Томос про автокефалію: як це буде

Як сказав він в інтерв’ю телевізійному «5-му каналові», цей церковний указ отримає новий глава об’єднаної УПЦ.

За словами Філарета, предстоятеля єдиної української помісної церкви буде обрано на Об’єднавчому соборі. А це станеться, тільки-но Константинополь ухвалить рішення про надання Україні автокефалії.

«Глава Української церкви буде обраний на Соборі об’єднавчому, а Собор об’єднавчий буде складатися з архієреїв Київського патріархату – це 41 архієрей, 12 архієреїв Автокефальної церкви (УАПЦ – ред.), 10 архієреїв Московського патріархату», – прогнозує Філарет.

В інтерв’ю, частину якого телеканал оприлюднював раніше, глава УПЦ КП також нагадав, що саме Російська церква (точніше, навіть Московська – Росії тоді ще не було) свого часу відокремилася від Київської митрополії, що була канонічною територією Вселенського патріархату. Документи, які має Вселенський патріархат, розвінчують кремлівський міф, нібито Українська православна церква походить від Російської.

За його словами, насправді все навпаки, і саме Київ, із церковного погляду, є материнською церквою для Москви, а не навпаки. «Російська церква відокремилася від Київської митрополії, а Київська митрополія була у складі Константинопольського патріархату. Тобто виходить, що ми, Українська церква, є дочірньою церквою Константинопольського патріархату, а Російська церква є дочірньою церквою, дочкою, а не матір’ю, Української церкви», – сказав Філарет.

В Україні на цей час існує Українська православна церква, що є самоврядним підрозділом канонічно визнаної у православному світі Російської православної церкви, а також Українська православна церква Київського патріархату і Українська автокефальна православна церква, які наразі не мають канонічного визнання. Останнім часом Константинопольський патріархат, також відомий як Вселенський патріархат, активно готується надати томос (церковний указ) про канонічну автокефалію для єдиної помісної української православної церкви – яка ще має бути створена. У таку церкву, як вважають, мають об’єднатися нинішні УПЦ КП, УАПЦ і частина УПЦ (МП), що підтримує ідею незалежності української церкви від Москви, але чекає на канонічне затвердження такої незалежності. У православному світі, за традицією, саме Вселенський патріархат має виключне повноваження визнавати автокефалію нових помісних церков. Вселенський патріарх Варфоломій уже заявляв, що процес, який веде до визнання помісної української церкви, незворотній. Москва, а також підпорядкована їй верхівка УПЦ (МП), виступають різко проти і висловлюють свої претензії на Україну як на «свою канонічну територію». Вселенський патріархат днями оприлюднив добірку історичних документів, які мають заперечити ці претензії.

Сама Російська православна церква існувала як неканонічна протягом 141 року – після самочинного виходу з підпорядкування Вселенському патріархатові 1448 року, коли вона вигнала канонічно призначеного митрополита й поставила свого власного, й аж до 1589-го, коли Вселенський патріарх Єремія II був фактично примусом доведений до визнання канонічної автокефалії Російської церкви і створення Московського патріархату.

А в 1686 році Вселенський патріарх Діонісій IV і Собор архієреїв у Константинополі видали томос (грамоту) про передачу Київської митрополії, що була частиною Константинопольського патріархату, в підпорядкування Московському патріархатові. Це відбулося завдяки тискові, з одного боку, і щедрим дарам, з іншого, з боку Москви. Уже через кілька тижнів синод Вселенського патріархату за цей акт мздоїмства-«симонії» усунув Діонісія IV з патріаршого престолу, але рішення щодо Київської митрополії не скасував.

Відтоді у Вселенському патріархаті вже не раз говорили про порушення канонічного порядку під час подій 1686 року, але так само не скасовували рішення про перепідпорядкування Київської митрополії. Останнім часом у Константинопольському патріархаті звертають увагу, що тоді йшлося в першу чергу про перепідпорядкування адміністративне, але зі збереженням Київської митрополії у складі канонічної території Вселенського патріархату. Той факт, що Київська митрополія фактично опинилася у складі Російської церкви, в Константинополі днями розцінили так: «Московський патріархат порушив правила патріаршого й синодального акта Вселенського патріархату 1686 року, і ці порушення Вселенський патріархат через важкі умови, в яких він діяв, був вимушений терпіти і мовчати, але ніколи не забув і не простив».