У Ладижині волонтери-психологи розповідали, як пережити війну

Як розказала директор Ладижинського міського центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді Лариса Осінська, у кінці листопаду в обласному центрі підводилися підсумки діяльності центрів соціальних служб для сімей, дітей та молоді, де учасникам було презентовано волонтерські групи, що працюють з сім’ями мобілізованих, з тими, хто повернувся з війни і має поранення, ампутації кінцівок, та групу по роботі з тими, хто повернувся з гарячих точок. Фахівці з Ладижинських соціальних центрів вирішили, що така психологічна робота із сім’ями була б актуальною у Ладижині і запросили до міста координатора групи психологічної допомоги солдатським сім’ям «Збережи душу» Людмилу Євсеєву.

«Варто сказати, що із 64-х сімей до нас погодилися завітати 14 таких родин. Та це теж є великий плюс. І заключним етапом стало проведення цієї групи, що відбулося 11 грудня із 13.30 до 17.30. Двоє вінницьких психологів працювали з матерями та дружинами людей, які зараз воюють в зоні АТО. На цю зустріч вони підготували роздатковий матеріал по посттравматичному стресовому розладу і коротко розповіли, що це таке на фізіологічному рівні та торкнулися безпосередньо психології – як з цим жити, як допомагати рідним і близьким, як не загубитися у вирі тих проблем, яких на сьогоднішній день дуже багато навалилося на жіночі плечі. Окрім теоретичних знань давалися практичні поради. Всі, хто хотів, могли індивідуально проконсультуватися, з’ясувати різні питання, аби знати, як себе поводити в різних життєвих ситуаціях», - розказала Лариса Осінська.

За інформацією вінницьких фахівців - координатора волонтерської групи Людмили Євсеєвої  та психолога Ірини Бухарової, -  посттравматичний стресовий розлад матиме кожен п’ятий, що пережив психотравмуючі події. Причому, він розвивається не відразу, а протягом першого місяця після стресевої ситуації розвивається гострий стресовий розлад і якщо ці симптоми тривають довше, то настає посттравматичний стресовий розлад.

Симптоми такого стану, в першу чергу, психологічні – людина постійно згадує подію, яка її травмувала, усе нагадує те,  що вона пережила, її мучать нічні кошмари. Пережите  згадується зі страхом, болем, жалем. Крім цього, можуть бути порушення пам’яті, постійне відчуття тривоги, напруження, порушення серцебиття.

За словами вінницьких волонтерів, більшість людей можуть впоратися із цим станом власними силами, але за підтримки, рідних, родичів, оточення. Якщо ж надзвичайна ситуація надто  сильно вплинула на постраждалого, людина сильно страждає або цей стан триває  довго після психотравмуючої події - потрібно звертатися за фаховою допомогою. 

В першу чергу, людей треба заспокоїти і упевнити у тому, що це нормальна реакція, але весь негатив – тимчасовий, потрібно жити і далі повним життям. Легше виходять із психологічної кризи ті, хто має можливість обговорити і висловити свої екстремальні емоції, адже реакція закам’яніння, закритості почуттів, небажання їх обговорювати – небезпечна для тих, хто страждає на посттравматичний стрес. І розкритися, допомогти зняти психічний тягар з душі якраз і можуть та повинні родичі, близькі, друзі та фахівці – психологи.

Основними ж у психологічному лікуванні та допомозі є надання постраждалим відчуття постійної підтримки та турботи. 

Звертатися  за психологічною допомогою до  волонтерської групи «Збережи душу» можна за  контактними телефонами: (067) 426-64-42 або (093) 089–40–82 (координатор групи Євсеєва Людмила Іванівна).

Надалі подібні зустрічі будуть проводитися у Ладижині міськими фахівцями з урахуванням досвіду своїх вінницьких колег.