Про роботу Гайсинської станції екстреної медичної допомоги слухачам хвилі Lada розповіла Надія Сандрачук
16-04-2018, 21:21. Автор новини: trkpk
У 2017 році в Україні офіційно запустили реформу систему охорони здоров’я, яку розраховано на три роки.
Розпочали з так званої первинної ланки, до якої відносяться сімейні лікарі, терапевти і педіатри. Крім того, перший етап стосуватиметься й екстреної медичної допомоги, або, як її звикли називати – «швидкої».
У 2012 році Верховна Рада прийняла «Закон про екстрену медичну допомогу», згідно з яким в областях були створено єдині центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
У рамках реорганізації системи на Вінниччині міська станція «швидкої допомоги» в Ладижині у 2017 році перейшла від міської ради у віданні Вінницької ОДА. З лютого цього року Ладижинська станція вже не функціонує як окрема юридична особа, а підпорядковується Гайсинській станції екстреної медичної допомоги, яка є окремим структурним підрозділом обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
Головна лікарка Гайсинської станції екстреної медичної допомоги Надія Сандрачук розповіла, що в області функціонує 30 відділень екстреної медичної допомоги, які входять до восьми станцій. Ті, в свою чергу, підпорядковані Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Вінниці. Зокрема, Ладижинське відділення разом із Немирівським і Теплицьким входять до складу Гайсинської станції. Наразі тут працюють 12 бригад лікарів. Усі виклики за номером «103» зараз надходять до єдиного колцентру у Вінниці, диспетчер якого фіксує виклик та направляє до відповідної бригади екстреної медичної допомоги.
«На сьогодні всі виклики чи звернення надходять до Вінницької централізованої диспетчерської служби. Там обробляються і передаються на планшет відповідній бригаді екстреної медичної допомоги, на відділення станції. Лікарі – фельдшері бригад всю інформацію про пацієнта – скарги, огляд, діагнози, лікування - заносять до планшету та передають в центр екстреної медичної допомоги по закінченню виїзду», - пояснює Надія Сандрачук, головна лікарка Гайсинської станції екстреної медичної допомоги.
У процесі реформування колишньої «швидкої допомоги» відбулося також розділення на екстрену і невідкладну первинну допомогу. За словами авторів реформи ці зміни мають привести українську систему до західних стандартів. Тепер працівники екстреної служби зможуть розділяти виклики для приїзду бригади екстреної допомоги, і такі, де вистачить і приїзду сімейного лікаря, терапевта чи педіатра. Тобто, медики невідкладної допомоги виїжджають при підвищенні температури, головному болю, і запамороченні, при загостренні хронічних захворювань у пацієнтів. Це, по суті, консультація лікаря на дому.
Медики цієї допомоги не виїжджають на екстрені випадки – ДТП, пожежі, або інші ситуації, де є загроза для життя людини.
Екстрена допомога надається, коли людину потрібно врятувати. Це означає, що підвищена температура тіла у дитини – не причина викликати екстрену допомогу. Краще відразу звертатися до дільничного педіатра або терапевта. До таких пацієнтів приїде і проконсультує лікар, але не екстреної, а невідкладної допомоги. Та коли приймальне відділення лікарні не працює, - вночі чи у вихідні, - тоді усі виклики бере на себе служба екстреної допомоги. Тобто, діти з високою температурою, дорослі з високим артеріальним тиском і станами, які не загрожують життю саме зараз, не залишаться без медичної допомоги.
«Якщо таке трапляється не в робочі дні, - тоді виклики ідуть на нашу бригаду екстреної медичної допомоги. Але вони можуть бути обслужені протягом години з моменту звернення. Тобто, відстрочені. Спочатку екстрені , потім – неекстрені», - зазначає Надія Сандрачук.
В екстрених випадках «швидка допомога» повинна приїхати протягом 10 хвилин. До віддалених сіл – протягом 20 хвилин. Неекстрені виклики обслуговують протягом години. Такі правила Міністерство охорони здоровя ввело ще у 2012 році.
Крім того, пані Надія Сандрачук, звернула увагу на те, як потрібно діяти при гострому коронарному синдромі у пацієнтів , більш відомому, як інфаркт міокарда. Зараз всі бригади екстреної медичної допомоги мають можливість на місці зробити кардіограму пацієнту і по телеметрії передати результат до Вінниці. Там вже консультант дає рекомендації - чи потрібна хворому негайна госпіталізація.
«У нас є можливість проконсультуватися з кардіологом Вінницького кардіологічного центру . Ми по нашій телеметрічній системі передаємо кардіограму , яка читається консультантом, відразу надаються рекомендації, як діяти з таким пацієнтом, і якщо це в перші години - до трьох годин, - ми можем такого пацієнта транспортувати до кардіологічного центру, де надається сучасне лікування, і проводиться безкоштовне стентування, для того, щоб відкрити коронарну артерію», - говорить лікар.
Тож Надія Сандрачук радить пацієнтам дослухатися до рекомендацій лікарів, і не відмовлятися від госпіталізації, адже мова йде про здоров’я і життя.
Повернутись назад