dle бесплатно

Благодійний фонд "Батьківська земля" дає ініціативним "вудку" та навчає самим вирішувати проблеми


Минулого тижня Ладижин відвідали представники Благодійного фонду «Батьківська земля», який активно долучається до меценатської підтримки багатьох культурних, освітніх, гуманітарних  та інших доброчинних програм. 


Зокрема, багатьох подолян нещодавно зацікавив проект «Вуличні танці в Провансі», куди були залучені діти із Південних районів Вінниччини. 

Ладижинці їм позаздрили і телефонували до редакції із запитаннями дізнатися у організаторів дійства: чи буде продовження у вуличних танців, і чи розшириться коло учасників за рахунок інших районів?

Отже, у нашій студії сьогодні заступник директора фонду Тетяна Гончаренко і керівник Вінницького осередку фонду Олександр Канарський. 

Розкажіть про те, чим займається Благодійний фонд «Батьківська земля»?

"З однієї сторони, фонд займається наданням можливостей максимального розвитку віддалених районів, тому що це, мабуть, найбільша потреба, яка на даний момент є. І працюємо ми за чотирма основними напрямками. Перший напрямок – це юридична підтримка. У нас є юристи, які надають безкоштовні консультації з усіх питань, які виникають у людей, котрі працюють із нашим фондом. Другий – це підтримка культурних ініціатив. Ми підтримуємо ряд фестивалів та культурних проектів, таких як «Подільський ярмарок», Фестиваль Муравського та інші. До таких заходів можна віднести вже згадані «Танці в Провансі». Третій напрямок – це  просвітницькі ініціативи, до яких можна віднести лекції щодо шкоди паління та алкоголізму, тренінги для випускників Малої Академії Наук. Та аналогічні проекти, низка яких запланована на літо та осінь. Наприклад, це тренінги та зустрічі молодих мам. І остання складова – це структурні проекти, так званні «критичні точки», які на даний момент не може «закрити» держава. Наприклад, це різного роду ремонти, будівництво газо- і- водопроводів тощо.  Їх ми підтримуємо в першу чергу з точки зору проектного менеджменту, із великим задоволенням ділимось досвідом в цьому розрізі і допомагаємо максимально ефективно  реалізувати проект,  залучити фінансування",- каже Тетяна Гончаренко

- Ви працюєте із районами тільки півдня Вінниччини, чи все ж таки Ладижин і інші райони області входять до зони інтересів БФ «Батьківська земля»?

"Я хочу повернутися трішки в історію… Минулого року в нас пройшли вибори. Хочу наголосити, що ініціатором створення фонду «Батьківська земля» і почесним президентом є сьогодні народний депутат Оксана Калетник.  І, як ви знаєте, в нас багато різних фондів створювались під вибори, розрахунок був простий – завдання фонду   рекламувати  кандидата в депутати.  Оксана Миколаївна робила наголос ще під час виборчої кампанії, мовляв, треба дивитися на роботу фонду після виборів. Які фонди зникнуть, а які будуть працювати далі. Мені приємно констатувати, що наш фонд не припинив свою діяльність після виборів, навпаки, ми сьогодні розширюємо географічно свою присутність в інших районах та навіть областях України. Приміром, крім південних районів Вінниччини, які є виборчим округом Оксани Калетник, сьогодні є представництво у Вінниці, Києві, Бердянську… І те, що ми сьогодні приїхали до Ладижина, свідчить про те, що ми розширяємо поле нашої діяльності",- підкреслив Олександр Канарський.

- Тобто Ладижин увійшов у сферу інтересів фонду «Батьківська земля»?

"Так. Напевне тому, що я сам – із Ладижина. Хочеться співпрацювати із рідним містом. А ще багато ладижинців цікавляться роботою нашого фонду. Ті ж самі «Танці в Провансі». Проект, ідея якого  народилась під час лекцій молоді про здоровий спосіб життя",- каже Олександр Канарський.

- А чому саме «танці в Провансі?»

"Ідеологією цього проекту стало гасло «Я не крутий, я модний». Саме про це говорила тренер під час спілкування із дітьми у південних районах. І саме виходячи із цієї  ініціативи, і того, як зацікавилися цією ідеєю діти, було створено такий проект. Як ви знаєте, «Провансом» називають провінції. Тобто – це танці в провінціях",- пояснимла Тетяна Гончаренко.
 
"Взагалі, ідея народилася в Піщанці. Мали бути «Вуличні танці в Піщанці». Але представники інших районів запитали: а чого тільки в Піщанці? Ми теж хочемо! І тоді ми організували цей проект у п»яти районах. Зараз конкурс продовжується, розпочинаються відбіркові  тури. Потім – флеш-моб у Вінниці. Діти з великим задоволенням беруть участь у цьому конкурсі.  Тобто сотні дітей, як от у Піщанці і Чечельнику, приходили з батьками, танцювали на вулицях… Просто супер! Мені самому сподобалось",- доповнив Олександр Канарський.

- Літо – це не тільки пора дитячого відпочинку, але і час, коли діти залишаються сам на сам із багатьма спокусами і небезпеками. І саме ваш проект із вуличними танцями це – своєрідна «паличка-виручалочка»  і для батьків, і для дітей, які можуть і навчитись багато чого нового для себе, і весело провести час.

"Я думаю, що  із початку  навчального року ми вибудуємо схему, яка включатиме у себе і лекції, і тренінги, і подібні до «Танців» культурні заходи, спортивні заходи із залученням громадських організацій, і розширимо аудиторію охоплення територіально. Крім даного проекту, як такого, до літніх проектів гарно підходить проект «Лядівські вогні». Це – табір, який ми робили разом зі скаутами. Він 17 червня успішно закінчився. І там крім тренінгів із особистісного розвитку, християнсько-моральних цінностей, були заходи із навчання дітей  основам безпечного виживання, всього того, що їм реально потрібно в майбутньому житті!",- запевнила Тетяна Гончаренко.

"Мені також пощастило побувати в цьому таборі. Він був двотижневий, в ньому перебувало 85 дітей із 5 районів. І табір став продовженням іще одного проекту. Тобто у 5-ти районах нашим фондом було започатковано вивчення курсу «Християнські цінності – здоров»я нації». У загальноосвітніх школах створювались «Школи християнської етики», де викладачами були священики місцевих церков. Потім учасники цього ж проекту брали участь у проекті «Писанковий рай» - розписували писанки, надсилали їх на конкурси до області та в столицю. І найактивніші учасники цих проектів і змогли відвідати табір «Лядівські вогні». Табір – чудовий. Мало того, що сама місцевість дуже красива, поряд з тисячолітнім скельним Лядівським монастирем. Там було розбито наметовий табір… Скаути, дисципліна, заняття… Англійська мова, молитва,  школа виживання… Діти були максимально зайняті і задоволені. Ішли дощі, але додому з табору ніхто не попросився",- запевнив Олександр Канарський.

- До речі, наші ладижинські педагоги разом із учнями побували в аналогічних польських скаутських таборах. Вони розповідали нам в інтерв»ю, що поляки зберегли і підтримують таку форму дитячого літнього відпочинку, який поєднується із навчанням та духовною просвітою…. Добре, що у нас з»явились перші пагони. 
Наступне питання. Подальші ваші плани: чи люди звертаються до Фонду зі своїми ініціативами, чи ви пропонуєте уже  готові проекти?

"В першу чергу ми орієнтуємося на запит людей, тому що в кожному районі – різні запити. Це різні люди, різні проекти. Тому з однієї сторони ми орієнтуємося на інтереси мешканців кожного конкретного села чи містечка, з іншого боку, намагаємося зробити проекти максимально ефективними і уніфікованими для жителів максимально великої кількості територій",- каже Тетяна Гончаренко.

"Я хотів би сказати словами нашого почесного голови Оксани Калетник, яка твердить, що Фонд не намагається дати людям готову рибу, але пропонує вудку, щоб самим для себе наловити риби. Образно кажучи. Тобто Оксана Миколаївна орієнтує діяльність фонду на ініціативу громад. 
Багато хто запитує, а чого ми допомогли зробити, приміром,  водогін, газопровід  в одному селі, а не в іншому?",- запитав Олександр Канарський.

- Бо там громада була ініціатором?

"Так – де ініціативна громада. Хочу навести приклад Серебрії, що поряд із Могилів-Подільським. Там 5 кілометрів газопроводу було прокладено ще сім років тому. Ну а 2 кілометри ніяк не вдавалося – скільки куди не зверталися… Зрештою звернулись до Благодійного фонду «Батьківська земля». Ми не піднесли їм на тарілочці готове рішення, а допомогли створити кооператив,  надали  юридичну підтримку, знайшли підрядників, які виконали роботи. Тобто, газогін цей був зроблений спільно. І коли в селі було велике свято – відкриття цього газопроводу, все село було присутнє, дійсно, усі раділи, тому що це була спільна праця. Ось тому наш фонд робить акцент саме на ініціативі знизу: там, де люди хочуть щось зробити, розв»язати проблему, ми туди долучаємось і допомагаємо вирішити проблему",- запевнив Олександр Канарський.

- Олександре, знаю, що саме Фонд «Батьківська земля» долучився до організації поїздки журналістів Вінниччини до Румунії. Українців учили писати гранти на отримання коштів від Європейського союзу… З якими ідеями ви повернулися із цієї поїздки?

"Ми не стільки вчились писати гранти, скільки з нами просто ділились досвідом. Як на мене, то вщент розбився міф про «циганську Румунію», що ми їдемо незрозуміло в яку країну. Тобто: тільки перетнули кордон із Молдовою, як побачили європейську країну, розкішні дороги, багато новобудов… Нам вдалося до початку економічного  форуму Транскордонного співробітництва чотири дні подорожувати Румунією. Ми подорожували і до моря, в рівнинну частину Румунії, і в гірські райони, і побували в Бухаресті. Що ми побачили?  Румунія – реально відбудовується. Розкішні дороги по всій країні. Розвивається туристична інфраструктура.  Ясси – обласний центр по типу нашої Вінниці, розбудовується, реставрується, і все – за рахунок грантових грошей. Для прикладу, за кілька років у Яссах змогли залучити мільярд євро!   
Звісно, велика справа те, що країна знаходиться в Євросоюзі. Нам повідомили, що ми можемо претендувати на певні кошти,  але це не можуть бути справді великі суми, тому що в першу чергу дається таким країнам, як Польща чи Румунія, бо вони стали членами ЄС.
Але щось-таки  робити можна, наприклад  Молдова за рахунок грантових грошей надає малозабезпеченим верствам населення опалення на зиму. Знову ж таки, були б бажання і ініціатива. 
Що іще ми побачили в Румунії? Ми спілкувалися із студентами із міста Ясси. Вони кажуть, що в місті 10 тис. студентів, і студентство надзвичайно активне. Вони з великим бажанням ідуть вчитись, в тому числі на тренінги та семінари. У нас поки що на жаль, такої ініціативи серед молоді мало. Ми ж стараємось якось «розворушити» молодь, щоб вона побачила перспективу і майбутнє",- розповів Олександр Канарський.

"Хочу уточнити. Одним із пріоритетів нашого Фонду є саме регіональний розвиток. Бо у великому місті знайти мотивацію молоді простіше, і на порядок простіше знаходити шляхи для саморозвитку. І проекти, спрямовані на саморозвиток набагато більш успішніше реалізовуються в обласному центрі, аніж, приміром, у районних центрах. Ми ж намагаємося реалізовувати проекти саме для молоді в провінції, зацікавити різноманітністю напрямків, щоб молоді люди розуміли, що можна розвиватися в багатьох напрямках і самому творити життя, а не чекати, поки прийде якийсь благодійник і зробить все за тебе",- уточнила Тетяна Гончаренко.

"Сьогодні спостерігається і таке: навіть якщо є ініціативні люди, то їм бракує інформації. Приміром, мене часто запитують при зустрічах колишні колеги-педагоги, мовляв, ти зараз працюєш у фонді, там є якась можливість отримати гранти. Що і до чого? Де дізнатись? Тому ми сьогодні  тут, у студії радіо.  І тому наш фонд сьогодні і проводить тренінги, на яких навчають громадських активістів де знайти інформацію, як написати проект. Такі суто практичні речі",- каже Олександр Канарський. 

"Ну, і з приводу фінансування. Румунія не може бути індивідуальним прикладом для України, бо вони уже в ЄС, а Україна ні. Але є певні можливості, які для Румунії закриті, а для нас – ні. В Україні працює дуже багато Міжнародних фондів, які  фінансують гранти від малих до справді великих сум. І для того, щоб їх отримати, потрібні знання, які ми даємо на своїх тренінгах",- підкреслила Тетяна Гончаренко.

- І якщо наших радіослухачів зацікавила наша сьогоднішня розмова і  діяльність Благодійного фонду «Батьківська земля», куди їм звертатись

"На сайті Фонду є контактна інформація. Усі проекти, які надійдуть розглядатись. Там же є контактні телефони. Є сторінка Фонду і в соціальній мережі Facebook",- повідомила Тетяна Гончаренко.




Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter