23 вересня, понеділок: згадуємо Перемогу під Пилявцями і вітаємо Олега Шупляка
23-09-2024, 01:51. Автор новини: redactor
23 вересня відзначають День освітніх технологій - день, коли ми визнаємо і цінуємо вплив технологій на освіту. Від перших слайд-проекторів до сучасної ери онлайн-навчання і квантових обчислень, технології зробили революцію в тому, як ми викладаємо і вчимося.
Також сьогодні - День боротьби з незавершенням дітьми середньої школи. У 2008 році подію вперше у світі організувала французька Асоціація студентського фонду міста (AFEV) разом з партнерами. У наш час все більша кількість учнів отримує дипломи, проте проблема ще залишається актуальною.День боротьби з незавершенням дітьми середньої школи (Day of School Failure Prevention) відзначають 23 вересня.
23 вересня в українському календарі:
День зеленої кави
23 вересня відзначають День зеленої кави (Giornata del Caffe Verde). Цю подію відзначають в Італії і вона не про необсмажені кавові зерна, а скоріше про екологічні та прородохоронні ініціативи виробників кави. Зокрема, спрямовані на підтримку навколишнього середовища та скорочення викидів вуглецю, сприяння відновленню лісів у Танзанії, одній з країн походження кави.
23 вересня відзначають День шашок, Міжнародний день мови жестів,
Європейський день грибів
Четверта субота вересня – день святкування Європейського дня грибів (або Європейського дня дії щодо грибів). Подію присвячено користі цих організмів для людини та природних екосистем.
23 вересня в українському календарі:
День міста Полтава. Саме в цей день в 1943 році місто звільнили від німецьких окупантів.
Прийнято вважати, що Полтава була заснована в 899 році. До цього на її території мешкали племена стародавніх скіфів та слов’янський племінний союз сіверян. Перша згадка назви міста у писемних джерелах датується 1173 роком. В Іпатіївському літописі йдеться про те, що князь Ігор Святославович розгромив половецькі війська та перетнув річку Ворсклу недалеко від Лтави. Саме так раніше називали сучасну Полтаву. Також зустрічалася назва «Олтава».
(Художник Артур Орльонов.) "Пилявці стали черговою перемогою українського війська після битви під Жовтими Водами і Корсунською битвою (обидві відбулися в травні 1648 року). Національно-визвольний рух мов полум’я охопив всю Україну. Поляки запропонували Хмельницькому перемовини, але вони ні до чого не призвели, кожен залишався при своєму. Тоді вирішили битися. Так як гетьмани були в неволі, то польське військо очолили старий князь Заславський, молодий Конецпольський та учений Остророг. Хмельницький одразу ж коротко, але влучно їх схарактеризував: "один перина, другий дитина, третій латина".
23 вересня 375 років тому українські війська під проводом Богдана Хмельницького у триденній битві під Пилявцями здобули тріумфальну перемогу над польською шляхтою.
(Художник Артур Орльонов.) "Пилявці стали черговою перемогою українського війська після битви під Жовтими Водами і Корсунською битвою (обидві відбулися в травні 1648 року). Національно-визвольний рух мов полум’я охопив всю Україну. Поляки запропонували Хмельницькому перемовини, але вони ні до чого не призвели, кожен залишався при своєму. Тоді вирішили битися. Так як гетьмани були в неволі, то польське військо очолили старий князь Заславський, молодий Конецпольський та учений Остророг. Хмельницький одразу ж коротко, але влучно їх схарактеризував: "один перина, другий дитина, третій латина". Спочатку поляки досить сильно вдарили по передових козацьких позиціях під Констянтиновом (нині Старокостянтинів), але невдовзі змушені були відступити, натомість повстанці здобули укріплені замки Межибіж і Бар. Головна ж битва відбулася під Пилявцями (тепер село Пилява Хмельницької області), на берегах річки Ікви. Польський обоз був надзвичайно великий і пишний – шляхта йшла на війну як на свято, з усяким непотрібним скарбом. До того ж у таборі не було ладу – гонорові шляхтичі не надто слухали трьох своїх воєначальників. Битва розпочалась 11 вересня і спочатку поляки начебто почали перемагати, але досить скоро 30-тисячне українське козацько-селянське військо за допомогою 4-тисячного загону кримських татар розгромило поляків.
Особливо відзначилися загони під керівництвом Максима Кривоноса та Івана Чорноти. У польських лавах почалася паніка. Першими кинулися тікати польські полководці. За ними пішла кіннота і ціле військо. Серед ночі, по страшному бездоріжжю (місця там болотисті) усі тікали, куди лише могли від козацької люті. Величезний польський табір з усім добром, а головне артилерією (майже 100 гармат), дісталися переможцям.
Після цієї перемоги українці зібрали раду. Одні, більш помірковані (переважно полковники), хотіли зупинитися на досягнутому, інші, передусім голота, селянство, яке відчуло у воєнних походах смак перемоги і наживи, вимагало бити поляків і далі. Прагнули йти далі й союзники українців – татари. Хмельницький мав ухвалювати якесь прийнятне рішення. Рушили на Львів. Кривоніс захопив Високий Замок, але нищити величне місто Хмельницький не захотів. Як пише тогочасний історик – "пожалував найпершого міста на Руси". Налякані міщани відкупилися, заплативши більше півмільйона злотих, а козаки рушили далі. У Варшаві тим часом обрали короля. Ним став Ян Казимир, якого визнав і Хмельницький. Встановилося коротке перемир’я, яке закінчилося вже влітку наступного, 1649 року.
Попереду були Зборов, Берестечко, переможна битва під Батогом… У жорстоких боях Україна під проводом Богдана Хмельницького виборювала власну державність.", - УКРІНФОРМ.
Кілька років тому, несподівано для митця, його картину надрукували в підручнику з інформатики для учнів 9-х класів. На прикладі файлу, саме у вигляді роботи Олега Шупляка "Берегиня", - школярів навчають аналізувати якість зображення та обсяг файлів у кожному з форматів.
23 вересня виповнюється 57 років чудовому українському художнику, педагогу, лавреату літературно-мистецьких премій імені Михайла Бойчука, імені братів Богдана та Левка Лепких, численних відзнак - Олегу Шупляку (facebook.com/olegshupliak/?locale=ru_RU).
"Його творчість настільки багатогранна, різнобарвна та різножанрова, що не варто й намагатися вписати її у рамки слів. Його картини ведуть у цілковито інший вимір, створюючи сплав із різних світів, змінюючи звичний порядок речей, дивують і шокують, притягують і заворожують, але найголовніше - змушують думати.", - Ольга Сагаль.
"Найцінніша для мене - виставка у бойових локаціях на передовій.", - сказав Олег Шупляк в інтерв'ю Валентині Самченко (Укрінформ). Митець бореться своїми засобами, роблячи свій внесок у нашу Перемогу.
"Найцінніша для мене - виставка у бойових локаціях на передовій.", - сказав Олег Шупляк в інтерв'ю Валентині Самченко (Укрінформ). Митець бореться своїми засобами, роблячи свій внесок у нашу Перемогу.Він народився на Тернопіллі. Закінчив архітектурний факультет Львівського політехнічного інституту. Олег Шупляк творить в різних ділянках живопису.
Широку популярність у світі здобула його серія "Двовзори" (авторська назва картин-ілюзій з подвійним змістом, зображення всередині зображень). Художник переконаний, що саме завдяки архітектурі, коли вчився бачити речі в різних площинах, розвинув у собі "подвійне мислення". Кожна його оптична ілюзія ціква по-своєму. На картини можна дивитися безкінечно, помічаючи при цьому щось нове.
У минулому році в іспанській столиці діяла персональна виставка Олега Шупляка "Обійняти неосяжне" у Centro Municipal De Las Artes Buero Vallejo (Мадрид, Alcorcón), де було представлено роботи різних періодів митця, в тому числі воєнна тематика.
Кілька років тому, несподівано для митця, його картину надрукували в підручнику з інформатики для учнів 9-х класів. На прикладі файлу, саме у вигляді роботи Олега Шупляка "Берегиня", - школярів навчають аналізувати якість зображення та обсяг файлів у кожному з форматів."Я пишу для того, щоб люди читали мої картини, і зашифровую в них речі, котрі не розкриваються з першого погляду. А глядач повинен включатися в роботу - не просто споглядати, а кожен день щось відкривати собі самому.", - Олег Шупляк.
За новим календарем 23 вересня іменинники Андрій, Іван, Інокентій, Микола, Петро, Ян, Іраїда, Раїса.
943-й день війни в УкраїніПовернутись назад