dle бесплатно

В даному розділі публікуються матеріали, які були підготовлені в рамках  проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цих матеріалів є виключною відповідальністю Громадського центру євроінтеграції та розвитку українсько-польських зв’язків "Від Варти до Бугу" (проект "Вінницький радіо-офіс реформ"), який є автором матеріалу, і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

В Угоді про Асоціацію немає часових обмежень щодо адаптації українського законодавства в аграрній сфері


29 березня 2018 року, у м. Полтава пройшла конференція «Європейські реформи в українському АПК», яку провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій разом з Європейською правдою в рамках Проекту «Просування реформ у регіони», який фінансується ЄС. Метою конференції було обговорити те, як вплинула Угода про Асоціацію на агропромисловий комплекс України та Полтавщини.

Відео панельної дискусії на тему: "Угода про асоціацію між Україною та ЄС у сфері сільського господарства" - друга частина.
Учасники панельної дискусії:

•Юрій Бузько, представник департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської ОДА

• Тарас Висоцький, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу

• Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації



• 
Юрій Бузько, представник департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської ОДА:
- На сьогодні головний документ, яким керуємось, це "Експортна стратегія України", це - дорожня карта, яка була затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів. На сьогодні отримали план із реалізації зазначеної угоди. Він - дуже об'ємний, в тому числі багато питань по лінії АПК - стандарти та низка інших питань.

То ж, що ми маємо на сьогодні в зовнішній торгівлі? Оборот - 3 мільярди доларів США. Обсяг експорту - 1,87 млрд. дол., імпорт - 1,16 млрд дол. У порівнянні з минулим роком зростання обсягів експорту склало 30 відсотків, зростання імпорту на 34 відсотки. Маємо позитивне сальдо 700 мільйонів доларів.

За минулий рік маємо 143 країни-партнери, з якими область проводила зовнішньоекономічну діяльність. У рейтингу України Полтавщина посідає шосте місце.

Обсяг регіонального експорту до країн Європейського Союзу у порівнянні з минулим роком зріс у 1,5 раза - майже мільярд дев'ятсот мільйонів. Ми співпрацюємо із 8-ми країнами ЄС. Країни Європейського Союзу у загальній структурі експорту займають майже половину, решта - це країни Азії і Африки, країни СНД... До речі, Росія займає 5,5 відсотків.

На сьогодні Австрія - основний торгівельний партнер, за минулий рік +62 відсотки збільшення. Німеччина плюс 15%. Далі ідуть Угорщина і Чехія...

У загальному обсяги експорту, не тільки до країни Євросоюзу, маємо наступні цифри: Туреччина - 7,4%, Китай - 6,5%, Японія, 5,5%, а також - Корея та Єгипет. На країни Азії і Африки припадає 36,5% усього торгівельного експорту області.

За підсумками року, по регіональному рейтингу DOING BUSINESS, область займає 6-те місце. За минулий рік зросла кількість суб'єктів малого і середнього бізнесу, які здійснювали експорт до Європейського Союзу. На сьогодні їх 20, тобто двадцять малих і середніх підприємств з Полтавської області співпрацюють з країнами ЄС.

Серед товарних груп, які ми експортуємо, це харчові продукти, продукція борошномельної промисловості, зернові культури, какао-боби (шоколад), цукор і вироби з цукру, жири та олії. Усе це ми експортуємо на ринки Європейського Союзу. За минулий рік 100 підприємств області експортували свою продукцію до країн Європейського Союзу. З них 80% це великі підприємства, і 20 % - малі і середні.

•Тарас Висоцький, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу про виконання Угоди про Асоціацію:
- В цілому, дійсно, треба пам'ятати, що наші виробники-експортери могли використовувати досягнення Угоди про Асоціацію ще із 2014 року, але повноцінно ця Угода запрацювала лише з вересня 2017 року, після повноцінної ратифікації. І, виходить, що три роки можна було користуватися справжніми перевагами в торгівлі, а зобов'язання, які на нас покладала Угода про Асоціацію, ми згадали про них лише з вересня 2017-го, коли вже зобов'язання потрібно було точно виконувати і не можна було відтерміновувати.

Як результат, вперше, 25 жовтня 2017-го було іще раз затверджено План дій Уряду, уже оновлений, враховуючи вступ у дію Угоди про Асоціацію. І є такий своєрідний плюс українців: ми любимо дочекатись до останнього, а тоді в останній момент все робимо швидко. То ж саме тоді ми почали активно виконувати Угоду.

Дійсно, враховуючи цей короткий термін, можна сказати, що наздоганяти цілі вдається досить швидко. Минулого року, з точки зору аграрного сектору було прийнято два основоположних документи - "Про контроль" та "Про корми". Якщо "Про корми" передбачає вступ в дію за три роки, то "Про контроль", це якраз  сертифікації, перевірки, вони запроваджена і цим документом, і прийнятим два роки тому Законом "Про харчову безпеку". І там дійсно, з нашої точки зору, немає чого боятися, тому що підприємство, в якого все чітко прописано, яке відповідає усім нормам, воно завжди є транспарентним, готовим до перевірки і може тільки поскаржитись на суб'єктивізм інспектора... Але такому підприємству в принципі немає чого боятись.

Отже, три великі законопроекти вже прийняті за попередній період, фактично із 2014 року. І враховуючи амбітні плани і те, що потрібно швидко наздоганяти, на цей рік потрібно прийняти фактично іще 8 законів. Тому бізнесу потрібно готуватись, що увага з боку контролюючих органів і від партнерів буде тільки зростати по мірі імплементації і більшої гармонізації законодавства.

Фактично 2018-й і 2019-ті роки в плані дорожньої карти, підписаної між Урядом та Парламентом, стоять такі два блоки законопроектів. Один - про захист прав споживачів, фактично він про маркування та інформування. В ньому все має бути виправлене, коли за міфічними "технічними умовами" споживачу не до кінця зрозумілий склад продукту. Ці законопроекти і європейська практика зобов'язує писати транспарентно, фактично вказуючи сир це чи сирний продукт. То ж цей блок законопроектів стоїть на першому місці, саме про захист прав споживачів, і це очевидна перевага Угоди про Асоціацію, що вона допомагає не тільки бізнесу, а допомагає кожному із нас. Фактично, не може бути дублювання правил: для експорту потрібен захист прав споживачів, але він буде діяти і для внутрішнього ринку та дасть відповідно кращий захист.

Будуть також законопроекти "Про приватну ветеринарну медицину", "Про ідентифікацію тварин", що актуально із держпідтримкою. У парі йдуть також законопроекти "Про органічну продукцію" та "Про ГМО", контроль за генетично модифікованими організмами...

Щодо інституційної допомоги експортерам, скажу, що у Міністерстві аграрної політики було презентовано експортну стратегію. Вона три місяці обговорювалась в експертному середовищі. Вона тепер буде активно обговорюватись з регіональними представництвами. Суть цієї Стратегії, створити інструменти допомоги кожному експортеру, в ній передбачені чіткі принципи, передбачений Інститут аграрних аташе, який може бути агентом і помічником наших експортерів у різних країнах. У цій Стратегії передбачена більш активна промоція бренду "Made in Ukraine", активна участь у виставках, активна допомога з точки зору організації Днів України в інших країнах та загальне просування продукції.

Я б рекомендував всім, хто безпосередньо експортує, ознайомитись із доступною інформацією на сайті Міністерства аграрної політики, де є ніша, яка цікава для вас, і включитися завчасно, оскільки Експортна Стратегія передбачає в тому числі відкриття ринків з точки зору доступу.

Ми пам'ятаємо, що харчовій продукції, і в цілому в аграрній, для того, щоб експортувати продукцію, бізнесу не достатньо просто виробляти якісну продукцію. Для цього потрібні узгодження на рівні країни. І для того, аби ваша продукція була в першочерговому списку узгоджень з різними частинами світу, потрібно звернутись в Міністерство. Приміром, яловичина експортується, а баранина - ні, в тому числі і через відсутність дозволу.

Якщо ми в цілому подивимось на результати Угоди про Асоціацію і зони вільної торгівлі, то ЗВТ легко оцінювати, бо вона діє три роки, з 2014 року. Очікування, як показало опитування стосовно позитиву в майбутньому, відповідає результатам. Якщо ми подивимось просто на 2017-й рік, то при тому, що експорт продукції з України в цілому в ЄС зріс на 30 відсотків, аграрний блок зріс на 38%. Звісно, що в абсолютних значеннях є великий потенціал для росту, але сама динаміка, як на мене, непогана. Якщо такою ж  вона залишатиметься і надалі, то матимемо втричі більший показник через п'ять років.

При цьому вона чітко корелює з об'ємом і потенціалом росту міжнародного ринку. За оцінками Експортної Стратегії, протягом наступних п'яти років, експорт і взагалі торгівля агропродовольчою продукцією у світі зросте на 37 мільярдів доларів. Україна експортує на 18 мільярдів. З них третина іде в Європейський Союз. Це є нова ніша, ніким не зайнята. Це - не конкуренція з іншими виробниками. Це - зростання ринку, якщо ми будемо першими, то зможемо його зайняти.

Стосовно квот: є щорічне зростання, є додаткові квоти. Але самі квоти, я б не концентрувався на них так сильно, бо вони не є якоюсь панацеєю. Якщо ми подивимося на долю товарів, які потрапляють під квотування, з точки зору експорту в ЄС, то це всього лише 12 відсотків. Звичайно, економічно це важливо, це - перший крок. Але дійсно, 12% це не є суттєвою часткою. Тут в принципі важлива повна інтеграція в Угоду про Асоціацію, запровадження інших стандартів, фактичний доступ до ринків, в тому числі доступ до інших ринків.

Також потрібно зафіксувати думку про ціни на м'ясо, які були тут оприлюднені. Дійсно, експорт у Європейський Союз впливає на ціну на українському внутрішньому ринку, але якщо ми подивимось на ціну субпродуктів того ж м'яса птиці, то експорт до ЄС становить всього 15% від експорту в цілому. Ми повинні чітко зафіксувати, що Україна вступивши у СОТ, підписавши Угоду про Асоціацію з ЄС, має стати міжнародно інтегрованою. І наш ринок дуже ліберально відкритий. Потрібно бути готовим до того, що міжнародна ціна буде формувати внутрішню ціну. І для підтримки споживача, державі потрібно застосовувати інші інструменти, але над ціну глобально втримати ми не зможемо. І втому числі штучними методами. І це, з нашої точки зору, добре, бо сприяє підвищенню ефективності, конкуренції, а щодо незахищеного споживача - це питання соціальної політики держави.

• Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації про те, що робить бізнес з впровадження Угоди про Асоціацію:
- Якщо ми говоримо про 17-ту статтю Угоди про Асоціацію, яка стосується сільського господарства, то там є певна преференція стосовно інших секторів. У нас немає часових зобов'язань щодо гармонізації законодавства, виключно про сільське господарство. Якщо оцінити зроблене, за поточний рік ми брали на себе домашнє зобов'язання, певні законодавчі акти, покладені на органи державної влади. Ці "домашні завдання" виконанні на 33%. Це - оцінки віце-прем'єра із Європейської інтеграції. А все далі оцініть самі.

Стосовно самої Угоди. Вона, як і будь-яка угода, це - двосторонній документ, який фіксує якісь положення, переваги і вигоди сторін. З одного боку Україна підписала, з іншого боку ЄС. Не хочу деталізувати, в кого більше вигод. Але це - підписано. І там є такі формулювання, які інші країни не підписували. Приміром, на сьогодні ми не можемо застосовувати експортну субсидію. А інші країни, в рамках 4% - можуть. А ми підписали, що відмовляємося від цього інструмента. Є й ряд інших аспектів.

Щодо конкуренції, в тому числі і на європейському ринку. Якщо взяти результати 2017 року, Україна займає четверте місце по експорту аграрної і харчової продукції у Європейський Союз. І першою там дуже цікава компанія: перше місце - Бразилія, друге США, третє - Аргентина, четверте - Україна, а п'яте - Китай.

Експорт у ЄС з України аграрної продукції зріс на 34%, а імпорт зріс на 17,5%. Тобто ми вдвічі швидше нарощуємо експорт, ніж імпортуємо. Це нам дає переваги в платіжному балансі.

Щодо загальної оцінки Угоди про Асоціацію, я пам'ятаю дискусії щодо вступу України в СОТ. Нас застерігали, мовляв, сільське господарство - це перша галузь, яка розвалиться після підписання Угоди про зону вільної торгівлі (СОТ). А через півтора-два роки саме у сільському господарстві темпи зростання експорту після підписання були більші, ніж у двічі. А по окремих "лінійках" - втричі і більше. Жодна інша галузь такої динаміки не демонструвала. Тому те, що в нас є рамковий, концептуальний договір про Асоціацію із ЄС, це дуже добре. Він виконає свої функції: стимулюючі, дисциплінуючі, ми "причешемо" свої стандарти...

Сьогодні я відчуваю "в повітрі" таке питання. От, наявність Угоди про Асоціацію для різних груп в бізнесі, які функціонують в аграрному секторі... Чи однаково можуть її використовувати, чи ні? Ми за останніх шість місяців у Конфедерації проводили велике дослідження, щодо функціонування аграрних підприємств за критерієм розміру земельного банку. Ми "розбили" 8,5 тис. підприємств в Україні на 6 груп - які мають до ста гектарів, до тисячі і десять тисяч плюс гектарів, це підприємства, які ми називаємо агрохолдингами.... Яка ефективність цих груп підприємств? Як ефективно у них працює земля? Продуктивність праці? Думали, як вписувати ефективність цих підприємств у Експортну стратегію. Так от, стало зрозуміло, що не однаковий буде доступ різними підприємствами до можливостей реалізації тих умов, які прописані в Угоді про Асоціацію.




Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter