Про роботу Гайсинської станції екстреної медичної допомоги слухачам хвилі Lada розповіла Надія Сандрачук

Розпочали  з так званої  первинної  ланки, до якої відносяться  сімейні  лікарі, терапевти і педіатри. Крім того, перший  етап  стосуватиметься  й екстреної   медичної  допомоги, або, як  її звикли називати – «швидкої». 

У 2012  році Верховна  Рада  прийняла  «Закон про екстрену  медичну  допомогу», згідно з яким в областях  були  створено єдині центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. 

У рамках  реорганізації  системи на Вінниччині міська  станція  «швидкої  допомоги» в Ладижині у 2017  році  перейшла  від  міської  ради  у  віданні Вінницької  ОДА.  З лютого  цього року  Ладижинська  станція  вже не функціонує як окрема  юридична особа,  а підпорядковується  Гайсинській  станції екстреної медичної допомоги, яка є окремим структурним підрозділом обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.  

Головна лікарка Гайсинської  станції екстреної  медичної  допомоги  Надія  Сандрачук  розповіла, що  в області  функціонує 30 відділень екстреної медичної допомоги, які входять до восьми станцій. Ті, в свою чергу, підпорядковані Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Вінниці.  Зокрема, Ладижинське  відділення разом із  Немирівським і Теплицьким  входять до складу Гайсинської  станції.  Наразі  тут працюють 12 бригад лікарів. Усі виклики за  номером  «103» зараз  надходять  до єдиного колцентру у  Вінниці, диспетчер  якого  фіксує  виклик  та  направляє до  відповідної  бригади екстреної медичної  допомоги. 

«На  сьогодні  всі  виклики чи  звернення  надходять  до  Вінницької  централізованої  диспетчерської  служби. Там обробляються  і  передаються  на  планшет  відповідній  бригаді  екстреної  медичної  допомоги, на відділення  станції. Лікарі – фельдшері  бригад  всю інформацію про пацієнта – скарги, огляд, діагнози, лікування  - заносять  до планшету  та  передають  в центр екстреної  медичної  допомоги по закінченню  виїзду», - пояснює Надія Сандрачук, головна  лікарка  Гайсинської  станції екстреної  медичної  допомоги.

  

У процесі реформування колишньої «швидкої  допомоги» відбулося також розділення на екстрену і невідкладну  первинну  допомогу. За словами авторів реформи ці зміни мають привести українську систему до західних стандартів. Тепер  працівники екстреної служби зможуть розділяти виклики для  приїзду бригади екстреної допомоги, і такі,  де вистачить і приїзду  сімейного лікаря, терапевта чи педіатра. Тобто, медики невідкладної допомоги виїжджають при підвищенні температури, головному болю, і запамороченні, при  загостренні  хронічних  захворювань  у пацієнтів.  Це, по суті,   консультація  лікаря  на дому. 

Медики цієї допомоги не виїжджають на екстрені  випадки – ДТП, пожежі, або інші  ситуації,  де  є загроза  для  життя  людини.  

Екстрена  допомога  надається,  коли людину  потрібно врятувати. Це означає, що підвищена температура  тіла  у дитини – не причина  викликати  екстрену  допомогу.  Краще  відразу  звертатися  до дільничного  педіатра  або  терапевта.  До таких пацієнтів  приїде  і проконсультує лікар, але не екстреної,  а невідкладної  допомоги.  Та коли приймальне  відділення  лікарні не працює, -  вночі  чи  у вихідні, -  тоді  усі  виклики  бере  на себе служба  екстреної допомоги. Тобто, діти з високою  температурою,  дорослі  з високим артеріальним тиском  і станами, які  не  загрожують  життю саме  зараз,  не залишаться  без  медичної  допомоги.

«Якщо таке  трапляється  не в робочі дні, - тоді  виклики  ідуть  на нашу  бригаду  екстреної  медичної  допомоги.  Але  вони можуть бути обслужені  протягом години  з моменту  звернення. Тобто,  відстрочені. Спочатку екстрені , потім – неекстрені», - зазначає  Надія  Сандрачук. 

В екстрених випадках «швидка  допомога»   повинна  приїхати  протягом 10 хвилин. До віддалених сіл – протягом 20  хвилин.   Неекстрені  виклики обслуговують протягом години.  Такі правила  Міністерство  охорони  здоровя  ввело ще у 2012  році.

 

Крім того, пані Надія Сандрачук, звернула  увагу на  те, як потрібно   діяти при гострому  коронарному  синдромі  у  пацієнтів , більш відомому,  як  інфаркт  міокарда.  Зараз  всі  бригади екстреної  медичної  допомоги   мають  можливість  на  місці  зробити кардіограму  пацієнту  і по телеметрії  передати  результат до Вінниці. Там вже  консультант  дає  рекомендації  - чи  потрібна  хворому  негайна  госпіталізація.  

«У  нас  є  можливість  проконсультуватися  з  кардіологом  Вінницького кардіологічного   центру .  Ми по нашій  телеметрічній  системі  передаємо  кардіограму ,  яка читається  консультантом, відразу  надаються   рекомендації, як діяти  з  таким  пацієнтом, і  якщо це  в перші  години  - до трьох  годин,   - ми можем такого пацієнта  транспортувати  до кардіологічного  центру, де надається  сучасне  лікування, і  проводиться  безкоштовне   стентування,  для того,  щоб  відкрити  коронарну  артерію», -  говорить лікар.

Тож Надія Сандрачук  радить пацієнтам дослухатися до рекомендацій лікарів, і не відмовлятися від госпіталізації, адже мова  йде про здоров’я і життя.