прописується вся система самого підприємства. Прописуються стандарти згідно яких підприємство виготовляє продукти.


Але на сьогоднішній день наше законодавство говорить не тільки про наші державні ДСТУ, але ми говоримо про ТУ і технічні інструкції. Які регулює сам виробник. Він може виготовляти менш якісну продукцію згідно ТУ. Проте коли споживач приходить до магазину, і намагається прочитати маркування про склад продукту, то важко йому і це не завжди вдається. Тому, що йде фальсифікація у маркуванні. Тому для безпечності продуктів важливо не тільки формальна наявність стандартів, а і дотримання їх виконання. В Україні сотні тисяч виробників, кількість аудиторів Держспоживслужби не можуть охопити на 100 процентів перевірку підприємств, як планується на сьогоднішній день. Тому важливе питання можна включитися в план перевірок, ті підприємства які заплановані, а деякі ні. І це питання якраз і є корупційною складовою.



– Хто і як здійснюватиме контроль за дотриманням гігієнічних вимог?

– Контроль за дотриманням гігієнічних вимог здійснюватиме Держспоживслужба. Оскільки повноваження Державної санітарно епідеміологічної служби входять ці питання. Згідно нового закону, за номенклатурою 2042 про державний контроль за дотримання законодавств в харчових продуктах. Цей закон набуває чинності з 1 квітня 2018 року і він передбачає довгострокові плани державного контролю. Тобто перевірки які плануються проводитися 1 раз на квартал. Згідно планів які плануються в європейському союзі.



– Як всім операторам ринку харчових продуктів необхідно підготуватися до роботи у весняно літній період, щоб не піддавати загрозі здоров’ю споживачів?

– На сьогоднішній день робота у весняно-літній період підприємств харчової галузі це – робота гарячого часу. Це важливий чинник репутації підприємства. Тому, щоб не піддавати загрозі здоров’я споживачів потрібно включати усі важелі харчової безпеки. А важелі тут це санітарія та гігієна підприємства. Це пропускний режим, це навчання персоналу, це гігієна рук і перш за все технологічні режими.



– ХАСП. У чому перевага цієї системи контролю, для кого існує необхідність у впровадженні ХАСП?

– Якщо говорити за систему управління якості ХАСП, у всьому світі постійно зростає кількість харчових отруєнь, алергічних реакцій на продукти харчування. Випадки фальсифікації продукції. Тому, вимоги до продуктів споживання, перевірка якості харчових продуктів недостатня. Тому ця перевірка не гарантує повну захищеність від усіх можливих відхилень. У зв’язку з цим безпечність харчових продуктів, а саме ХАСП входить на перший план. Тому, що зв'язок між безпечністю і якістю залишається тісним. Впровадження цієї нової системи управління безпечністю, якості продукції у сучасній харчовій промисловості це – актуальне вирішення нового комплексного підходу до питань безпечності та якості продуктів харчування, на нашому споживчому українському ринку.



– А у чому її перевага перед іншими системами контролю?

– Системи контролю є різні. Є різні впровадженні стандарти. Але система ХАСП контролює усі абсолютно технологічні схеми. Крім того система ХАСП задіє не тільки тих працівників які контролюють його. Менеджерів систем управління, директорів головних інженерів, вище керівництво. Але вони охоплюють кожного працівника підприємства. Якщо підприємство розуміє, що перший крок, який він вступив по території підприємства це вже впровадження і це вже сама система. Правильно переодіти одяг, правильно вдіти халат, правильно зняти обручки. Це якраз і стосується перших і останніх кроків. Тобто кожна людина повинна розуміти, що крок назад потрібно розпочинати з самого себе.



– В які терміни оператори ринку харчових продуктів запровадять на своїх підприємствах системи контролю за безпечністю харчової продукції ХАСП?

– Харчова галузь вона відрізняється від інших виробництв. У зв’язку з тим, що на технологічному ланцюгу цілком уникнути харчових відхилень не можливо. Тому цьому може перешкоджати дуже багато факторів це – мінливість сировини, сезонність заготівлі, якість переробки оснащення підприємств, впровадження програм сільського господарства, застосування людського фактору. Це завжди є фактори ненадійності. І при впроваджені ХАСП виникає багато проблем. Це відсутність коштів, це відсутність зобов’язань з боку керівництва, недостатня підготовка і недостатній недолік коштів. Не розуміння самих принципів впровадження ХАСП. Недоліків процедур і оцінки ризиків. Тому впровадження системи викликає багато додаткових матеріальних втрат, що показує сам аудит. Чи зовнішній чи внутрішній. Тому запланована перевірка організацій, що проводиться в інтервали часу для встановлення, не відповідає сама система управління запланованим цілям і політикам. І тому споживач не завжди розуміє недоліки і корегувальні дії підприємства. І тому, щоб впровадити систему управління, правильно її впровадити, потрібно досить багато часу, в залежності від самого підприємства і його бачення себе на ринку.

– Затверджено виключний перелік питань які інспектор при перевірці може задати на виробництві. То ж, що потрібно про це знати споживачам та представникам бізнесу?

– Працівники бізнесу повинні розуміти, що перш за все включається система ХАСП, і аудит буде бачити чи є дієвою система. Система можемо її впровадити, прописати процедури, цілі, настанови самого підприємства. Але цілі заводу, цілі підприємства повинні показувати, що вони є дієвими, що вони допомагають самому підприємству. І керівник або вище керівництво воно повинно зрозуміти, що поки він вкладає кошти, але вони йому вернуться сторицею.Адже імідж підприємства твоя торгова марка, твоє лице підприємства, твої якість а це лице – буде говорити і споживачеві ,і самому директору і самому колективу. І тоді гарно буде йти на роботу, коли ти розумієш, що від твого кроку буде залежати результат розвитку підприємства.



– На вашу думку, вінницькі харчові підприємства готові до впровадження нових європейських правил контролю за безпечністю харчових продуктів? Якщо ні, то скільки часу для цього потрібно?

– Це питання не зовсім коректне, тому що багато наших вінницьких підприємств ідуть швидше цього впровадження. Підприємства молочної галузі, у них вже впровадженні системи управління якістю. Тому терміни впровадження це питання не часу, це питання інвестора та вищого керівництва. Як він бажає бачити своє підприємство на ринку. Це питання цілей рівня безпеки господарств. Тому, що багато на сьогоднішній день сировини, яку ми отримуємо, якість по рівню безпеки сумна або нульова. І я вважаю, що наступний рік для підприємств для нашої Вінниччини, Вінниччина покаже відчутний прогрес в управління якості. Тому, що належно організований контроль буде сприяти захисту бізнесу, захисту відповідальних виробників від недбайливих. Виробники які сумлінно виконують принципи ХАСП, усі вимоги харчового законодавства, ланцюга кроку назад, можуть гарантувати якість продукту, і транспортуванні, зберіганні, перероблянні і в реалізації продукції харчовому ланцюзі. А в кінці кінців, якість - це обличчя самого підприємства.


На сьогоднішній день підприємства нашої харчової галузі вони поставленні у дуже жорсткі режими праці. Тому, що коли ми говоримо з вами за регламентування европейського союзу, то усього на всього якщо взяти статистику, по Україні всього 5 відсотків регламентів ЄС у нас впровадженні. Нам залишилось 95 процентів. І працівникам підприємств приходиться працювати у такому жорсткому режимі. Тому що відміняється, наприклад, відмінений такий документ, як МБТ 5861 це – медико-біологічні норми, які були прописані майже усі показники. Це і фізико-хімічні, прописана мікробіологія, це були прописані пестициди, нітрати, радіонукліди. Тобто ті норми до яких зверталися працівники по тому чи іншому продукту. Ми ж знаємо 26 квітня, ми Вінниччина не залишилась у стороні теж від Чорнобильської зони. І у нас є дуже багато продукції яка містить і цезій, і стронцій тобто ті радіонукліди, від яких хворіють наші люди. І на сьогоднішній день не прописано у нас документ який би нормував би показники безпечності по мікробіології, чи показники безпеки по солям важких металів, по нітратах. Якщо взяти Європейський союз, то в Європі по солям важких металів визначаються 19 показників, а у нас всього 6. Тому ми можемо говорити, що харчова безпека це дуже складний процес. І коли підприємство впроваджує систему управління, коли над нею працюють працівники заводу, уми. І я вважаю, що це ті люди які можуть вести вперед. Якщо не я то хто ж? І ці менеджери системи управління якості, вони прописують будь який ланцюг. Прописують безпечність, від якої буде залежати і робота самого працівника і якість продукції. Тому що коли прописуємо якісне посвідчення, чи сертифікат ми беремо на себе відповідальність, розуміючи, що від нас буде залежати той споживач, здоров’я того споживача, який прийде сьогодні купити наш продукт.

Система управління якістю ХАСП, вона прописана була давно, хоча ми можемо звернутися. Коли ми говоримо реформування, ми говоримо за ту систему, яка була у нас впроваджена. У нас було КАПЕ у 1980 – 1985 роках. І підприємства харчової галузі мали контрольні пункти, мали технохімконтроль. Який слідкував за тими показниками, які повинні були контролювати, і які повинні добавляти. Тому що підприємство сьогодні саме розуміє, що якщо комусь потрібна безпека сировини - мікробіологія. Другим потрібні більш фізико-хімічні показники. Тому що вони виготовляють другий спектр продукції. Третє підприємство більше звертає увагу на кислотність, наприклад, молока. Чи звертає увагу, наприклад, яку сировину здають. Це буде населення, чи це будуть господарства. Тобто проблем у харчовій галузі у нас дуже багато. І хто вміє правильно ставити ці питання, він обов’язково знайде правильну відповідь. І правильна відповідь у впроваджені цієї системи управління якістю, але не на папері, її впровадити і іти з нею. Так, щоденно вставати і іти з системою управління.





Ця публікація була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Вінницького радіо-офісу реформ (Громадського центру євроінтеграції та розвитку українсько-польських зв’язків "Від Варти до Бугу"), який є автором матеріалу, і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.









Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter