Революція та війна. Україна - топ-тема усього 2014 року


Україна – історично поділена на схід та захід, з різними сподіваннями, різними мріями. Зрештою рішення екс-президента Віктора Януковича відмовитися від асоціації з ЄС спровокувало початок справжньої революції. Криза переросла в збройний конфлікт в межах сучасної Європі. І кінця-краю йому не видно.

Листопад 2013 року. Асоціацію України з ЄС призупинено рішенням уряду Азарова та президента Януковича. Невдоволені українці виходять на Євромайдан.

Після силового розгону молоді на Майдані Незалежності, протести почали розростатися. В січні Верховна Рада приймає сумнозвісні закони про обмеження свободи мирних зібрань, після цього маніфестації переросли у протистояння з правоохоронцями та пікети у Києві і інших містах.

У лютому Янукович наважується розігнати демонстрантів у Києві силою. В результаті гинуть понад сотня захисників Майдану. Янукович далі відмовляється іти у відставку. Та вже за лічені дні, нажаханий народною розправою, він утікає з резиденції у Межигір‘ї до Росії.

Парламент позбавляє його повноважень. Тим часом на волю виходить опозиціонерка Юлія Тимошенко.

Її прибуття в інвалідному візку на сцену Майдану стало яскравим моментом революції. Але незабаром ситуація значно погіршується. Країна стає розділеною через спалах проросійського сепаратизму на сході.

Після поспішного скасування парламентом спеціального статусу російської мови, в містах на Донбасі розпочалися пікети і протести, зорганізовані, у тому числі, русофілами, що приїхали з Росії.

У той самий час розпочинається анексія Криму так званими "зеленими чоловічками” з Росії. Півострів, що колись був частиною Російської імперії, голосує на псевдореферендумі, організованому сепаратистським "урядом” Криму. Міжнародна спільнота та Україна не визнають його результатів. Вже за кілька днів Путін і його кримський "колега” підписали договір про приєднання півострова до Росії.

Далі українсько-російська криза виливається у війну на Донбасі між сепаратистами, яких підтримує Росія, та українською армією. З квітня між сторонами починаються спроби мирних перемовин, утім, угоди про припинення вогню не діють. Війна вже забрала життя понад 4 тисячi людей, у тому числі цивільних. Зруйновано цілі міста і села, біженцями стали близько 400 тисяч людей. Ще понад 2 млн – залишаються в зоні АТО, на території самопроголошених ДНР і ЛНР.




Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter