Офіційна сторінка ТРК "Подільські комунікації"
Офіційна сторінка ПП "Медіа Дністер"
У місті Ладижині продається будинок
Дружини мобілізованих ладижинців об'єднались у «жіночий батальйон» На початку серпня близько 20 ладижинців було відправлено на навчальний полігон до Вінниці.
Усе захисне спорядження для мобілізованих купували їх рідні, дехто навіть для цього оформляли кредит у банку, розповіла журналістам Lada.FM, дружина мобілізованого ладижинця, Альона Бевз: «На даний час нам ніхто, нічого – ні копійки не допоміг. Мами, тільки жінки, тільки родичі, друзі допомагали, кому хто як. Багато мам та жінок брали кредити. На даний момент середня затрата, яка пішла на всю екіпіровку становить 10 тис. грн.. В наших сім’ях вже війна є! І це ніхто не зможе зрозуміти, поки не пропустить це через себе. Ми відправляємо своїх чоловіків туди, але ми не знаємо як воно буде. Ніхто не може на це дати відповідь, через що ми екіпіруємо їх всім якісним в надії на те, що вони повернуться живими та здоровими».
Більше 8,5 тис. грн. за бронежилет та каску для одного бійця – це лише частина витрат, які понесли рідні мобілізованих ладижинців. Звичайно, бронежилети можна було купувати і дешевші, але зваживши всі «за» і «проти» слабка половина людства мужньо прийняли рішення зупинитись саме на бронежилетах 5-го класу захисту, які хоч і дорожчі однак на 6 кг легші від своїх аналогів, зазначила Альона Бевз.
Крім бойового спорядження жінки також купували речі першої необхідності: спальні мішки, ліки, продукти харчування, нижню білизну, одяг, побутові речі та інше.
«Ми докуповували ще по другому комплекту форми, берці, шкарпетки, нижню білизну, футболки і т.д., все, що потрібно ми докуповували самі. Ми збираємось мамами та жінками продуктами харчування, тому що там теж не дуже сильно належно наші хлопці харчуються. М’яса наші хлопці практично взагалі не бачать. Ми закуповуємо овочевий запас. Минулого разу ми возили і часник і цибулю,капусту, огірки, помідори. Наступного разу, ми будемо їхати до хлопців та теж повеземо продукти харчування»,- розповідає Альона Бевз.
За її словами, найболючішим на сьогоднішній день для жінок ладижинських бійців залишається матеріальне питання, адже у кожній сім’ї залишились діти.
У цьому зв’язку жінки мають звертатися по допомогу до місцевих депутатів, аби на сесію винесли питання виділення сім’ям мобілізованих ладижинців матеріальної допомоги.
Як зазначила жінка ладижинського бійця Альона Бевз, якщо міська рада компенсує їм їхні витрати на амуніцію, то ці ж кошти знову будуть витрачені на наших бійців.
«Це ми зараз їх вділи, хто кредити оформляв, хто збирав кошти, але це на літній період. Але наші хлопці йдуть в зону АТО на осінньо-зимовий період. І зараз навіть, дай Боже, щоб нас почула міська рада та виділила нам кошти,повернули, ті що ми затратили, але вони ж знову будуть витрачені на наших хлопців, тому що попереду зима. Нам потрібно тепер думати про те як закупити речі на зиму, та й ще передати нашим хлопцям в зону АТО, щоб вони дійшли за місцем призначення», - каже жінка.
В той час, як ладижинські хлопці проходять військову перепідготовку, їхні дружини та матері вдома теж згуртувались у, як вони називають «жіночий батальйон» та відчувають усю принадність армійського життя.
«За ті дні, що наші чоловіки та сини в армії, ми знаємо калібри патронів, ми їздили на стрільби, ми знаємо пластини в бронежилетах, ми знаємо нюанси армійські. Тобто те що стосуються мінімальної безпеки, здоров’я наших чоловіків, ми вивчили, ми мусимо! Якщо не ми – то хто?! Якщо ми тут опустимо руки, то нашим хлопцям там буде на багато гірше»,- говорить дружина призовника Людмила Макарчук.
Як зазначили жінки, офіційного списку всіх мобілізованих ладижинців у них немає, тож вони просять тих рідних, чиї хлопці призвані, проходять підготовку, або вже знаходяться в зоні АТО приєднуватись, адже разом легше вирішувати складні питання.
Ладижинський «жіночий батальйон», чиї чоловіки мобілізовані, щиро вдячні хлопцям із місцевої самооборони, а саме за надані бронежилети бійцям, сім’ї яких не мають змоги їх купити.
Також мами та жінки висловлюють вдячність заступнику міського голови Олександру Ткачуку, за моральну підтримку, координацію дій, а також за відданий власний спальний мішок ладижинському бійцю. |
|
|