Поясніть, будь-ласка, схему нарахування платні за підігрів води для населення за показниками лічильників тепла, які підприємство ЖКГ встановило в кожному (принаймні ми так сподіваємося) будинку. Чи може вартість підігріву 1 м. кубічного води становити 30 грн? До речі, в нашому місті Ладижин вартість підігріву в різних будинках коливається від 14 грн. до 30 грн. за куб, і це при тому, що тепло на місто подає електростанція. На прохання пояснити чітку схему нарахування, починаючи від процедури зняття показників лічильників і формул обчислення плати за підігрів води, комунальники чіткої відповіді не дають, а спираються лише на показники лічильників, які ніхто і ніколи не бачив.

ВІДПОВІДЬ:

Згідно рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області від 11.01.2012 року «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води, що надаються Ладижинською ТЕС в м. Ладижин» тарифи мають такий вираз. Дивись тут.

Згідно нормативного документа Державного комітету України по житлово-комунальному господарству "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94 кількість спожитої теплової енергії на потреби для підігріву 1 куб.м води визначається за формулою:

Qг.в. = 1,2 • Св • Gв • 103 • ( tг.в. - tх.в.) • 10-6

Де 1,2 - коефіцієнт, який враховує тепловіддачу в приміщеннях від теплопроводів систем ГВП (п.2.4.1 КТМ 204);

Св – теплоємність води, приймається рівною 1 Ккал/(л • град.С);

Gв – витрати гарячої води, приймається 1 куб.м;

tг.в – нормативна температура гарячої води, град.С (не менше як +55 град.С );

tх.в. – температура холодної (водопровідної) води приймається взимку +5 град.С, влітку +15 град.С;

10-6 – поправочний коефіцієнт від Ккал до Гкал.

Кількість спожитої теплової енергії на потреби ГВП за розрахунковий період споживачами без квартирних та будинкового лічильників гарячої води на одну особу визначається за формулою:

Qг.в. = 1,2 • Св • Gн • 103 • (tг.в - tх.в.) • n • 10-6

Де 1,2 - коефіцієнт, який враховує тепловіддачу у приміщеннях від теплопроводів систем ГВП (п.2.4.1 КТМ 204);

Св – теплоємність води, приймається рівною 1 Ккал/(л • град.С);

Gн – нормативні витрати гарячої води 1 мешканцем на 1 добу.

Приймається відповідно до режимів роботи систем ГВП, відмінних від безперервних для опалювального та неопалювального періодів і визначається за формулою:

Gн= G • k • β

Де G – норма витрати гарячої води л/добу однією особою. Для житлових будинків квартирного типу з ваннами довжиною від 1500 до 1700 мм, обладнаними душами Gн = 105 л/добу.

k – поправочний коефіцієнт до норм витрати теплоти на ГВП при режимах роботи систем ГВП, відмінних від безперервних. Значення коефіцієнта береться з таблиці 2.11. КТМ 204;

β – коефіцієнт, що враховує зміни середньої витрати води на ГВП в неопалювальний період по відношенню до опалювального періоду.

Приймається для неопалювального періоду рівним 0,8 (п.2.4.1 КТМ 204). В опалювальний період β = 1.

tг.в – нормативна температура гарячої води, град.С (не менше як +55 град.С);

tх.в. – температура холодної (водопровідної) води приймається взимку +5 град.С, влітку +15 град.С;

n – кількість діб у розрахунковому періоді;

10-6 – поправочний коефіцієнт від Ккал до Гкал.

Автор: Категорія: КОНСУЛЬТАЦІЯ

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter