Хто розпаював землю і має на своїх паях кургани, ризикують потрапити під заборону подальшого використання такої землі для сільськогосподарських робіт

- В нашій області досить багато  пам’яток культурної спадщини, різних видів археології, історії, монументального мистецтва, архітектури досить прекрасні є зразки - більше чотирьох з половиною тисяч пам’яток різних видів є на території області.

- Ну, в місті Вінниці у нас пам’ятки національного значення це насамперед комплекс двох монастирів - єзуїтського і домініканського, який місцеві жителі знають під назвою Комплекс Мури, навіть вулицю так назвали. Це найстаріші будівлі у місті. І ще до пам’яток національного значення у Вінниці відноситься садиба у П’яничанах, це пам’ятка архітектури. А пам’ятки історії - це музей-садиба Пирогова і усипальниця та садиба Михайла Коцюбинського. Це те, що стосується пам’яток національного значення. І, безумовно, ще пам’ятка монументального мистецтва, це пам’ятник Пирогову на вулиці Пирогова. 

Щодо інших міст... Ладижин, не зважаючи, що це надзвичайно старовинне місто, однак пам’яток там практично не збереглося. Там є залишки давньоруського городища, самі давні укріплення Ладижина не збереглися. Є на приватних городах тільки сліди від валів, інколи провалюються якісь підземні ходи. Однак пам’яток, на жаль, у Ладижині, як таких немає.

А в Тульчині, безумовно, один з найвеличніших палаців в області і не тільки, це - палац Потоцького, їх там два, старий і новий. Більшість знають старий, він - на усіх листівках, у всіх на устах і фестиваль Операфест на території цього палацу проводиться. У нього досить складна і нелегка доля, однак це один із перших палаців такого стилю в колишній Російській імперії. За його прикладом будувалися потім по всій імперії подібні споруди. Тобто це така визначна пам’ятка.

Гайсин, хоч і зберіг в деякій мірі, таку більш рядову історичну забудову, але також там якихось таких значних пам’яток національного значення немає. Але досить цікава історична забудова кінця ХІХ - початку ХХ століття.

Могилів-Подільський - місто, що зберегло найбільше пам’яток після міста Вінниці. Там - найбільша кількість пам’яток архітектури, збереглося кілька старовинних храмів, і, знову ж таки, історична забудова ХІХ століття, сильно понівечена сучасними перебудовами, переплануваннями, досить проблематичне місто в тому, що декілька пам’яток вже у наш час, в 90-ті роки, на початку 2000-х було знищено. На жаль, ця практика збереглась і до нині. У 2017 році власник повністю зруйнував пам’ятку архітектури, там була пам’ятка - будинок культури заводу. Власником вона була викуплена, і не зважаючи на оформлені всі документи, охоронний договір, він  її зніс повністю.

- Так, там відкрита кримінальна справа, за це передбачена кримінальна відповідальність... Є звернення в поліцію. Поки що від поліції не маємо даних, яка доля цієї кримінальної справи...

- Кримінальний кодекс - у відкритому доступі... Незнання закону не звільняє від відповідальності. І укладався ж охоронний договір, де все прописано, в тому числі і відповідальність. В цьому випадку не можна сказати, що людина не була повідомлена. Або він не читав, що підписував, може української мови не розуміє...

- В Гайсинському районі цього року проводились розкопки кургану, який вже досліджувався у 70-х роках минулого століття. Але він був, з невідомих причин,  не до кінця досліджений. Там мало бути будівництво якогось цукрового цеху. Але з якоїсь причини будівництво відмінили, але курган був розкопаний тільки частково. І цього року археологічна експедиція його досліджувала, виявили багато цікавих знахідок. Буде звіт, то побачимо, що там... Поки що звіт іще не надійшов. Але ось ця проблема дійсно існує, тому що приватизація земельних ділянок, розпаювання, почалося іще у 90-х роках, коли не було ще відповідного закону України про охорону культурної спадщини, а старий закон Української РСР він взагалі не передбачав такого поняття, як приватна власність на землю. І тому виник такий юридичний вакум в цьому питанні, коли пам’ятки археології розпайовували, приватизовували і досить велика їх частина дійсно сьогодні знаходиться в приватній власності. А закон уже був прийнятий у 2000-му році, а відповідні зміни до земельного кодексу внесли тільки у 2004 році. Ось десь до 2004 року ішла активна приватизація, в тому числі і пам’яток архіології. Хтось може цьому радий, бо більшість земельних ділянок змогли "нарізати", у деяких районах люди на паї і по чотири гектари отримували. По різному було, і сьогодні вони із цього мають якийсь зиск. Однак у законі чітко прописано, що пам’ятки археології є державною власністю, або викуповуються у державну власність. Тобто, потім у людей, коли, якщо зараз знімиться мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, багато пам’яток археології знаходяться на таких землях, у людей виникнуть проблеми щодо вільного продажу ділянок.  Відповідно до цього закону, держава буде зобов’язана у них ці ділянки викуповувати. Зрозуміло, що викуповувати не будуть за якимись аукціонними цінами, а будуть ціни фіксовані, і будуть проблеми. 

І зрозуміло, що велика проблема в тому, що земельні організації, які займались розпаюванням, не звертали уваги на кургани чи древні поселення. І це справді велика проблема, бо якщо поселення, це пам’ятки археології, які не мають явних наземних ознак, а всі знаходяться під землею, то їх обмежене сільськогосподарське використання іще дозволяється: неглибока оранка, дискування, сінокосіння тощо. А якщо це насипи курганів, чи насипи валів, їх використання категорично заборонено, тому що це є споруда і будь-яка оранка споруду руйнує. Її використання це фактична руйнація пам’ятки. Ось це - найбільша проблема. І ті, хто розпаювали землю і мають на своїх паях кургани, ми сьогодні проводимо роботу спільно із поліцією, з прокуратурою щодо виявлення таких фактів і щодо заборони їх подальшого використання для сільськогосподарських робіт.

- Це - південні райони Вінниччини. Там більше курганів...

- Так, Україна досить активно бере участь у програмі ЄС "Креативна Європа" і проводиться досить багато семінарів, конференцій, семінарів, навчань... Що стосується культурної спадщини у цій програмі... "Креативна Європа" більше орієнтована на розвиток туризму, на розвиток суспільства, його культурної сфери...

- Свої подавали проекти на конкурс, однак даних щодо претендентів із Вінниччини, у мене немає. Але зразок такий, найближче до цієї програми,хоч і не отримала гроші міжнародні - це Операфест Тульчин. Це найяскравіший приклад реалізації таких програм. Програма "Креативна Європа" не передбачає конкретно проведення якихось реставраційних робіт чи вивчення пам’яток культурної спадщини. Вона націлена на залучення пам’яток, як ілюстрації, майданчика, залучення людей до розвитку туризму... Пам’ятки культурної спадщини працюють, як тло для туристів, своєрідним культурним майданчиком... Але в програми інша мета, це розвиток нематеріальної культурної спадщини. Це відтворення  давніх звичаїв, традиційних ремесел, побуту...

Деякі європейські підходи "Креативної Європи" інколи навіть не дуже подобаються. Мають вузьку аудиторію. Є приклад, коли розмалювали стародавній європейський замок... Зробили з метою привернути до нього увагу, але інколи ці методи привернення уваги є не зовсім адекватні. Але це - креативно. Справа в тому, що у Європі у нас нематеріальна культурна спадщина і нерухома культурна спадщина, розділяються. Різні міністрерства і управління. А в Європі - ні, там це разом. Культурна спадщина це все: і рухомі предмети, що в музеї зберігаються, так і нематеріальна - пісні, танці, етнографічні звичаї, кухня, мистецтво, все це відноситься до культурної спадщини. І тому всі програми  європейські  націлені на увесь цей комплекс. Тобто, якщо йде мова про якісь європейські програми з розвитку культурної спадщини, то це буде обов’язково нерухома спадщина, і рухома, і нематеріальна. Сьогодні якраз у Вінниці проходить семінар по нематеріальній культурній спадщині, який організувало Міністерство культури.

- Є спеціальний сайт. Там маса порад, все розписано. Як повавати документи, контакти, все є: допоможуть, розкажуть. 

Щодо використання пам’яток у таких креативних індустріях... Вже багато років вінницький художник Нікітюк проводить на Скіфських валах (Немирівське городище) кожен рік проводить фестивалі ленд-арту - це один із видів привернення уваги до наших пам’яток...

- Є арт-простір, який створений досить давно, на жаль він чомусь не отримав великої популярності - уздовж колишнього єзуїтського монастиря, там була створена великий майданчик для художників, де б вони могли виставляти свої роботи. На жаль, чомусь вона не отримала популярності. там тільки виставляють  майстри сувенірні вироби для туристів, які ідуть помилуватись фонтаном Рошен. А художники цей простір чомусь ігнорують. Там все зроблено, освітлення... Безкоштовно можна виставляти свої картини... То ж, якщо нас зараз чують художники Вінниччини, повідомляємо, що безкоштовний арт-простір чекає на Вас і ваші роботи у Вінниці на площі Шевченка. Вулиця Соборна, 19.

- Є державна програма, яка називається "Впроваждення електронного обліку і презентацій об’єктів культурної спадщини та та культурних цінностей 2017-2020 рр". Ця програма передбачає створення електронних реєстрів, як для рухомих пам’яток, тобто для музейних предметів, музейного державного фонду, так і для нерухомих пам’яток - археології, архітектури та всіх інших. Зрозуміло, що все це проблеми, які не можливо однією програмою і швидко зробити. В 2017 році була роззроблена програма для електоронного реєстру рухомих культурних цінностей. А в 2018 році така програма розробляється для нерухомих пам’яток. 

Що вона дасть? Якщо ми сьогодні маємо Державний реєстр, були такі переліки пам’яток історії і культури, які створювались відповідно до закону Української РСР про охорону пам’яток. Поняття реєстру не було, воно було введено тільки із новим Законом у 2000-му році. І з того часу цей реєстр починає наповнюватись. Сьогодні він іде там... Досить було багато об’єктивних і суб’єктивних причин, чому він так важко йде... Одна із таких причин, що необхідно виготовити величезну масу паперових документів, це - паспорт пам’ятки, акти технічного стану. Все це досить багато, складно і дорого. І тому на сьогодні по Україні із 130 тисяч пам’яток тільки 9 занесені до Державного реєстру.

- Так, за 18 років це - мізер. Тому виникла така ідея застосувати всесвітній досвід - створення електронного реєстру. Нині Україна переходить на електронний документообіг і багато реєстрів, і той самий реєстр нерухомості, і землі - вже електронні. Вже не видають папірець з водяними знаками і печаткою, а заходиш і береш витяг з електронного реєстру. Це ж саме ми хочемо зробити із реєстрами пам’яток. Причому там є подвійна мета: не тільки реєстрація тих пам’яток, які є в тих переліках, вони безумовно є пам’ятками і будуть занесені в реєстр. Але іпропозиції  щодо нових об’єктів, які не відомі, але достойні занесення. Цей електронний реєстр, коли запрацює, дасть можливість будь-якій людині, запропонувати будь-який об’єкт, приміром, сільська старовинна церква, чи могила відомої людини... Тобто людина зможе зайти до реєстру і перевірити спочатку, чи є цей об’єкт у реєстрі. А якщо немає, вона може подати свою пропозицію, фотографію цього об’єкта, вказати координати і запропонувати цей об’єкт до занесення в електоронний реєстр. І водночас моніторинг цих об’єктів дозволить проводити не тільки органам культурної спадщини, але і пересічним громадянам, активістам, краєзнавцям... Якщо побачать, що пам’ятка руйнується чи занедбана, можуть сфотографувати і надіслати повідомлення. 

- Так, найперша в Україні. Міністерство культури запропонувало бути нам пілотною областю у запровадженні цього електоронного реєстру із  нас відбувся семінар-практикум з цього питання... Має бути підписаний Меморандум між Міністерством культури і Вінницькою ОДА щодо запровадження оцього електронного реєстру. 

- І в області і в районах. До цієї дати традиційно присвячуємо виставки. Цього року - була присвячена дерев’яній архітектурі, археологічним пам’яткам... Різні види виставок. В Європі до цього дня відкривають безкоштовний доступ до пам’яток, до яких у звичайні дні немає доступу. У нас таких немає, якщо це не якісь  музеї у приватних квартирах... Але також краєзнавчі музеї беруть участь у популяризації пам’яток архітектури...