Офіційна сторінка ТРК "Подільські комунікації"
Офіційна сторінка ПП "Медіа Дністер"
У місті Ладижині продається будинок
«Справедливість, а не корупція»: чому тисячі людей протестують у Румунії На вулиці Бухареста вийшло понад 100 тисяч людей. Демонстрації відбувалися з минулого тижня й в інших містах країни. Румуни вийшли на антиурядові протести через «укорінену корупцію», низькі заробітні плати й спроби уряду послабити судову владу в країні. Акції проходять на тлі погодження в парламенті закону, який передбачає декриміналізацію «корупції на низькому рівні». У столиці протестувальників розігнала поліція: після того, як вони спробували прорвати кордон, правоохоронці застосували сльозогінний газ і водомети. Постраждало 450 людей.
Що відбувається в Румунії, чому протестувальники продовжують виходити на вулиці, чого вони вимагають і що робить влада — в матеріалі Громадського.
Протестувати для румунів стало звичною справою, пояснює громадський активіст і президент Forum Expert Сорін Іоніца. «Це вже як стиль життя», — каже він.
У 2017-му, незадовго після приходу до влади нового уряду, в Бухаресті відбулася наймасштабніша з часів падіння комунізму демонстрація. У лютому на вулиці столиці Румунії вийшло півмільйона людей. Вони виступали проти закону, який мав на меті декриміналізувати корупцію на низькому рівні. І хоча тоді пішов у відставку прем'єр-міністр, а уряд відтоді змінювався двічі, люди знову на вулицях.
«Ми намагаємося захистити те, що вже зроблено. І певною мірою ми цього досягнули. А в певною мірою — ні. Битва триває. Це боротьба з урядом, який має найгірші наміри», — каже Сорін.
Чому люди невдоволені
Відповідь проста — корупція. Відколи до влади прийшла «Соціал-Демократична партія» на чолі з Лівіу Драгня, Румунія опустилася на дві сходинки в рейтингу корумпованості країн Transparency International. Це один із найгірших показників серед країн Євросоюзу.
В Румунії існує орган, аналогічний українському НАБУ, — Національний антикорупційний директорат (DNA). Донедавна його очолювала Лаура Кевеші. За її керівництва, агенція спромоглася відкрити справи проти чиновників, міністрів, мерів — загалом торік 997 із них довели до суду. Але в липні під тиском влади Лаура Кевеші була змушена залишити посаду.
«Останні кроки уряду призвели до підриву незалежності правосуддя», — каже президентка Фундації громадянської освіти та академічного розвитку Ліліана Попеску. Вона, як і інші румунські активісти, постійно ходить на демонстрації.
Чинна влада намагається протистояти антикорупційній боротьбі і виступає за послаблення відповідальності для корупціонерів. Проект закону, запропонований і погоджений парламентом у липні, передбачає: якщо у справі йдеться про суму, меншу за 475 доларів, її виключать з кримінального кодексу. А прокурорам доведеться доводити, що обвинувачувані використовували владу у власних інтересах чи в інтересах близьких родичів. У 2017-му влада пропонувала відпустити засуджених за корупцію через переповнені в'язниці. До того ж, лідер керівної партії Лівіу Драгня має умовну судимість, що завадило стати прем'єр-міністром, однак не головою нижньої палати парламенту.
«Діаспорянський протест»
Минулого місяця на Facebook-сторінці «Європейська діаспора» з’явився допис із закликом до румунських вихідців об’єднатися й стати на захист своєї країни. За даними Євростату, у 2015-му Румунія була країною з найбільшою кількістю робочих мігрантів. Майже в кожного румуна є родич, що працює за кордоном.
Більшість діаспорян критикує керівну «Соціал-Демократичну партію», відому корупційними скандалами. Водночас партія сама налаштовує діаспору проти себе. Представники соціал-демократів назвали емігрантів «крадіями, бідняками та проститутками», пише Deutsche Welle. А міністерка з питань румунів за кордоном заявила, що ліпше знайти три роботи, ніж виїжджати з країни.
У серпні багато діаспорян приїжджають додому, щоб провести час з рідними. Вони також беруть участь у протестах. «Багато хто протестував з прапорами країн, у яких вони нині живуть: можна було побачити іспанські, італійські, бельгійські, навіть канадські стяги. Було смішно», — розповідає Сорін Іоніца.
За його словами, це був символічний крок, щоб показати — діаспорянам не байдужа їхня країна, що вони хочуть і будуть голосувати. А це небезпечно для «Соціал-Демократичної партії», яка піде на вибори через півтора року.  Фото: EPA-EFE/ROBERT GHEMENTУ серпні багато діаспорян приїжджають додому, щоб провести час з рідними. Вони також беруть участь у протестах. На фото —протестувальник з канадським прапором на третій день антиурядових протестів перед будівлею уряду, Бухарест, Румунія, 12 серпня 2018 року. 10 серпня 50 тисяч протестувальників вийшли на вулиці Бухареста. Під час сутичок з поліцією постраждало 450 учасників акції протесту та 30 поліцейських. Президент Румунії Клаус Йоганніс зазначив, що реакція поліції була «непропорційною», адже більшість демонстрантів не вдавалися до насильства. (Не)мирний протест
Зазвичай демонстрації відбуваються мирно: люди викрикують гасла, тримають плакати, а з 21 по 22 години вмикають ліхтарі на телефонах. Однак 10 серпня група протестувальників спробувала прорвати поліцейський кордон. Як пише The New York Times, у правоохоронців почали кидати пляшки й каміння. У відповідь силовики застосували сльозогінний газ і водомети. Загалом постраждало 450 людей.
«Це була диспропорційна реакція. Замість того, щоб взятися за конкретних хлопців, яких було дуже легко спіймати, вони почали розпилювати газ на всіх», — розповідає Сорін.
Серед постраждалих є 30 правоохоронців, одинадцятеро з яких доправили до шпиталю. Стало відомо, що вже затримали двох протестувальників, які побили жінку-поліцейського. Сорін припускає, що ті могли бути провокаторами:
«Вони з футбольного клубу. Найімовірніше, ніхто їх не привів, вони прийшли самі. Вони не мають зброї. Приходять сюди, аби тільки добре побитися з поліцією, як вони роблять на футбольних матчах».  Фото: EPA-EFE/ROBERT GHEMENTПротестувальниці під час антиурядового протесту, напис на плакаті — «Корупція — це все про нас». Поліцейський охороняє будівлю уряду, Бухарест, Румунія, 13 серпня 2018 року. Утім, генпрокуратура Румунії розпочала розслідування дій силовиків, до якого напередодні закликав президент Йоганніс Клаус.
«Справжня демократія передбачає право кожної людини на протест. Але насильство неприйнятне незалежно від політичного вибору. Я рішуче засуджую жорстоке втручання жандармерії, сильно непропорційне діям більшості людей на площі Перемоги», — написав він у Facebook.
Чому протести не припиняються?
У суботу та неділю люди знову вийшли на вулиці. Попри події в п'ятницю, на площі Перемоги зібралися тисячі учасників акції протесту.
«Я прийшов після того, як побачив, що трапилося в п'ятницю, — брутальні дії поліції проти мирних людей, — розповів The Guardian 64-річний Флоареа Тоадер. — Мої діти працюють в Іспанії та хочуть повернутися. Але нині це неможливо, бо політики зацікавлені тільки в собі й нічого не роблять для інших».  Зазвичай демонстрації відбуваються мирно: люди викрикують гасла, тримають плакати, а з 21 до 22 години вмикають ліхтарі на телефонах. На фото — протестувальники на третій день антиурядових протестів під будівлею уряду в Бухаресті, Румунія, 12 серпня 2018 року. Близько 2 тисяч емігрантів у столиці Румунії вимагали відставки уряду та позачергових виборів. Фото: EPA-EFE/ROBERT GHEMENTЗа словами Соріна, після 2017 року румуни і виграли, і програли. Адже на деякий час ситуація в країні справді змінилася, однак тепер знову заговорили про зміну законодавства щодо корупціонерів.
«У коаліції є таке собі радикально налаштоване ядро, яке виступає проти боротьби з корупцією. В уряді вони чи ні — це не має значення. Люди, які справді мають владу, ховаються за лаштунками. І вони керують шоу», — розповідає Сорін.
«Уряд не зацікавлений у тому, щоб припинити руйнування демократії. Дехто з керівної верхівки фігурував у кримінальних справах і перебуває під слідством. Саме тому люди на демонстрації кричать їм «крадії», — каже Ліліана.
Обидва переконані: щоб протести припинилися, потрібно відновити букву закону й припинити втручання виконавчої влади в правосуддя. Утім, ні Сорін, ні Ліліана не налаштовані надто оптимістично щодо найближчого майбутнього Румунії.
Джерело Громадське |
|
|