Четвер, 16 травня - Всесвітній день вишиванки

Датою урочистості було обрано третій четвер травня, тобто будній день. Це підкреслює, що вишиванка може бути звичайним повсякденним елементом гардероба, а не лише святковим одягом.

   1. Техніка хрестиком стала популярною лише у XIX ст. До 1860 року популярними в Україні були низинка, верхоплут, козлик та інші види швів. Цікаво, але хрестик прийшов до українських вишивальниць із Європи. Популярністю та зацікавленістю вишивальниць різного віку техніка вишивки завдячує компанії "Товарищество Брокар і Ко”, заснованій підприємцем Генрі Брокар. Цікавий факт: парфумоване мило, яке було одним із найбюджетніших товарів парфумерно-косметичних магазинів компанії, загортали у схеми-орнаменти вишивки хрестиком. Таке пакування, як і сам товар, було дуже популярним серед населення.

   2. Українські вишивальниці мають власне професійне свято. Цікавий факт про вишиванку стосується дня 17 грудня, коли відзначається свято Варвари. Саме з цього дня дівчата розпочинали вечорниці, де разом вишивали. Тому якщо маєте в родині вишивальницю, то порадуйте її набором для вишивки або цікавою вишитою сорочкою саме перед новорічно-різдвяними святами. Якраз 17 грудня — ідеальна для цього нагода.

   3. Вишиванка не була повсякденним одягом українців. Список цікавих фактів був би не повним, якби ми не згадали, що українці ніколи не носили вишиванок на щодень. У час, коли не було сучасних пральних засобів, пральних машин, а на створення однієї сорочки витрачалися місяці, дуже не практично було щодня красуватися у вишитій сорочці. Цікавим фактом є те, що сорочки для буднів так і називалися "буденками”. Вони зовсім нічим не прикрашалися.

   4. Нитки для вишиванок у техніці "білим по білому” готувались три роки. Неймовірно цікавим є факт, що підготовку до вишивки рукодільниці Полтавщини, звідки походить унікальна техніка "білим по білому”, розпочинали за 3 роки до початку створення візерунку. І виткати полотно було найпростішим завданням. Головним, цікавим  і найдовготривалішим процесом ставало вибілювання ниток. Хімічних відбілювачів на кшталт сучасного хлору чи "Ванішу” не існувало. А хотілося ж отримати сліпучу білизну морозного візерунка. Тоді полтавські вишивальниці придумали цікаву річ: розстилати нитки на березі річок у найбільшу спеку. Так 4 стихії (вода-сонце-повітря-земля) заряджали нитки. Та й з практичної точки зору річка добре відбивала сонячні промені й пряжа природно вигорала до білосніжного відтінку.

   5. Дівчата навчались вишивати з 5 років. Цікавий факт, що юна рукодільниця уже у 5 років уміла тримати голку з ниткою, оздоблювати одяг найпростішими швами.

   6. День Вишиванки відзначають у 60 країнах. Цікаво, але виявляється флешмоби у вишиванках та марші популярні не лише в Україні, але і в 60 країнах, де присутня українська діаспора.

   7. Колір ниток для вишивки закріплювали тістом. Цікавий факт: до появи штучних анілінових барвників вишивальниці використовували виключно природні фарби у вигляді відварів, настоянок із трав, кори, квітів, соку плодів. Наприклад, усі відтінки жовтого отримували із пшеничної соломи. Цікаво, що аби тон був золотим, ці нитки запікали у житньому тісті. Термічна обробка у поєднанні з опарою закваски фіксували відтінок на віки.

   8. Цікавий факт — про українську вишиванку писав журнал Vogue у 2015 р. Тоді українським орнаментам була присвячена ціла стаття. Цікаво, що сам вишитий одяг був названий трендом 2016 року. Зараз українські мотиви, візерунки систематично використовують у своїх колекціях імениті дизайнери.

   9. Вишиванки мали розподіл за кольором. Чорні вишиванки одягалися виключно чоловіками. Цікаво: сині вишиті сорочки були у гардеробі жінок, які не хотіли чи не могли народжувати, або маленьких дівчаток до 12 років.

   10. Вишиванка зображена на двадцятигривневій купюрі. А точніше Іван Франко у вишитій сорочці. ЦІкаво: письменник першим серед інтелігенції пропагував вишитий одяг у поєднанні з класичними піджаками, камізельками, тренчами.

16 травня – Всесвітній день обізнаності про доступність. Це важливе свято, яке щороку припадає на третій травневий четвер. Воно було започатковано американським розробником Джо Девоном 2011 року і має на меті залучення усіх фахівців у сфері інформаційних технологій до спільного пошуку рішень, які б забезпечували доступ до цифрової продукції для користувачів з обмеженими можливостями.

День носіння фіолетового на знак миру. Його жартівливість полягає в тому, що свято націлене продемонструвати прибульцям, які дивляться на нас із космосу чи спустились на Землю, що людство – не ворог. Тому долучайтеся до святкування, одягнувши увесь фіолетовий одяг та аксесуари, які ви маєте у власному гардеробі!

16 травня святкують День біографів. Це свято є вшануванням професії біографів, які присвячують своє життя дослідженню та опису життєвих шляхів видатних особистостей. Дата була обрана на честь зустрічі Семюела Джонсона, відомого лексикографа, поета та критика, з письменником Джеймсом Босуеллом 1763 року. Ця зустріч стала початком дружби, яка призвела до створення Босуеллом знаменитої біографії Джонсона.

Міжнародний день світла. Це наукове свято було започатковано ЮНЕСКО 2017 року. Дата обрана на честь першої успішної роботи лазера 1960 року фізика та інженера Теодора Маймана.

 Міжнародний день мирного співіснування. Це свято було започатковано Генеральною Асамблеєю ООН 8 грудня 2017 року з метою постійної мобілізації зусиль міжнародного співтовариства на заохочення миру, терпимості, єднання, взаєморозуміння і солідарності людей Землі.

1920 — Жанну д'Арк канонізовано римською католицькою церквою.

1929 — У США відбулася перша церемонія вручення «Оскарів».

1966 — У Китаї оголошений початок «культурної революції».

1975 — Японка Табеї Дзюнко стала першою жінкою, яка скорила Еверест.

2004 — українська співачка Руслана Лижичко здобуває перемогу в пісенному конкурсі «Євробачення» 2004

2008 — Україна стала 152-им членом Світової організації торгівлі.

1627 — Віллем ван Алст, голландський художник, майстер натюрмортів.

1718 — Марія Ґаетана Аньєзі, італійський математик та філософ.

1763 — Луї Ніколя Воклен, французький хімік та аптекар, відомий відкриттям хрому та берилію.

1817 — Микола Костомаров, український історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч.

1831 — Девід Едвард Г'юз, валлійський і американський фізик і винахідник.

1856 — Микола Колцуняк, український етнограф і фольклорист..

1917 — Джордж Гейнз, американський актор — зіграв Еріка Ласарда в «Поліцейській академії».

1929 — Адрієнн Річ, американська поетеса, письменниця та феміністка.

1936 — Микола Грох, український художник, графік, ілюстратор.

1966 — Джанет Джексон, американська співачка.

1987 — Олег Псюк, український репер, засновник і фронтмен гурту «Kalush».

1987 — Іван Павлишин, військовослужбовець Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Повний кавалер ордена «За мужність», Герой України (посмертно).