Громадські активісти Ладижина допомогли Бершадському центру одиноких громадян речамиАктивній життєвій позиції зрілі роки не завада.
Дві пенсіонерки з Ладижина навіть після інфаркту не збираються коритись віку, і досить вправно керують громадськими організаціями.
Лілія Рубан, яка очолює міську організацію Всеукраїнський союз "Жінки-трудівниці за майбутнє дітей України", і невгамовна Іванна Намєснікова - голова ГО "Служба спілкування між інвалідами України" спільно взялися допомагати будинкам-інтернатам.
Місяць тому вони оголосили благодійну акцію по збору речей та білизни для місцевого будинку-інтернату «Троянда», проте заклад відмовився від такої підтримки, адже радше потребує фінансів на ремонт, аніж одягу і простиней.
Та, як говориться, не пропадати ж добру. Вирішили шукати заклади, яким знадобляться і речі.
Переглядаючи довідники натрапили на Бершадський територіальний центр по обслуговуванню одиноких громадян, який має у селі Маньківка стаціонарне відділення для проживання одиноких громадян району.
За словами директора терцентру Івана Забіяки, цього року бюджет його установи урізали майже втричі, то ж вони раді будь-якій допомозі.
«Нам виділили 284 тис. на 2013 рік., а мінімальна потреба у нас 700 тис. У зв’язку з недостачею фінансування ми змушені звертатись до усіх, до кого тільки можна достукатися, дотягнутися. Просимо буквально всіх, щоб допомагали»,- каже директора терцентру.
Іван Забіяка керує районним терцентром вже 14-й рік. Усіх пацієнтів стаціонарного відділення знає по іменах і наголошує, що даний заклад не є лікувальним.
Тут перебувають 16 найбільш немічних людей, які потребують постійного піклування.
«Я вважаю, що такі заклади, як стаціонарне відділення вони потрібні у кожному районі. У нас є будинки-інтернати вони не заповненні, це Вінницький, Тиврівський, там є вільні ліжко-місця, але то далеко. А ось тут в районі хтось з сусідів, хтось з родичів можуть зайти. Тобто є зв’язок із тим місцем де вони родились, де вони жили»,- підкреслює Іван Забіяка.
Розмістилося стаціонарне відділення на другому поверсі напівпорожньої Маньківської триповерхової тепер вже амбулаторії.
Територіальний центр орендує тут половину поверху, бо своєї будівлі не має. Опалюються дровами. Раніше керівництво знайшло спонсорів, щоб замінити половину вікон на сучасні.
Тепер Іван Забіяка мріє довести справу до кінця і встановити пластик у другій половині будівлі, щоб можна було економити тепло.
Те що працівниці стаціонарного відділення більш ніж професійно виконують свої обов’язки відзначила Іванна Намєснікова, яка разом з Лілією Рубан транспортом ГО "Служба спілкування між інвалідами України", доставили до соціального закладу речі, зібрані в Ладижині.
«Я перший раз бачу таку чистоту. Контингент важкий. Пристарілі люди ще гірші ніж малі діти. Видно, що люди не нужденні»,- підкреслила Іванна Намєснікова.
За підтримку ладижинцям дякували, і підкреслили, що не головне, чим допомогли, головне, що у людей не зникло бажання творити добро.
«Те що ви проявили самі ініціативу, ви проїхали до нас привізши не малий скарб. Я думаю, що за це потрібно низько вклонитись всім тим хто організував цю роботу, хто прийняв в ній участь. За небайдужість!»,- відзначив директор терцентру Іван Забіяка.
В свою чергу громадські діячки з Ладижина дякують усім містянам за чуйність і обіцяють, що подібні акції по збору речей для будинків-інтернатів будуть проводитись постійно.
«Ми вдячні мешканцям міста Ладижин, які відкликнулись на нашу акцію. Речі які ми зібрали у нас не вийшло повезти в «Троянду», бо вони на сьогодні речей не потребують. Велике дякую підприємцям магазину Гранпрі за надані у великій кількості нових речей»,- каже Лілія Рубан.
ФОТОРЕПОРТАЖ: Аматорські фото.
|
|