Ладижинські поети презентували свої поетичні збірки

Для Андрія Скакодуба, керівника літературно – мистецького об’єднання «Стожари», - це вже не перше авторське видання, а для члена цього ж об’єднання Володимира Сидоренка – це дебют. Андрій презентував дилогію – дві книги під назвою «Торбохвати, Дніпро і свобода. Літери»(поезії та нариси) та «Торбохвати, Дніпро і свобода. Слова» (збірка ессе), а Володимир – поетичну збірку під назвою «В замочной скважине лица». Твори авторських збірок написані українською та російською мовами.

 

Твори презентованих  книг розкривають громадсько – політичну позицію авторів на наш світ, події в Україні, а також – погляд на людські стосунки, вчинки, почуття тощо. Володимир має дуже неординарний погляд на життя людське, цінності, усе, що його оточує і чимало його поезій, навіть ліричних, - сприймаються, як фатальні, у темних тонах, що викривають усі негативні, брехливі сторони цього світу. Поет змушує задуматися над усім, що ми бачимо, чуємо, відчуваємо. І,  незважаючи на  темні фарби, у кожній поезії Володимира бачиться яскраве світло добра та краси, до якого треба прагнути, незважаючи ні на що.

Назва Володимирової збірки – символічна і відповідає темі його творчості : «В замочной скважине лица» з наголосом на множину. Як пояснює сам поет – усі люди протягом життя носять різні маски, а дізнатися про те, які вони насправді, - можна, якщо побачити людину сам на сам із собою, тобто,  наче у замкову шпарину. «В замочной скважине лица, В замочной скважине тела, Там невозможно откупиться, нельзя отмыться добела…». 

 

Що стосується творчості Андрія Скакодуба, - то це чітка, гостра позиція по відношенню до подій в Україні у різні роки, до українців, політиків і їхніх дій, знущань над народом, констатація справжності без прикрас, гостра правда і заклик до дій. «Ми є народ! Ми сподівались! Ми довго були за рабів! У нас нічого не зосталось! Мій заклик: «Знищимо катів!» Це рядки із «Чорного вірша», написаного у 2011 році. Зважаючи на ту політичну ситуацію, у якій зараз знаходиться Україна  і події, які ми переживаємо щодня, - читаючи кожен твір Андрія Скакодуба, - з подивом констатуєш надзвичайну актуальність і своєрідну пророчість у кожному рядку. Найбільш вражає його «Альтернативний гімн України», в останніх рядках якого такий заклик – «А чи ми не українці, Чи мине герої? Досить, може, помирати? Нумо всі до зброї!»

У двох книгах дилогії Андрія Скакодуба – найбільш вдалі, гострі твори на громадянсько – політичну тематику. Як висловився сам поет, «громадсько – політичною темою вже, мабуть, відстрілявся. Витиснув на цю болючу тему все, що міг, Після того, як випустив цю збірку, - чомусь ця тема не йде. Лише лірика… Мабуть, треба зробити перерву у гострих темах.»

Привітати своїх колег прийшли стожарівці, друзі поетів, міські художники і барди, а також їхні соратники  по гострому перу – творчі люди двох літературних спілок – «Оберіг» із Тульчина та «Джерело» із Тростянця. Кожен висловив свою думку щодо збірок, почутих поезій та побажання авторам, які вилились як у поетичних словах, так і в авторських піснях, які представили Андрій Роситюк та Світлана Баламут.

Презентацію організувала Тетяна Макаревич, завідувач сектору краєзнавства МБК «Лада», разом із представниками міського літературно – мистецького об’єднання «Стожари».  Творчий вечір пройшов надзвичайно органічно і плідно, у теплій, піднесеній, душевній атмосфері. 

Наприкінці автори подякували усім і подарували свої збірки з автографами. 

Тетяна Макаревич пообіцяла, що наступним заходом буде творчий вечір ще двох ладижинських поетес зі «Стожарів», та творчий вечір – презентація ладижинських самобутніх музикантів – бардів.