Оляницьку школу ефективно обігрівають два піролізні котлиДнями в Оляниці Тростянецького району у місцевій школі відбулося свято тепла, присвячене запуску піролізних котлів, які три тижні до цього пропрацювали у тестовому режимі. За цей час суттєво потеплів шкільний мікроклімат, стала очевидною економія коштів і ресурсів. В Оляницькій школі діти ходять на уроки легко одягнені, а вчителі не поспішають перевзуватися у зимове взуття – у класах нарешті тепло! Одинадцятикласниці сидять за шкільними партами у вишиванках. - Тепер ми справді можемо собі за бажанням прийти до школі навіть у блузці, - розповідає Таня Чорнокозинська, - раніше по три светри на себе натягували, у найхолодніші дні сиділи на уроках у куртках… Набагато комфортніше стало вчитися. І на фізкультуру можна йти в одній футболці... У попередні роки «нормою» для окремих класних кімнат було всього 10 градусів тепла, у спортзалі ртутний стовпчик термометра ніяк не хотів підійматися вище 4-5 градусів. Тепер у частині кабінетів повітря прогрівається до 25 градусів, в інших – не набагато менше, у спортзалі – стабільно тримається 16-17 градусів тепла – як і повинно бути. Найтепліше на першому поверсі, на другому і третьому - ледь відчутна прохолода іде від вікон. Вікна у школі старі, енергозбереженню сприяють не дуже добре. Загалом – тепло, чим задоволені і діти, і працівники школи. Економію прорахували. Вона вражаюча - При традиційному опалюванні, за добу ми в середньому спалювали 252 10 кубів газу (коли 90, а коли 450), це коштувало в середньому 1600 гривень. Сьогодні ми спалюємо 2,5 – 3 складометри дров. Відділ освіти домовився із «Агролісом» за ціну 220 грн. за складометр, враховуючи відвантаження і привезення. От і рахуйте самі: щомісяця економимо в межах тисячі гривень. Проте, в економії за сезон – ймовірно, на дрова треба буде навіть трохи більше грошей, як на газ. Користуючись газом, ми були сильно обмежені лімітом. Усі палили в ручному режимі - 4-5 годин - і досить, у суботу-неділю і на канікули – не палили практично зовсім. Зараз ми не можемо палити в ручному режимі. Котел нижче 65 градусів тримати температуру не може, тушиться і починає сильно «потіти» (виділяється конденсат). Тож, як би там хто не хотів – буде тепло, – розповідає директор школи Тетяна Довбня. Об"єднала добра справа На призначену годину до школи з’їхалися почесні гості, учасники реалізації проекту. Серед них – Віталій Кульчиковський. Він чи не найбільше переймався тим, аби котли запрацювали до холодів. Дякували оляницькі освітяни своєму сільському голові Володимиру Олійнику. Реалізація «теплого» проекту стала можливою завдяки тому, що депутатський корпус села прийняв рішення спрямувати саме на шкільне опалення гроші, передбачені соціальною угодою сільської ради з «Вінницькою птахофабрикою». А це 100 тис. грн. Депутати вирішили, птахофабрика взялася за роботу. Тобто, інвестор не лише дав гроші (яких, до слова, знадобилося більше, ніж передбачала угода), а й найняв проектну організацію, взяв на себе пуско-налагоджувальні роботи. Тому основні слова подяки на святі тепла в Оляницькій школі звучали на адресу директора «Птахокомплексу». Вручаючи пам’ятний диплом представнику «Вінницької птахофабрики», голова РДА Павло Руденко і всерйоз, і жартома зазначив, що тепер оляницьким школярам байдуже, чи продаватиме Путін Україні газ. Котельня майбутнього Котельня Оляницької школи - це просторе зручне приміщення. У першій його частині - по два боки акуратно складені колоди (цю картину забезпечили батьки школярів і працівники школи – саме вони оплатили привезення частини дров і все склали). За добротними дверима, які встановила Оляницька філія «Зернопродукту» - котли. Їх два. Дрова потрібно підкидати двічі на день. У котлах вони не горять, а тліють. Температурний режим система регулює сама. Працюють котли безшумно. Ніяких запахів, бо є хороша витяжка. Скрізь ідеальна чистота. Аби не виникали проблеми через відключення світла, встановлено резервний генератор, якому потрібна приблизно хвилина, щоб повністю відновити енергопостачання. Встановлено також частотний перетворювач, завдяки якому електроенергія буде економитися. Все до дрібниць врахували і максимально ідеально налаштували роботу котлів «рябівці»: заступник директора «Птахокомплексу» з питань інженерно-технічного забезпечення В’ячеслав Клімов, начальник теплотехнічної служби Юрій Ракша, інженер-енергетик Іван Кривчиков, майстер теплотехнічної служби Анатолій Тесленко. Автономність – головна перевага теплопостачання, яке відтепер має Оляницька школа. Тому, ймовірно, процес буде продовжуватися і далі в районі. |
|