Дії Держказначейства заблокували початок європейського проекту в Ладижині

Про це йдеться у статті координатора проекту "Community Involvement in Urban Spatial Planning" (CIUSP, "Залучення громади до процесу планування міських публічних просторів") Ірини Янів.

Окрім Ладижина у проекті також приймають участь ще чотири міста - Добропілля на Донеччині, Ровеньки і Свердловськ Луганської області та Тернівка на Дніпропетрощині. Наразі Ровеньки та Свердловськ знаходяться на не підконтрольній українській владі території, тому початок проекту там перенесли на наступний рік.

Варто зазначити, що загальний кошторис проекту становить майже 440 тис. євро. Близько 75% цієї суми виділяє Єврокомісія.

У серпні 2014 р. Європейська Комісія підписала зі свого боку грантову угоду проекту CIUSP, а на початку вересня це саме зробила Ладижинська міська рада як головний аплікант.

Одразу після підписання угоди мав надійти перший грошовий транш для початку реалізації проекту. 

Однак, спочатку переказ коштів відтермінували до моменту реєстрації його у Міністерстві економічного розвитку та торгівлі. Адже, якщо грант іноземний і кошти прийдуть у валюті, то без реєстрації у Мінекономрозвитку валюта буде одразу продана і на рахунку лежатимуть гривні, каже пані Ірина.

"Зважаючи на темпи девальвації, проекти можуть втратити на конвертації колосальні суми. Якщо ж проект має відповідний реєстраційний номер, то іноземна валюта не продається і надалі можна конвертувати її по мірі необхідності",- розповіла вона.

Крім того, реєстрація проекту звільняє від сплати ПДВ (податку на додану вартість) товарів, робіт та послуг, які планується закуповувати у ході реалізації проекту. 

"Це важливо з огляду на те, що кошти сплаченого ПДВ більшістю донорів не зараховуються як прийнятні кошти",- пояснює Янів і продовжує: "Якщо проект зареєстрований у Мінекономрозвитку, це дає більше гарантій того, що кошти проекту будуть скеровані на потреби проекту. Це особливо актуально для проектів, де аплікантом виступає орган місцевого самоврядування, комунальна установа або центральний орган влади - як не парадоксально, але існує ризик, що кошти проектів можуть бути скеровані на "латання поточних дірок”. Мінекономрозвитку ще є авторитетом для органів влади і державних структур – реєстрація зменшує ризик нецільового використання коштів".

У результаті, проект CIUSP був зареєстрували, кошти на рахунок отримали, валюта не була продана і здавалось, що от вже й розпочнеться проект, однак виникла інша проблема.

Як пояснює суть проблеми автор статті, грантові кошти у євро зараховується на рахунок головного апліканта проекту, у даному випадку – Ладижинської міської ради. Після продажу гроші потрапляють з валютного рахунку у звичайному банку у Держказначейство, через яке мають здійснюватись проплати всім іншим партнерам проекту. Логічно, що кожен партнер повинен укласти угоду з головним аплікантом, до якої додається детальний календарний план, і в якій прописується відповідальність партнерів за конкретні заходи, вказуються статті витрат, які закріплені за кожним партнером.

"Ми розробили партнерську угоду, розіслали всім партнерам на погодження, попередньо узгодивши її зміст з аудитором проекту. Головний аплікант (Ладижинська міська рада) мав погодити її у місцевому відділенні Державного казначейства, адже одразу після її підписання Держказначейство було б зобов’язане здійснити за нею перерахунок коштів партнерам. Казначейство відмовилось погодити угоду, при цьому не надаючи офіційної відповіді на офіційний запит – чому саме, з яких причин, які пункти угоди незрозумілі. Розпочався тривалий процес консультацій - спершу в обласному управлінні Державного казначейства, далі, не отримавши необхідних відповідей в області – у Києві",- повідомила координатор проекту CIUSP.

Процес внутрішніх консультацій Держказначейства тривав два місяці і закінчився відсутністю рішення.

"Нам залишалось надсилати офіційні запити з вимогою надати письмову відмову у реєстрації партнерської угоди для оплати",- повідомила Ірина.

Як зазначає координатор проекту "Залучення громади до процесу планування міських публічних просторів", після цього вони вирішили звернутися безпосередньо до Національного банку України (НБУ), з проханням дозволити валютні платежі в рамках проекту між партнерами, що фактично дозволяло обійти Держказначейство у цьому процесі, адже в Україні проведення платежів між резидентами в євро заборонено.

"Було очевидно, що стандартна схема в нашому випадку не працює. За цей час ми поспілкувалися з багатьма проектами в Україні, які потрапили у подібну ситуацію, і також шукали шляхів вирішення цієї проблеми. В одному випадку неурядові організації відкривали рахунки у Держказначействі, в іншому проекти затримувалися у реалізації на 8-12 місяців. Львівська міська рада при реалізації транскордонного проекту звернулася до НБУ. Ми вирішили використати досвід Львівської міської ради і написали офіційного листа до НБУ з проханням дозволити валютні платежі в рамках нашого проекту між партнерами (в Україні проведення платежів між резидентами в євро заборонено), що фактично дозволяло обійти Держказначейство у цьому процесі. Орієнтовно через місяць після подання прохання ми отримали дозвіл на здійснення таких платежів. У такий спосіб проблему для себе ми вирішили (щоправда зі значними часовими і нервовими затратами) - Ладижинська міська рада могла без проблем переказати кошти гранту на рахунки партнерів у євро",- повідомляє Ірини Янів

Слід зазначити, що проблеми можуть виникнути із банками навіть за наявності всіх необхідних документів, каже пані Ірина.

"Регіональне банківське відділення спершу відмовилось здійснити валютний переказ коштів. Проте в такому випадку необхідно відразу звертатись до центрального офісу банку і напряму вирішувати проблему. За наявності всіх документів (дозвіл від НБУ, грантова угода, реєстраційна картка проекту, свідоцтва організації, партнерська угода) банк не може відмовити у здійсненні цієї операції",- підкреслила вона.

Зараз представники проекту все ще очікують на офіційну відповідь Держказначейства, яку воно зобов’язане надати. У залежності від її змісту відповіді, каже Ірина Янів, вони будуть діяти далі разом з іншими організаціями для пошуку системного рішення – на рівні Держказначейства, Міністерства фінансів, Представництва Європейського Союзу в Україні та інших заінтересованих сторін. 

"Вже зараз до нас долучився Волинський Ресурсний Центр, який реалізовує проект «Покращення системи підготовки кадрів для потреб економіки Волинського субрегіону» і який опинився у аналогічній ситуації.Саме публічність щодо проблемних ситуацій та спільний пошук системних рішень інституціями громадянського суспільства дозволять виправити процеси, які заважають розвитку України",- переконана пані Ірина.

Нагадаємо, у 2013 р. Спільнота Соціально Відповідальний Бізнес спільно з Ладижинською міською радою, Свердловською міською радою, Ровеньківською та Ладижинською Агенціями Місцевого Економічого Розвитку, виграли грант Європейської Комісії в рамках програми NSA&LA (Non-State Actors and Local Authorities in Development) на реалізацію проекту Community Involvement in Urban Spatial Planning (CIUSP, Залучення громади до процесу планування міських публічних просторів). Головні цілі проекту: активізація громад у процесі розвитку міст, формування культури громадського нагляду та громадських слухань, залучення громади до процесу прийняття рішень, тощо. Проект розрахований на 2 роки і повинен був стартувати наприкінці 2013 р. після підписання угоди.

Через події 2014 р. підписання угоду про реалізацію проекту затягнулось.