Полтавська область експортувала с/г продукції на 600 млн дол., що займає третину всього експорту

- Ми з боку митниці, як сервісна служба стараємось покращувати і вдосконалювати свою роботу. Я представляю управління і адміністрування митних платежів, де безпосередньо здійснюється робота із видачі сертифікатів переміщення "Євро-1" на виконання Угоди між Україною та Європейським співтовариством. З 1 січня 2016 року і за іншими угодам - зараз нова тема, "Пан-Євромед", про що Україна підписала угоду і проходять узгодження протоколів з європейськими країнами. Це покращить клімат та інвестиційну привабливість в Україні і просування наших товарів на ринку Європи.

Зазначені зауваження до України, мабуть, мають місце, якщо суб'єкти звертаються. У нас же на митниці щомісяця проводяться збори, наради із представниками суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, з митними брокерами і декларантами, для вирішення і покращення всіх питань, які виникають при здійсненні митного оформлення.

Що хочеться сказати, порівнюючи 2017-й рік, 2018-й?  У нас є свої критерії оцінювання Міністерством і Державною фіскальною службою нашої роботи: і то є скорочення часу митного оформлення. Якщо раніше у нас експорт оформлювався 1,5 години, в минулому році - 1 год. 7 хв, то в цьому році даний показник становить в районі 50 хвилин. Це - імпорт. А експорт: нормативне оформлення 30 хв. Тобто, я не можу сказати, що з боку митниці тут були якісь зволікання чи нарікання.

Із 1 серпня 2016 року запрацював модуль "Єдине вікно". Впроваджується спрощення митних процедур і скорочення митного оформлення. Це - електронна система обміну даними, яка дозволяє різним службам контролю та митниці в автоматичному режимі обмінюватись інформацією про вантаж, який проходить через кордон та про результати його державного контролю.

Обов'язкове застосування в порядку інформаційного обміну за принципом "Єдиного вікна" стало з 1 лютого 2018 року. Ми вважаємо це поставило у єдині умови і бізнес, і забезпечило проведення державного контролю не на папері, а насправді. І надає змогу оцінити роботу всіх залучених в процесі державних органів, і митниці в частині часу виконання митних формальностей.

Хочу зазначити, що з 1 лютого у нас проведення державних видів контролю становить 100 відсотків у "Єдиному вікні". В січні цього року цей показник був 82 відсотки. Є деякі спрощення у проходженні експортного контролю, зокрема хочу сказати про піддони. Якщо є маркування на піддонах, то інспектор митниці на догляді, побачивши це маркування, не залучає контролюючі органи. Тобто, цей контроль спрощено. Будемо надіятись, що і надалі буде покращення і спрощення в цьому форматі.

Що хочеться сказати про роботу Полтавської області і Полтавської митниці, у нас експорт переважає над імпортом. 60 відсотків декларацій у нас оформлюється в режимі експорту, 40 відсотків - у режимі імпорту. Іще кілька років тому все було з точністю до навпаки.

Ми видаємо сертифікати з переміщення форми "Євро-1", які дають можливість преференційного оформлення товарів у країнах Євросоюзу. Кількість цих сертифікатів з кожним роком збільшується. Після підписання Угоди Протокол працює, складностей з боку митниці немає. Всі, хто звертаються, нарікань не мають. Зараз оформлення іде не три робочі дні, а вісім годин, - і це також покращення і спрощення, як для бізнесу, так і для кінцевого споживача як в Україні так і за кордоном.

- Вітаю, колеги. Основне питання нашої дискусії - підписання Угоди про Асоціацію України та ЄС. Добре це чи погано, як український бізнес оцінює. Я вам так скажу з досвіду роботи: дійсно це позитивно, що ми отримали досить великий ринок збуту продукції, досить ефективний ринок. Він - енергійний, він такий, що постійно змінюється. Він дасть можливість нашим підприємствам працювати і модернізуватись і стати справді європейськими. Але це буде не скоро, не найближчі 5 чи навіть 10 років.

Якщо переглянути структуру нашого експорту, то фактично це структура ресурсна, тобто це - зерно, соняшникова олія, інші культури. І якщо проглянути цю структуру, то збільшення нашого експорту на ринки ЄС відбулося. Але зазначені культури все ж таки більше експортуються в Африку, Іран, Ірак та інші країни. А на Європу вони постачаються не в таких великих кількостях. Так, експорт зростає, але зростає не на Європу. І це - факт.

Якщо розглянути на конкретних прикладах, приміром, візьмемо ринок м'яса. За минулі два роки, 2016-2017 і трохи 2018 роки. Що відбулось в Україні? Валютне регулювання, банки, кредитна політика... все погано, - це зрозуміло. Але в принципі курс валют залишався більш-менш стабільним, 2-3 відсотки це не таке велике коливання, яке б могло суттєво впливати на ціноутворення. Дещо зріс енергоресурс, але в принципі ціни на культури, які використовуються у відгодівлі худоби, суттєво не зростали, принаймні у гривні. А за останній період часу ціна на м'ясо в Україні суттєво збільшилась. Це - факт. Тобто, ми мали на кінець 2016 року ціну свинини на ринку 55-60 гривень за кілограм, яловичина 60-65 гривень, курятина - 45 грн, нині ж ціни ви знаєте. А долар не зріс. То ж це не дуже позитивний фактор, який ми отримали після підписання Угоди про Асоціацію. І якщо взяти реалізацію м'ясних продуктів, то дійсно, курятина, яка має короткий термін виробництва - 45 діб, вона на Європу пішла. На неї отримані сертифікації і квоти. Курятини поставляється більше, за встановлені квоти.

Коли взяти також мед, то в цьому році квота на поставку меду на увесь рік до Європейського Союзу була використана уже 15 січня. Ось такі квоти, ми маємо розуміти, що квотування, яке існує, воно у великій мірі нас обмежує. І це нормально. Кожна країна, в тому числі і в рамках ЄС має якось себе захищати. На сьогодні, якщо ми ще в середині минулого року експортували свинину, навіть у треті країни, то сьогодні ми її не експортуємо, бо наша свинина дорожча, аніж голландська чи з інших країни.

То ж, що я хочу сказати, є як позитивні напрямки, так і негативні. І для цього держава має регулювати ці усі аспекти. Насамперед, це кредитна політика, вона - дієвий ресурс, якого дуже не вистачає нашим виробникам.

Щодо митниці, я б сказав, що питання не стоїть, її робота покращується. Наша торгово-промислова палата працює в тісному контакті з митницею. Ми також видаємо сертифікати походження продукції, присвоюємо торговельну марку, штрих-коди і т.п. Це робиться оперативно і достатньо якісно. І ми спостерігаємо збільшення обсягу експорту. Але все ж таки, поки що це, на жаль, не Європа. Але майбутнє у цього, безумовно є, ми дійсно у це віримо.

- Питання європейської інтеграції це глобальне питання для нашої держави, і воно - багатопланове. Стосується воно практично кожного громадянина. Ми б хотіли, щоб це розуміння було у всіх громадян, щоб усі розуміли, що той наш вибір, який був здійснений на користь Європи, має бути реалізований важкою працею. Він - довготривалий. І вихід на європейські ринки, і зближення нас із громадянами Європи, це процес тривалий, він вимагає підготовки, зусиль і сумління.

Хочу зупинитись на деяких аспектах аграрного ринку. В цілому хочу зазначити, що і продукція тваринництва, і рослинництва, і перероблення усіх видів продукції аграрної сфери, вона знаходить нішу в Європі. Квоти, які  дають, нас не задовільняють. Вони є обмежуючими для аграрних виробників. І, звичайно, переважна частина тих, хто має виходи на європейський ринок та на інші ринки, намагаються реалізовувати продукцію із доданою вартістю. Це означає, що на тому ринку, куди ми йдемо, повинен бути готовий продукт до вживання.

Сировинний ринок, який зараз домінує, не є тим, на який ми маємо орієнтуватись. Продукція така, як зерно, борошно, яке буде експортуватись в цьому році, це половинчаста міра для експорту. Все ж таки повинен бути готовий продукт.

Хочу сказати, що у нас переробна галузь має більші успіхи, вона експортує ту продукцію, яку уже виготовила. Можна вважати, що олія - це вже готовий продукт. Є інші види продукції. Якщо ми сою, пшеницю чи кукурудзу експортуємо, то з кукурудзи виробляється ду-уже великий сегмент продукції. І з інших видів продукції також. Це і промислові товари, і харчові. Тобто є великий спектр для наших аграріїв, і переробників, і інших категорій виробників, які б могли відправляти за кордон продукцію з великою доданою вартістю.