dle бесплатно

Як визначити механічний склад грунту та поліпшити його


Як визначити механічний склад грунту, поліпшити його та навіщо це потрібно. Коли ви читаєте про вирощування тих чи інших рослин часто вказуються такі дані як кращі грунту для вирощування культури. Наприклад, "пастернак краще росте на суглинисті, родючі, глибоко скопані" або "менш придатні для вирощування буряка підзолисті, глинисті, піщані". Відповідно в цьому треба розібратися.

Для визначення механічного складу грунту городники - садівники, дачники можуть скористатися простим способом. Для цього беремо трохи землі, і замішуємо її як тісто з невеликою кількістю води. Потім з кульки цього "тіста" розкачати ковбаску - шнур товщиною 3 - 4 мм. А з земляного шнура зробити бублик до 3 см в діаметрі. Спостерігаємо за поведінкою нашого замісу.
Якщо не вийшло навіть все зібрати в кульку, він розсипався - значить механічний склад грунту піщаний. А при розтиранні такої землі в сухому вигляді між пальцями чітко видно багато піщинок.

А от якщо кульку зробили, а ковбаска не розкаталася - супіщаний. При розтиранні ми спостерігаємо піщинки.
Піщані і супіщані грунти навесні швидко прогріваються, але погано тримають вологу й елементи, необхідні для живлення рослин. Такий грунт поліпшують шляхом виготовлення шару, який буде утримувати вологу. Для цього необхідно зняти шар на 40 см, насипати і утрамбувати глиняний шар (або грунту глинисто - дернового) до 15 см. Щоб якось збагатити пісок, який ви будете засипати назад, додайте до нього глини для збільшення здатності утримувати вологу, а для підвищення поживності торф, гній, компост, перегній.
 
Ковбаску розкачати вийшло, але вона розпалася на шматочки - механічний склад грунту легкосуглинковий.
Середньосуглинистий в кільці розпадеться, а важкосуглинистий в кільце згорнеться, але будуть на поверхні тріщини. І при скачуванні в кульку при таких складах грунту помітні тріщини. При розтиранні сухої землі між пальцями помітна неоднорідність структури.
Така за складом земля найбільш підходить для землеробства. Вона рівномірно розподіляє вологу та поживні речовини. Коріння так само розподіляються рівномірно. Головний догляд, це періодичне поповнення поживними елементами, які будуть поглинатись з ростом і розвитком рослинами.

Глинистий грунт за складом при розтиранні дає однорідний порошок, розкочується і добре згортається в бублик з гладкою поверхнею. Глинистий грунт погано вбирає вологу і не пропускає повітря, довго нагрівається та швидко стає твердим. Якщо така земля перезволожена, то в ній погано дихається корінню, вони не можуть в достатній мірі засвоювати живильні елементи. Але вона добре в собі тримає вологу і це дає можливість їй разом з поживними елементами поступово надходити до рослини.
Якщо ж це грунт важких глинистих структур, то його необхідно окультурювати. Він практично не придатний для овочівництва. Тому для поліпшення глиностоого грунту необхідно вносити пісок, соломістий гній, компост, торф, листя, тирсу, стружку і навіть подрібнені маленькі гілочки. Таку землю восени перекопують глибоко, грудки не розбивають. Якщо ж вона ще й заболочена, то робиться дренаж. Але стежте, щоб грудки не пересихали.

Ще виділяють такий вид як щебневатий (хрящуватий)грунт. Він поводиться подібно піщаного, не скочується, розсипається. Але ще містить кам'янисті уламки більше 3 мм. Використовується при вирощуванні деяких рослин.

Зверніть увагу також на структуру грунту. Структура з грудками до 1 см оберігає поверхню від утворення кірки, не дає нижнім пластам пересихати. Відповідно це не заважає пробиватися сходам, оберігає від здавлювання коріння. Ось тільки при знаходженні на відкритих місцях може видуватися вітром. Для таких місць більше підійде безструктурний грунт, який абсолютно однорідний.




Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter